- •Тема 5. Соціальний захист малозабезпечених верств населення
- •5.1. Соціальний захист як складова соціальної політики
- •5.2. Соціальне страхування громадян та їх пенсійне забезпечення
- •5.3. Соціальна допомога громадянам
- •5.4. Термінологічний словник
- •5.5. Завдання для перевірки знань тести
- •Тема 6. Державне регулювання споживання товарів і послуг
- •6.1. Сутність і зміст споживання
- •6.2. Система вивчення попиту населення на товари і послуги та засоби його задоволення
- •6.3. Регулювання споживання товарів і послуг
- •6.4. Термінологічний словник
- •6.5. Завдання для перевірки знань тести
- •Тема 7. Політика держави у сфері охорони здоров’я
- •7.1. Суть та значення державної політики охорони здоров’я населення
- •7.2. Прогнозування розвитку охорони здоров’я
- •7.3. Фінансове забезпечення галузі охорони здоров’я
- •7.4. Термінологічний словник
- •7.5. Завдання для перевірки знань тести
6.4. Термінологічний словник
Бюджет сім’ї раціональний — розрахунковий бюджет, що розробляється на підставі науково обґрунтованих нормативів споживання населенням різноманітних матеріальних благ (продуктів харчування, одягу, предметів культури, побуту тощо) та послуг культурно-побутового призначення.
Бюджет сім’ї споживчий мінімальний (прожитковий мінімум) — мінімально необхідний рівень споживання матеріальних благ і послуг для забезпечення нормальної життєдіяльності людини при даному рівні розвитку продуктивних сил і досягнутому рівні життя населення, може визначатися у натуральній (споживчій) вартості та грошовій формі.
Бюджет споживання оптимальний — життєві засоби, розраховані на підставі норм і нормативів споживання, що задовольняють раціональні потреби людей.
Вартість мінімального споживчого кошика — показник, що характеризує мінімальний рівень задоволення фізіологічних і соціальних потреб і визначає допустимий рівень бідності у суспільстві.
Життєвий рівень населення — економічна категорія, яка характеризує забезпеченість населення матеріальними, духовними благами, ступінь задоволення особистих потреб людей, що виникають на певному етапі розвитку суспільства.
Індекс вартості життя — індекс роздрібних цін спеціального набору товарів і послуг, що становлять бюджет середнього споживача («споживчий кошик»), його прожитковий мінімум.
Індекс розвитку людського потенціалу (індекс людського розвитку — ІЛР) — показник, запропонований ООН як інтегрована оцінка рівня цивілізованості країни, що ґрунтується на таких складових: 1) тривалість життя населення; 2) рівень освіти; 3) обсяг ВВП на душу населення.
Індекс якості життя — комбінований показник, який конкретизує показник ІЛР і характеризує рівень освіти, медичного обслуговування, тривалість життя, ступінь зайнятості населення, його платоспроможність, доступ до культурних цінностей, участь у політичному житті тощо.
Кошик споживача — вартість стандартного набору товарів і послуг масового споживання середнього громадянина у конкретній країні на певний час.
Купівельні фонди населення — частина грошових доходів населення, призначена для оплати товарів, які розраховуються за допомогою балансів грошових доходів і видатків.
Межа малозабезпеченості — величина сукупного доходу на душу населення, який забезпечує непрацездатному громадянинові споживання товарів і послуг на мінімальному рівні, встановленому законодавством.
Прожитковий мінімум: фізіологічний — вартість товарів і послуг, необхідних для задоволення лише основних фізіологічних потреб протягом відносно короткого періоду, практично без придбання одягу, взуття, інших непродовольчих товарів; соціальний (бюджет мінімального достатку) — вартість товарів і послуг, які суспільство визнає необхідними для збереження прийнятного рівня життя.
Рівень життя — соціально-економічна категорія, що характеризує рівень і ступінь задоволення матеріальних, духовних і соціальних потреб населення, які оцінюються системою таких кількісних і якісних показників: загальний обсяг спожитих матеріальних благ і послуг, реальні доходи населення, рівень споживання продовольчих і непродовольчих товарів, а також послуг, розмір оплати праці, умови праці, тривалість робочого дня і вільного часу, житлові умови, якість обслуговування населення, розвиток освіти, охорони здоров’я, культури тощо.
Споживчий кошик — мінімальний набір продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг, необхідних для збереження здоров’я людини і забезпечення її життєдіяльності.
Споживчі витрати включають у себе всі поточні витрати на товари і послуги для використання даним домашнім господарством або його окремими членами.
Харчові стандарти — встановлені державою вимоги щодо якості продуктів харчування, тобто допустимі види харчових добавок (консерванти, барвники тощо), нешкідливих для здоров’я людини.
Якість життя — категорія, що відбиває рівень задоволення матеріальних і культурних потреб людей: якість харчування, одягу, комфорт житла, якість освіти, охорони здоров’я, сфери обслуговування, навколишнього середовища, рекреації, задоволення потреб в об’єктивній інформації, змістовному спілкуванні, знаннях, творчій праці та ін.
