
- •1.1.Аналіз існуючої організації перевезень вантажу та виконання техніко-експлуатаційних показників по атп
- •1.2.Факторне дослідження продуктивності автомобілів
- •1.3.Заходи по удосконаленню транспортного процесу
- •2.1. Характеристика вантажу, вантажовідправників та вантажоодержувачів
- •2.2. Картограма вантажопотоків
- •3.1.Типи і ефективність транспортних засобів
- •3.2. Вибір автомобілів оптимальної вантажопідйомності
- •3.3. Технічна характеристика обраного автомобіля
- •4.1. Вибір маршрутів руху автомобілів
- •4.2. Експлуатаційні показники використання рухомого складу
- •5.1. Транспортно – технологічна схема перевезень
- •5.2. Розрахунок необхідної кількості навантажувально-розвантажувальних механізмів
- •6.1. Визначення доходів
- •6.2. Визначення витрат
- •6.3. Балансовий прибуток
- •6.4. Економічний ефект від перевезень.
3.3. Технічна характеристика обраного автомобіля
Таблиця 3.6
Технічна характеристика ЗІЛ-5301СС
Вантажопідйомність, кг |
3000 |
Споряджена маса, кг |
3200 |
В тому числі: |
|
- на передню вісь: |
1435 |
- на задню вісь: |
1765 |
Повна маса, кг: |
7850 |
В тому числі: |
|
- на передню вісь: |
1875 |
- на задню вісь: |
5975 |
Контрольна витрата палива |
|
при 60 км/год., л/100км |
19,6 |
при 80 км/год, л/100км |
24,6 |
Максимальна швидкість, км/год. |
90 |
Внутрішні розміри , мм |
3740Х2170Х1350 |
Змінні витрати, коп./км |
10,54 |
Постійні витрати, коп./год. |
164,00 |
РОЗДІЛ 4. МАРШРУТИЗАЦІЯ ПЕРЕВЕЗЕНЬ
4.1. Вибір маршрутів руху автомобілів
Задача визначення раціонального маршруту завезення вантажів ґрунтується на класичній математичній задачі визначення кільцевого маршруту, що проходить через кілька пунктів, за умови, що кожний пункт відвідується лише раз і кінцевий пункт співпадає із початковим. Оптимальним називають маршрут, на якому залежно від поставленої мети досягаються мінімальні затрати часу на доставку вантажу.
Вибір розвізних маршрутів виконують з використанням НЗМ.
Доцільність вибору одного з двох варіантів розвізних маршрутів визначають за сумарними пробігами автомобілів. Послідовність об’їзду пунктів завозу, зазначених у маршрутах, перевіряємо методом підсумовування по стовпцях.
З використанням НЗМ вибираємо 2 варіанти маршрутної мережі і пропонуємо найкращий з них.
Таблиця 4.1
І варіант маршрутної мережі
Маршрути |
Обсяг перевезень, т |
Довжина маршруту, км |
А–В16–В17– В13–А |
2,4 |
8,5 |
А–В6–В4– В2–А |
2,3 |
18,9 |
А–В12–В18– В11–А |
2,85 |
22,1 |
А–В5–В7 –В9–А |
2,15 |
24,9 |
А–В3– В1– В8–А |
3,05 |
25,3 |
А–В15–В14 –В10–А |
2,65 |
33,4 |
∑ |
15,4 |
133,1 |
Таблиця 4.2
ІІ варіант маршрутної мережі
Маршрути |
Обсяг перевезень, т |
Довжина маршруту, км |
А–В13– В6– В8–А |
2,7 |
11,1 |
А–В18–В17– В16–А |
2,8 |
17,6 |
А–В14– В12– В15–А |
2,2 |
22,8 |
А–В10– В9– В7–А |
2,45 |
25,4 |
А–В2–В4– В11–А |
2,3 |
28 |
А–В1– В3– В5–А |
2,95 |
28 |
∑ |
15,4 |
132,9 |
Оскільки 132,9 ≤133,1 км, то обираємо другий варіант маршрутної мережі.
В вибраному варіанті маршрутної мережі методом додавання в стовпчик визначаємо порядок об’їзду пунктів кожного маршруту.
Для маршруту А–В6– В8– В13–А визначимо порядок об’їзду пунктів:
А− В6–В8–А
|
В6 |
В8 |
В13 |
А |
В6 |
---- |
2 |
3,9 |
5.2 |
В8 |
2 |
---- |
2,6 |
3.9 |
В13 |
3,9 |
2,6 |
---- |
1,3 |
А |
5,9 |
3,9 |
1,3 |
---- |
∑ |
11,8 |
8,5 |
7,8 |
|
∆lA-6= 1,3+3,9-5,2=0
∆l6-8=3,9+2-2,6=3,3
∆l8-A=2,6+1,3-3,9=0
Отже, порядок об’їзду пунктів такий: А–В13–В6– В8–А.
Для маршруту А–В18–В17– В16–А визначимо порядок об’їзду пунктів:
|
В16 |
В17 |
В18 |
A |
В16 |
---- |
2 |
7,8 |
1,3 |
В17 |
2 |
---- |
6,5 |
2,6 |
В18 |
7,8 |
6,5 |
---- |
7,8 |
А |
1,3 |
2,6 |
7,8 |
---- |
∑ |
11,1 |
11,1 |
22,1 |
|
В17:
∆lA-16=2,6+6,5-7,8=1,3
∆l16-18=2+6,5-7,8=0,7
∆l18-A=6,5+2,6-1,3=7,8
Отже, порядок об’їзду пунктів такий: А–В18–В17–В16–А.
Для маршруту А–В14– В12– В15–А визначимо порядок об’їзду пунктів:
|
В12 |
В14 |
В15 |
A |
В12 |
---- |
5,2 |
3,9 |
5,2 |
В14 |
5,2 |
---- |
7,8 |
10,4 |
В15 |
3,9 |
7,8 |
---- |
2,6 |
А |
5,2 |
10,4 |
2,6 |
---- |
∑ |
14,3 |
23,4 |
14,3 |
|
В14:
∆lA-12=10,4+5,2-5,2=10,4
∆l12-15=5,2+7,8-3,9=9,1
∆l15-A=7,8+10,4-2,6=15,6
Отже, порядок об’їзду пунктів такий: А–В12–В14–В15–А.
Для маршруту А–В10– В9– В7–А визначимо порядок об’їзду пунктів:
|
В7 |
В9 |
В10 |
A |
В7 |
---- |
2 |
2,6 |
10,4 |
В9 |
2 |
---- |
2,6 |
8,5 |
В10 |
2,6 |
2,6 |
---- |
10,4 |
А |
10,4 |
8,5 |
10,4 |
---- |
∑ |
15 |
13,1 |
19,1 |
|
В9:
∆lA-7=8,5+2,6-10,4=0,7
∆l7-10=2,6+2-2,6=2
∆l10-A=2+8,5-10,4=0,1
Отже, порядок об’їзду пунктів такий: А–В7–В10–В9–А.
Для маршруту А–В2–В4– В11–А визначимо порядок об’їзду пунктів:
|
В2 |
В4 |
В11 |
A |
В2 |
---- |
2 |
6,5 |
9,1 |
В4 |
1,8 |
---- |
4,3 |
7,8 |
В11 |
4 |
2,6 |
---- |
2,6 |
А |
6,6 |
8,2 |
9,4 |
---- |
∑ |
12,4 |
12,6 |
16 |
|
В4:
∆lA-2=9,1+6,5-2,6=13
∆l2-11=6,5+2-4,3=4,2
∆l11-A=2+9,1-7,8=3,3
Отже, порядок об’їзду пунктів такий: А–В2–В11–В4–А.
Для маршруту А–В1– В3– В5–А визначимо порядок об’їзду пунктів:
|
В1 |
В3 |
В5 |
A |
В1 |
---- |
1,3 |
3,9 |
11,7 |
В3 |
4,7 |
---- |
2,6 |
11 |
В5 |
4,7 |
1,8 |
---- |
12,4 |
А |
5,5 |
7,9 |
6,5 |
---- |
∑ |
14,9 |
14,4 |
13 |
|
В3:
∆lA-1=12,4+3,9-11,7=4,6
∆l1-5=1,3+2,6-3,9=0
∆l5-A=2,6+12,4-11=4
Отже, порядок об’їзду пунктів такий: А–В1–В3–В5–А.
Таблиця 4.3
Техніко-експлуатаційні показники на маршрутах
Маршрут |
lM, км |
n3 |
т |
|
|
т |
k3 |
|
км |
А–В6–В3– В4–А |
11,1 |
3 |
2,7 |
0,9 |
0,9 |
0,144 |
0,16 |
3,7 |
7,15 |
А–В1– В8– В13–А |
17,6 |
3 |
2,8 |
0,93 |
0,93 |
0,148 |
0,16 |
5,86 |
5,85 |
А–В12–В17– В15–А |
22,8 |
3 |
2,2 |
0,73 |
0,73 |
0,116 |
0,16 |
7,6 |
3,56 |
А–В16–В18 –В11–А |
25,4 |
3 |
2,45 |
0,81 |
0,81 |
0,129 |
0,16 |
8,46 |
8,45 |
А–В14–В10–В9–А |
28 |
3 |
2,3 |
0,76 |
0,76 |
0,121 |
0,16 |
9,33 |
6,95 |
А–В2–В5–В7–А |
28 |
3 |
2,95 |
0,98 |
0,98 |
0,156 |
0,16 |
9,33 |
5,55 |