Хімізм процесу:

2Na + [S]  Na₂S

Na₂S + (CH₃COO)₂Pb  PbS +2CH₃COONa

Na₂S + Na₂[Fe(CN)₅NO]  Na₄[Fe(CN)₅(NO)S]

Дослід 3.4. Визначення хлору за зеленим забарвленням полум’я (проба Бельштейна)

Реактиви та матеріали:	хлороформ або дихлорметан, мідний дріт
Обладнання:	пробірки, пальники, піпетки

Галогени найчастіше відкриваються за Бельштейном - прожа­рюванням орга-нічної речовини з оксидом міді в полум’ї пальника.

Мідний дріт довжиною 10 см з петлею на кінці прожарюють у по­лум’ї пальника до зникнення стороннього забарвлення полум’я (ознака відсутності забруднення мідної петлі). Петлю, яка охолола і вкри­лася чорним нальотом оксиду міді, опускають в пробірку з од­ні­єю-двома краплями дослідної речовини, наприклад, хлороформу, і знову вносять у полум’я пальника.

При прожарюванні кисень оксиду міді окислює вуглець і водень органічної речовини в діоксид вуглецю і воду, мідь же утворює з га­логеном леткі сполуки, які й надають полум’ю пальника зеленого кольору. Поява зеленого забарвлення вказує на присутність в органічній сполуці галогену.

Хімізм процесу:

2СНСI₃ + 5CuO  CuCl₂ +4CuCl +2CO₂ +H₂O

Щоб очистити дріт, його змочують соляною кислотою і знову прожарюють.

Таким чином, для визначення галогенів органічну речовину руй­нують. При цьому галогени переходять в неорганічні солі, які мо­жуть бути встановлені звичай-ними іонними реакціями.

Контрольні запитання

1. Як визначається наявність вуглецю в органічній сполуці?

2. Поясніть принцип методу відкриття вуглецю і водню спален­ням речовини з оксидом міді. Напишіть рівняння реакції.

3. Поясніть хімізм процесу сплавлення сірки з металічним натрієм.

4. Як відкривають галогени за Бельштейном?

Лабораторна робота 4 насичені вуглеводні Будова, ізомерія, номенклатура, властивості

Вуглеводнями називають сполуки, які складаються з атомів ву­глецю та водню. Вуглеводні діляться на насичені та ненасичені.

Насичені вуглеводні (алкани, парафіни) мають тільки прості (одинарні) зв’язки між атомами вуглецю, ненасичені мають і кратні зв’язки - подвійні та потрійні. Будь-який простий зв’язок між ато­мами вуглецю й іншими (у тому числі атомом вуглецю) називається -зв’язком: для нього характерне перекриття електронних орбіталей уздовж лінії, яка з’єднує центри атомів. що взаємодіють. В утворенні -зв’язку з боку атома вуглецю завжди бере участь гібридна sp-, sp²- або sp³-орбіталь. Один із кратних зв’язків вуглецевого атома в різ­них сполуках є -зв’язком. Інші зв’язки, утворені не гібридними, а р-орбіталями, називаються -зв’язками. Вони утворюються за рахунок перекривання р-орбіталей по обидва боки лінії, яка з’єднує центри атомів: вони менш міцні, ніж -зв’язки і більш рухомі.

гібридна орбіталь вуглецевого атома (sp3-, sp2-, sp-)	 - зв’язок С-Н	 - зв’язок С-С

р - орбіталь	 - зв’язок

-зв’язок в етилені розташований в площині, перпен­дику­лярній площині роз-ташування -зв’язків. В ацетилені є два -зв’язки, які знаходяться в двох взаємно перпендикулярних площинах.

Спільна формула насичених вуглеводнів - С_nH_2n+2. Алкани мають суфікс -ан, а радикали -ил (іл).