
5.3 Заходи безпеки
Основну небезпеку, для тих, що працюють у відділі, представляє небезпечна напруга електричної мережі і електроустаткування, зокрема – ПЕОМ.
ПЕОМ є однофазним споживачем електроенергії, що живиться від змінного струму напругою 220В і частотою 50Гц, від мережі із заземленою нейтраллю. Згідно ПУЭ та НПАОП40.1-1.32-01 приміщення належать до класу пожежа небезпечної зони – П-ІІа. За засобом захисту людини від ураження електричним струмом ЕОМ повинно відповідати І класу захисту згідно ГОСТ 12.2.007.0-75.
Основними причинами нещасних випадків від дії електричного струму є випадковий дотик до струмопровідних частин, що знаходяться під напругою, поява напруги дотику на металевих кожухах електроустаткування у результаті пошкодження ізоляції та інше.
Згідно до вимог ПУЭ електробезпеку в електроустановках забезпечують конструктивні, схемно-конструктивні і експлуатаційні заходи захисту.
До конструктивних заходів електробезпеки, що забезпечують захист від випадкового дотику до струмопровідних частин, відносяться% захисні оболонки і огорожі; ізоляція струмопровідних частин, блокування. Ступень захисту оболонки електричних приладів обирається згідно ГОСТ 14255-69-ІР-54 і має відповідати П-ІІа класу пожежа небезпечної зони приміщення згідно ПУЭ. Згідно ГОСТ 14254-96 «5» означає захист від пилу, а «4» - захист від бризок води.
Як схемно-конструктивний захід безпеки передбачається занулення – це навмисне електричне з’єднання з нульовим захисним провідником не струмоведучих металевих частин електроустановки, які можуть опинитися під напругою.
Розрахунок занулення однофазних споживачів виконано відповідно вимог [ ].
Занулення використовується в чотири провідних трифазових мережах із заземленою нейтраллю напругою до 1000 В.
Мета
розрахунку – визначення такого перерізу
нульового захисного провідника, при
якому струм короткого замикання (ІК)
у задане число разів (Е)
перевищить номінальний струм апарату
захисту
(
),
що забезпечить селективне відключення
споживача, тобто повинна виконуватися
умова:
.
(5.1)
Вихідні дані для розрахунку:
– потужність однофазового споживача електроенергії, в нашому випадку системного блоку, =420 Вт;
Р2 – потужність усіх споживачів, які живляться від цього фазового провідника (кондиціонери, вентилятори, освітлювальні прилади, інші ЕОМ, принтери, тощо); Р2 = 4 кВт;
L1 – довжина ділянки 1; L1 = 28,3 м;
L2 – довжина ділянки 2; L2 = 142,4 м;
Uл – лінійна напруга; Uл = 380 В;
Uф – фазова напруга; Uф = 220 В.
Матеріал з якого зроблено провідник – мідь.
На ділянці 1 кабель пролягає в повітрі, на ділянці 2 – у землі.
Послідовність розрахунків:
І Вибір запобіжника
1 Визначення струму І1 по формулі (5.2) що живить електроустановку потужністю Р1, Вт:
(А).
(5.2)
2 Визначення пускового струму Іпуск за формулою (5.3) електроустановки потужністю Р1, Вт:
(А
), (5.3)
де Кn – коефіцієнт кратності пускового струму; Кn = 2…7,5;
КТ - коефіцієнт важкості пуску, залежить від часу пуску; КТ = 1,6…2,5;
Для ЕОМ: Кn =3; КТ =2,5.
3 Вибір апарата захисту:
Номінальний струм, при якому спрацьовує апарат захисту, повинен перевищувати Іпуск, інакше апарат захисту буде спрацьовувати при кожному вмиканні електроустановки.
Для
ЕОМ можна вибрати запобіжник типу ВШП
6-12,
ІІ Визначення струму короткого замикання фази на корпус електроустановки за формулою (5.4):
,
(5.4)
де ZТР – повний опір трансформатора, Ом;
ZПФН – повний опір петлі фаза-нуль, Ом.
Визначимо повний опір трансформатора. Величина ZТР залежить від потужності трансформатора, конструктивного виконання, напруги і схеми з’єднання його обмоток (зіркою або трикутником).
Потужність трансформатора визначається за умовою:
NTP =4·4=16 (кВт),
Вибираємо NTP = 25 кВт, ZТР =1,311 Ом.
Визначення повного опору петлі фаза-нуль по формулі (5.5):
,
(5.5)
де Rф , RНЗ – активні опори фазового і нульового захисного провідників, відповідно, Ом;
Х – індуктивний опір петлі фаза-нуль, який визначається за формулою (5.6):
Х = Хф + ХНЗ + ХВЗ, (5.6)
де Хф, ХНЗ – внутрішні індуктивні опори фазового і нульового провідників, відповідно, Ом;
ХВЗ – зовнішній індуктивний опір, який зумовлено взаємодією петлі фаза-нуль, Ом.
Для мідних та алюмінієвих провідників Хф, ХНЗ порівняно малі (близько 0,0156 Ом/км), тому ними можна знехтувати.
Зовнішній індуктивний опір ХВЗ залежить від відстані між проводами Д та їхнього діаметру d. якщо нульові захисні проводи прокладають спільно з фазовими, значення Д мале й порівняльне з діаметром d, тому опір ХВЗ незначний (не більш 0,1 Ом/км) і ним можна знехтувати. Тоді:
.
(5.7)
Таким чином формула (5.4) приймає вид:
.
(5.8)
Визначення активного опору фазового провідника:
,
(5.9)
де
- опір фазового провідника на ділянках
1 та 2, відповідно, Ом. Опір для ділянки
1 розраховується за формулою (5.10):
.
(5.10)
Для провідників з кольорових металів опір розраховується по формулі (5.11):
,
(5.11)
Де ρ – питомий опір, який для алюмінію дорівнює 0,018.
Sф1, Sф2 – перерізи фазового провідника для ділянок 1 та 2, відповідно, мм2.
Для ділянки 1 вибираємо переріз, який відповідає струму І1, для ділянки 2 – струму І2, І2 визначаємо за формулою:
Таким чином Sф1 =1,5мм2, Sф2 =1,5 мм2.
Ом
Отже
Визначення опору нульового захисного провідника за формулою (5.12):
,
(5.12)
де
- опір нульового захисного провідника
на ділянках 1 та 2, відповідно.
Згідно
НПАОП 0.00-1.28-10, площа перерізу нульового
робочого та нульового захисного
провідників в груповій трипровідній
мережі повинна бути не менш площі
фазового провідника, тобто:
;
.
Відповідно,
.
А.
ІІІ Перевірка виконання умов надійності та ефективності роботи занулення
1 Повинно виконуватися співвідношення: , де К – запас надійності, для запобіжників К=3.
-
співвідношення
виконується.
Утрати напруги на ділянках 1, 2 не повинні перебільшувати 22В:
Друга умова не виконується, отже треба вибрати більший переріз провідників.
Нехай
Sф2
=2,5мм2,
тоді
Друга умова не виконується, отже треба вибрати більший переріз провідників.
Висновок: для ЕОМ можна вибрати запобіжник типу ВПШ 6-12. Переріз фазового і нульового захисного провідників на ділянках 1 та 2 складає відповідно 1,5 мм2 та 2,5 мм2.
Експлуатаційними заходами електробезпеки, згідно НПАОП 0.00-1.28-10, є дотримання правил техніки безпеки при роботі з високою напругою та наступних заходів обережності:
не підключати та не виключати роз’єми кабелів при увімкненні напруги мережі;
технічне обладнання та ремонтні роботи проводити лише при виключеному живленні мережі.