
- •Псрс №2
- •Розрізняють
- •Псрс №3 Операційні системи.Інтегрований пакет прикладниз програм.
- •Псрс №1 Структура інформаційної системи. Апаратна та інформаційна складові інформаційної системи.
- •Псрс № 4 Тема: Робота в глобальних мережах.Метапошукові системи. Пошук інформації в мережі Інтернету.
- •Пошук інформації в Інтернеті проходить такі етапи:
- •Псрс№ 6 Тема: Автоматизоване робоче місце(арм) медперсоналу. Стандартьизов. Історія хвороби.
- •Псрс№7 Тема: Компютерні діагностичні системи (кдс). Системи профоглядів і диспансеризації населення, призначення,принцип роботи.
- •Псрс № 8 Тема:Системи дозиметричного планування.
- •При плануванні променевої терапії необхідно:
- •Псрс№9 тема: Рентгенівська компютерна томографія.
- •Псрс№10 тема: Томографія з використанням електромагнітних полів.(мрт-ямр)
Псрс № 8 Тема:Системи дозиметричного планування.
Системи дозиметричного планування (СДП) належать до спеціальних інформаційних систем, що працюють у променевій терапії. Призначення систем – планування променевого навантаження на пацієнта при проведенні променевої терапії. При цьому здійснюється прогнозування результатів лікування після моделювання того радіаційного поля, впливу якого зазнаватиме пацієнт. СДП застосовують в Україні з кінця 80-х років XX століття. Для кращого розуміння роботи СДП слід на понятійному рівні розібрати суть променевої терапії.
Онкологічні
захворювання
– одна з найактуальніших проблем у
світовій охороні здоров'я. У середньому
близько 70 % онкологічних хворих проходять
курс променевої терапії. Іонізуючий
вплив на злоякісні новоутворення є
одним із найефективніших терапевтичних
методів. В основі такого лікування
лежить процес опромінення ракової
пухлини різними за своєю фізичною
природою видами випромінювання:
електронним, позитронним, нейтронним,
фотонним, рентгенівським. Частинки
високих енергій руйнують ракові клітини
пухлини і пригнічують їхнє відтворення.
При плануванні променевої терапії необхідно:
– застосувати однорідну дозу на весь опромінюваний об'єкт, наскільки це можливо, щоб уникнути як передозування, так і недостатньої дози порівняно з оптимальною;
– знайти такий технічний спосіб опромінення, що дав би змогу обмежити вплив опромінення на здорові тканини;
– точно оцінити дози, які застосовують при опроміненні різних ділянок тіла, і впевнитися, що жоден орган не зазнає впливу небезпечної для нього дози.
Для вирішення таких завдань у комп'ютер СДП уводять дані:
– ЛПЗ, прізвище хворого, вік тощо;
– вихідну дозиметричну інформацію про радіоактивне джерело, що міститься в апараті. Комп'ютер коригуватиме вихідну потужність дози з урахуванням розпаду радіоактивного джерела;
– контури тіла пацієнта, мішені, внутрішніх органів уводяться вручну з рентгенівських знімків або шляхом "скачування" томограми з комп'ютерного томографа;
– розміри полів опромінення – розміри мішені. Таку інформацію, як було зазначено, безпосередньо одержують із даних томографічних досліджень локалізації пухлин;
– щільність тканин, що зазнають опромінення. У такий спосіб буде враховано їхню неоднорідність, неоднакову їх "прозорість" для опромінення;
– режим опромінення (ротація, один зі статичних, комбінований).
СПД оснащено потужними робочими станціями – сучасними комп'ютерами, які дають змогу лікарю-радіотерапевту проводити віртуальну КТ-симуляцію будь-яких процедур дистанційного опромінення і здійснювати передпроменеву розмітку тіла пацієнта, а так само миттєво відтворювати відхилення дози від запланованого значення.
Сучасні
СДП ґрунтуються на найширшому застосуванні
новітніх комп'ютерних та інформаційних
технологій і забезпечують прямий доступ
через Internet до серверів провідних клінік
Європи і США для одержання медичних
зображень. СДП "прив'язані" до
систем випромінювання, які настільки
складні і "витончені", що дають
змогу фактично перетворити променеву
терапію на променеву хірургію. Можна,
наприклад, "вирізати" певну ділянку
пухлини і передати в неї енергію
іонізуючого випромінювання, мало
зачепивши прилеглі здорові тканин,
тобто розрахувати променеві навантаження
безпосередньо в будь-якій точці ураженого
органа.