1.4. Процедурні аспекти арт-терапії

Арт-терапевтичні техніки дають можливість безболісного доступу до глибинного психологічного матеріалу, стимулюють пророблення несвідомих переживань, забезпечуючи додаткову захищеність і знижуючи опір змінам.

Спектр проблем, при вирішенні яких можуть бути використані техніки арт-терапії, досить широкий: внутрішні й міжособистісні конфлікти, кризові стани, у тому числі екзистенціальні й вікові кризи, травми, ПТСР, невротичні й психосоматичні розлади, у консультуванні й терапії дітей і підлітків [11, с. 67].

Арт-терапія відкриває простір для творчих пошуків:

- психолога (будь-які види психокорекції, розширення діагностичних методів, розвиток особистості, сімейні й дитячо-батьківські відносини, життєві, вікові й екзистенціальні кризи, психологічні травми);

- психотерапевта (психічні захворювання, прикордонні стани, багато органічних уражень і розладів, посттравматична психотерапія, розумова відсталість і т.д.);

- арт-педагога (педагогічна корекція, дефектологія, обдаровані діти, спеціальне навчання, естетичне виховання, формування особистості дитини й т.п.) [11, с. 67].

Е. Келіш, виділяє вагомі аргументи на користь ефективності використання арт-терапії у психологічному консультуванні, адже арт-терапія при консультуванні дорослих:

- відкриває підсвідомість і допомагає людям виражати приховані конфлікти, привносячи у свідомість думки й почуття, які були до цього заховані;

- виступає в ролі метафори для конфліктів, емоцій, ситуацій, описуваних пацієнтами;

- допомагає людям у поданні себе або своїх ситуацій у конкретній, об'єктивній манері;

- виступає в ролі мосту між пацієнтом і консультантом, особливо коли обговорювані питання занадто бентежать або важкі для проказування, такі як втрата члена родини;

- створює візуальний слід, речовинні документи, які дозволяють пацієнтові й консультантові зробити огляд проведених сесій, простежити розвиток і зміни і ін. [10]

Основними техніками та методами арт-терапії з дітьми можна назвати різноманітні рисункові тести, які, по суті, є арт-терапевтичними техніками: «малюнок родини», «малюнок неіснуючої тварини», «зла, щаслива, нещасна тварина», «гарний малюнок» тощо і ін. Незважаючи на існуюче думку про низьку діагностичну валідність цих методик, вони широко використовуються в консультативній практиці [4, с. 12].

В індивідуальній роботі з дорослими рекомендовано використовувати наступні теми для малювання: «Автопортрет», «Моя родина», «Мій приємний спогад», «Мій неприємний спогад» й ін., а також малюнки типу: «Перед, під час, після» або «Минуле, сьогодення, майбутнє».

Картини, що відбивають динаміку життєвого контексту, пацієнти можуть створювати або на окремих бланках, або на тому самому горизонтально розташованому аркуші паперу альбомного формату, розділеному вертикальною рискою на дві частини. Теми формулюються, виходячи з конкретного життєвого контексту. Наприклад: «Я в дитинстві - я сьогодні», «Я до заміжжя - я після заміжжя», «Я повинна - я хочу», «Я до початку роботи із психологом - я сьогодні...», «Моє ставлення до... тоді -...сьогодні» [4, с. 16].

К. Халкіоді серед інших рекомендує для індивідуального консультування дорослих клієнтів наступні техніки арт-терапії: «Lіnes of feelіngs» («Лінії почуттів»), «The Brіdge» («Міст»), «Road Maps» («Дорожні карти»), «Comіc Strіps and Cartoons» («Комікси й мультфільми»), Photography (Фотографування) і ін. [18]. Коли пацієнтові буває важко знайти слова, щоб виразити свої почуття, його просять намалювати «лінії почуттів» у даний момент або щодо якоїсь ситуації в минулому за допомогою кольорових олівців, фарб, крейд або маркерів. Обговорення малюнків відкриває простір для дослідження почуттів, думок і поведінки пацієнта [19, с. 48].

Таким чином, акуратне й уміле використання арт-терапевтичних методів відкриває великий простір для професійної роботи психолога-консультанта, а також для пацієнта в розумінні й вирішенні існуючих проблем, і може мати позитивний терапевтичні ефект.