
- •Розділ 1. Теоретичні основи дослідження використання арт-терапії у роботі з мешканцями зони воєнних конфліктів
- •1.1. Соціально-психологічна ситуація мешканців зони воєнних конфліктів
- •1.2. Особливості психогенних захворювань мешканців зони воєнних конфліктів
- •1.4. Процедурні аспекти арт-терапії
- •Розділ 2. Емпіричне дослідження психогенних розладів у молодших школярів з сімей, що покинули зону воєнних коніліктів
- •2.1. Програма емпіричного дослідження
- •2.2. Аналіз результатів дослідження
- •Висновки
- •Список використних джерел
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ
АРТ-ТЕРАПІЇ У РОБОТІ З МЕШКАНЦЯМИ ЗОНИ ВОЄННИХ
КОНФЛІКТІВ
1.1. Соціально-психологічна ситуація мешканців зони воєнних конфліктів..5
1.2. Особливості психогенних захворювань мешканців зони воєнних конфліктів………………………………………………………………………….7
1.3. Арт-терапія як елемент психотерапевтичного впливу…………………...11
1.4. Процедурні аспекти арт-терапії…………………………………………..14
РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОГЕННИХ РОЗЛАДІВ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ З СІМЕЙ, ЩО ПОКИНУЛИ ЗОНУ ВОЄННИХ КОНФЛІКТІВ
2.1. Програма емпіричного дослідження……………………………………...17
2.2. Аналіз результатів дослідження. ………………………………………….18
2.3. Арт-терапевтична корекційна робота з молодшими школярами………..26
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..31
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………33
ВСТУП
Актуальність дослідження. Сучасний світ мінливий і тривожний. То там, то тут виникають озброєні конфлікти, залишаючи мирних людей без даху над головою і без спокою у душі.
В результаті впливу травматичних подій, пов'язаних із воєнними конфліктами, загибеллю, серйозними пораненнями людей, втратою домівки та майна у мешканців зони воєнних конфліктів виникають психогенні розлади. При цьому людина, що пережила подібну травматичну ситуацію, може бути як жертвою того, що відбувається, так і свідком страждань інших осіб. У кожному разі, у момент перебування в травматичній ситуації вона відчуває інтенсивний страх, жах або почуття безпорадності. Особливістю цього розладу є тенденція не тільки не зникати згодом, але ставати більш вираженим, а також проявлятися раптово на тлі загального благополуччя.
Одним із важливих аспектів психотерапевтичної допомоги мешканцям зони воєнних конфліктів є арт-терапія, тобто лікування шляхом розвитку творчого потенціалу, залучення хворих до занять у мистецькій майстерні для опанування творчого ремесла, а також уміння відтворювати почуття, надії, реалії свого життя у власних творах. Така цілеспрямована активізація творчих здібностей дозволяє мобілізувати сукупність життєвих ресурсів людини, сприяє зняттю внутрішньої напруги та змінам в думках, почуттях та поведінці.
Отже, метою курсової роботи ми визначили особливості використання арт-терапевтичних технік у роботі з мешканцями зони воєнних конфліктів.
Завдання дослідження:
1. З’ясувати соціально-психологічну ситуацію мешканців зони воєнних конфліктів.
2. Дослідити особливості психогенних захворювань мешканців зони воєнних конфліктів.
3. Розглянути арт-терапію як елемент психотерапевтичного впливу.
4. Здійснити емпіричне дослідження психогенних розладів у молодших школярів з сімей, що покинули зону воєнних конфліктів.
5. Розробити арт-терапевтичну програма для корекційної роботи з молодшими школярами.
Об’єктом дослідження виступає арт-терапія, а предметом – арт-терапевтичні техніки у роботі з мешканцями зони воєнних конфліктів.
Методи дослідження. На різних етапах дослідження і при вирішенні окремих завдань, поставлених у дослідженні, нами використовувалися наступні методи: аналіз наукової літератури з теми дослідження, спостереження та бесіди. Для діагностики психогенних розладів у молодших школярів з сімей, що покинули зону воєнних конфліктів, нами були обрані три тестові методики: а) проективний малюнковий тест; б) тест тривожності (Р. Теммла, М. Доркі та В. Амена); в) казковий проективний тест. При обробці результатів дослідження використовувалися математичні методи обрахунку, кількісний та якісний аналіз, змістовна інтерпретація отриманих даних.
Теоретичне значення дослідження полягає в поглибленні знань про особливості використання арт-терапевтичних технік у роботі з мешканцями зони воєнних конфліктів.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що його матеріали та висновки можуть бути використані у подальших дослідженнях особливостей використання арт-терапевтичних технік у роботі з мешканцями зони воєнних конфліктів.
Структура курсової роботи. Робота складається із вступу, двох розділів, висновків, містить список використаної літератури та додатки. Загальний обсяг курсової роботи – 30 сторінок.
Розділ 1. Теоретичні основи дослідження використання арт-терапії у роботі з мешканцями зони воєнних конфліктів
1.1. Соціально-психологічна ситуація мешканців зони воєнних конфліктів
У ході воєнних конфліктів, як правило, відбувається відтік населення на інші території або у інші країни. У результаті такої міграції населення з'являється велика кількість біженців і переселенців, які мають є ряд складних різнорідних проблем: матеріальних, соціальних, сімейних, особистісних. Їх родинам доводиться починати життя заново, змінюючи разом з місцем проживання свою спеціальність, соціальний статус, матеріально-побутові умови, коло спілкування [21, с. 35].
Соціальна ситуація родини й інших переселенців характеризується відсутністю постійного житла, втратою особистого майна, втратою роботи й соціально-професійного статусу, розривом соціальних міжособистісних відносин, відсутністю або недостатністю соціальної підтримки й захисту, важким матеріальним становищем.
Перший час після переїзду на нове місце проживання постають важливі життєві й побутові питання - житло, прописка, працевлаштування, матеріальне й фінансове забезпечення, влаштування дітей у дитячі установи. У ситуації побутової невпорядкованості родини, які мають дітей, змушені відразу змінити стиль життя. Турботи про побут і виховання дітей лягають на дружину, чоловік піклується про матеріальне забезпечення родини. Це веде до зміни загальної внутрішньосімейної ситуації, зміни її рольової структури. Така ситуація іноді призводить до повної соціальної ізоляції дружин, відсутності для них можливості професійної самореалізації, налагодження основних соціальних зв'язків, що є необхідним чинником соціальної адаптації й психологічного благополуччя [21, с. 36].
Часта зміна тимчасового житла веде до відсутності стабільності, що також утруднює налагодження соціальних зв'язків. Економічна ситуація збільшує складність положення біженців і мігрантів і робить їх однією з найбільш соціально незахищених груп населення. Поява біженців у регіоні є одним з факторів, що підсилюють соціальну й міжнаціональну напруженість. Переселенці-біженці, які проживають у міжнаціональних державах, відзначають «мікрокультурний шок» при потраплянні в нове мікросередовище, і з'являється реакція відторгнення «чужинців» у місцевого населення [29, с. 60].
Складність реальної життєвої ситуації й перенесених стресів стає причиною різних психологічних проблем і психічної дезадаптації. Ситуація вимушеної міграції - це складна стресова ситуація.
Змушена стресогенність ситуації визначається психологічними правилами:
1) травматичні переживання, пов'язані з воєнними діями, збройними конфліктами, смертельною небезпекою, загибеллю близьких;
2) стресові переживання, пов'язані із втратою «минулого» і необхідністю починати все заново;
3) зміна місця проживання веде до зміни мікрокультурного середовища, мови, життєвого укладу, цінностей;
4) тимчасова розлука з родиною й близькими;
5) втрата соціального статусу, роботи, професії [30, с. 48].
Психологічний стан біженців визначається непевністю в майбутньому, розгубленістю перед безліччю реальних проблем, тривогою за своїх близьких, розчаруванням у суспільстві, коливаннями настрою - від порушення, агресивності до депресії, апатії. Родини мігрантів частіше мають фізичні й емоційні розлади, відчувають меншу впевненість і меншу захищеність.
Наростання внутрішньої напруженості призводить до нервово-психічного зриву, конфліктів усередині родини або агресії стосовно зовнішнього оточення. Відзначається розрив психологічного тимчасового простору - минулого життя з усіма його придбаннями, а перспективи майбутнього не визначені [30, с. 49].
Серед реакцій особистості відзначаються: підвищена тривожність, психологічні розлади, невротичні реакції, депресії, психоз. Це супроводжується порушеннями соціальних зв'язків, міжгруповими конфліктами, ворожістю до нового оточення, злочинністю, пасивністю й ізоляцією.