4.4. Термінологічний словник

Баланс грошових доходів і витрат населення характеризує обсяг і структуру грошових доходів, витрат і збереження населення і відображає ту частину валового національного доходу, яка надходить у розпорядження населення у формі грошових доходів.

Грошові витрати і заощадження населення включають витрати на купівлю товарів і оплату послуг, обов’язкові платежі і різноманітні внески (податки і збори, платежі по страхуванню, внески в громадські та кооперативні організації, повернення бан­ківських позик, відсотки за товарний кредит тощо).

Грошові доходи населення включають оплату за працю всіх категорій населення, пенсії, допомогу, стипендії й інші соціальні трансферти, надходження від продажу продуктів сільського господарства, доходи від власності у вигляді відсотків по внесках, цінних паперів, дивідендів, доходи осіб, зайнятих підприємницькою діяльністю, а також страхові відшкодування, позики, доходи від продажу іноземної валюти тощо.

Доходи населення — грошові та натуральні надходження гро­мадян із різних джерел, які використовуються для задоволення їхніх особистих потреб, нетоварних витрат і приросту їхніх заощаджень.

Заробітна плата — грошовий вираз вартості і ціни робочої сили, яка визначається вартістю засобів існування, необхідних для її відтворення, до неї входять вартість харчування, одягу, взуття, послуг, витрат на утримання сім’ї, освіту, охорону здоров’я, відпочинок, задоволення культурних запитів та інші потреби.

Заробітна плата номінальна — величина заробітної плати поточного періоду, виражена в грошових одиницях.

Заробітна плата реальна — обсяг товарів і послуг, які можна придбати на заробітну плату в поточний період виходячи з цін у базисний період, обчислюється шляхом розподілу номінальної заробітної плати поточного періоду без урахування податків і інших утримань на індекс споживчих цін.

Заробітна плата середня — заробітна плата, обчислена в середньому на одного працівника або на одиницю відпрацьованого часу.

Інститут соціального партнерства — система соціально-еко­но­мічних відносин, що ґрунтується на узгодженні (пошуку консенсусу) загальнодержавних і групових інтересів у соціально-еконо­мічній сфері (доходи, зайнятість, умови праці тощо) шляхом переговорів, консультацій і досягнення домовленостей за участю представників цих груп.

Купівельна спроможність грошових доходів населення відображає потенційні можливості населення щодо придбання товарів і послуг і виражається через товарний еквівалент середньодушових грошових доходів населення.

Міграція — переміщення робочої сили (працездатних мігрантів) через кордони тих чи інших територій, країн, населених пунктів зі зміною місця проживання.

Попит на робочі місця — загальна кількість робочих місць, необхідних для повного задоволення потреб у них з боку працездатного населення, тобто для забезпечення повної зайнятості робочої сили.

Працездатність — здатність виконувати трудові функції без шкоди здоров’ю.

Праця — доцільна діяльність людей завдяки розумовим та фізичним здібностям (зусиллям), які можуть бути застосовані для виробництва товарів або послуг.

Прожитковий мінімум — вартісна оцінка споживчого кошика, а також обов’язкові платежі і збори, які використовуються для обґрунтування рівня мінімального розміру оплати праці і мінімаль­ного розміру пенсії по старості.

Робоча сила — загальна чисельність населення старшого від певного віку (16 або 18 років), яке в даний конкретний момент працює або прагне працювати за винагороду.

Середньомісячна заробітна плата працюючих у галузях економіки визначена розподілом нарахованого фонду заробітної плати працівників за рік на середньорічну чисельність працюючих.

Трипартизм — соціальне партнерство, яке забезпечується взаємодією трьох суб’єктів: держави (в особі її органів чи уповноважених), ро­ботодавців (їхніх спілок, асоціацій, гільдій) і робітників (в особі проф­спілок).