60

Загальні правила

1. Працюючи в лабораторії, дотримуйтесь тиші, порядку, чистоти, раціонально будуйте свою роботу, проводьте її точно, акуратно, швидко, але без поспішності.

2. Не починайте досліду без дозволу викладача або лаборанта, під їх наглядом виконуйте досліди з особливо небезпечними речовинами (Br₂, концентрованими кис-лотами тощо).

3. Не працюйте з брудним посудом, не залишайте його немитим.

4. Роботу з отруйними речовинами, горючими газами і парами проводьте у витяжній шафі.

5. Не виливайте в раковини залишки кислот, лугів, вогне­небезпечних речовин тощо. Зливайте ці речовини в спеціальні склянки, розташовані у витяжній шафі.

6. Не плутайте пробки від склянок, які містять різні реактиви, щоб запобігти забрудненню останніх.

7. Виходячи з лабораторії, перевірте, чи вимкнули газ, воду, світло.

Запобіжні заходи

Хімічні сполуки у переважній більшості токсичні, тому кожний, хто розпочинає синтез, повинен добре знати властивості вико­ристовуваних речовин і якщо виникає необхідність, вміти подати допомогу потерпілому. При роботі з отруйними і їдкими речовинами слід дотримуватися вище зазначених правил та пам’ятати:

- концентровані кислоти, олеум і аміак розливати тільки крізь лійку і під тягою;

- при розчиненні концентрованої сірчаної кислоти у воді, приготуванні хромової суміші, при перемішуванні концентрованих сірчаної і азотної кислот можна використо-вувати тільки тонкостінний хімічний посуд;

- при розбавленні концентрованої сірчаної кислоти вливати кислоту порціями у воду, злегка перемішуючи;

- не розводити олеум водою.

При роботі з металічним натрієм необхідно бути обережним, а саме:

- різати натрій тільки на сухому папері;

- не кидати обрізки натрію у раковину і не залишати їх на столі відкритими, а одразу ж збирати в склянку з гасом;

- брати натрій тільки пінцетом або щипцями;

- не допускати стикання натрію з водою і чотирьоххлористим вуглецем;

- невеликі залишки натрію, що не прореагував знищити, додаючи малими пор-ціями бутиловий або аміловий спирт;

- не проводити реакцію з металічним натрієм на киплячій водяній бані, а вико-ристовувати у таких випадках пісочну або масляну баню.

При роботі з легкозаймистими і вибухонебезпечними ре­чо­винами (спирт, бен-зол, ацетон тощо) суворо додержуватися такого:

- не тримати розчинники поблизу вогню, у теплому місці або біля нагрівальних приладів;

- не нагрівати їх на відкритому полум’ї, на сітці, поблизу вогню або відкритому посуді.

Крім того, обов’язкові загальні правила, зазначені на початку.

Перша допомога при нещасних випадках

При легких термічних опіках шкіру слід обробити спиртом, а потім змазати гліцерином або вазеліном. При більш сильних опіках спечене місце після обмивання концентрованим розчином пер­манганату калію та спиртом змащують маззю від опіків.

При опіках кислотами шкіру потрібно промити великою кількістю води, а потім нейтралізувати 1%-ним розчином соди або нашатирного спирту.

При опіках рідким фенолом необхідно розтирати побілілу частину шкіри гліце-рином до тих пір, поки відновиться нормальний колір шкіри, потім промити водою і накласти компрес із вати чи марлі, змоченої гліцерином.

При опіках лугами шкіру промивають водою, а потім нейтра­лізують 1%-ним розчином борної кислоти.

Аміак майже не діє на шкіру, але при попаданні в очі може викликати сильне пошкодження і навіть сліпоту.

При випадковому попаданні реактивів усередину реко­мендується випити велику кількість води. Разом з цим при отруєнні кислотами необхідно випити 2%-ний розчин двовуглекислої соди, лугами - склянку 2%-ної оцтової або лимонної кислоти.

При отруєнні необхідно вивести потерпілого на свіже повітря, зробити штучне дихання та викликати лікаря.