3. Проникнення в країну західних держав
Наприкінці ХІХ ст. Китай потрапив практично в повну залежність від іноземних держав.
Франція відібрала В’єтнам, а Велика Британія — Бірму,
Німеччина отримала в оренду півострів Шандунь із портом Циндао.
Китай вимушений був поступитися майже всіма морськими портами.
Росія підписала договір на оренду Порт-Артура та отримала право на будівництво Південно-маньчжурської залізниці, яка поєднувала Владивосток із Сибірською магістраллю (при чому на всій залізниці для росіян вводився режим екстериторіальності — на них не поширювалися китайські закони).
Японія отримала великі концесії на північному сході Китаю.
Проте не всі в Китаї були згодні з таким становищем.
У 1898 р. група китайських аристократів, наближених до імператора Гуансюйу, ініціювали проведення реформ. Імператор видав близько 60 указів, які були спрямовані на модернізацію країни. Але реформи здійснювалися лише 103 дні.
За наказом імператриці Цисі реформатори були страчені, а реформи припинені.
Опір іноземцям посилювався і серед пересічних китайців. У 90-х рр. ХІХ ст. на півночі Китаю поширюється рух «іхетуанів» — таємних товариств, який переростає у велике повстання.
У 1898 р. повстання охопило весь Китай. Серед європейців воно отримало назву «Боксерське повстання» через використання повстанцями рукопашних мистецтв (повстанці вірили, що вони зможуть перемогти ворогів без зброї).
Імператриця Цин підтримала повстання.
У відповідь вісім держав розпочали інтервенцію до Китаю. Незабаром війська Великої Британії, Росії, Франції, Японії, США, Німеччини, Австро-Угорщини висадилися в Китаї і почали придушення повстання. Імператриця Цин перейшла на бік іноземних держав, оголосивши повсталих поза законом.
У 1901 р. повстання зазнало поразки, а Китай мав виконати сурові умови переможців, практично втративши незалежність.
1840-1842
Перша опіумна війна — війна Китаю з Великою Британією (англійці масово ввозили наркотики до Китаю, після заборони цього китайським урядом, флот Великої Британії почав війну) — поразка Китаю, передання Гонконга Великій Британії, початок проникнення європейців до Китаю
1850-1864
Тайпінське повстання. Тайпіни — учасники політико-релігійного руху в Китаї, який спричинив масове народне повстання проти Маньчжурської династії. На початковому етапі тайпіни досягли значних успіхів (захоплення Нанкіна, створення нової «Небесної держави», розбудованої на принципах рівності), однак розкол тайпінів (1856 р.) і допомога маньчжурам англо-франко-американськими військами призвели до поразки повстання. Іноземні держави отримали чергові привілеї — для торгівлі відкривалися додаткові порти, іноземцям гарантувалися екстериторіальні права тощо
1856-1860
Друга опіумна війна — агресивні війни Великої Британії і Франції проти Китаю. Користуючись ослабленням Китаю в період Тайпінського повстання, Велика Британія вирішила розширити свої позиції в країні. Її підтримала Франція. У червні 1858 р. були підписані Тяньцзінські договори. Через рік — Пекінські договори — відкриття порту Тайцзинь, сплата величезної контрибуції, дозвіл на використання китайських робітників у колоніях Великої Британії та Франції
1858, 1860
Протистояння Китаю з Росією — Айгунський та Пекінські договори — визначення кордонів на Далекому Сході
1884-1885
Франко-китайська війна за панування над В’єтнамом, який перебував у васальній залежності від Цінської династії — поразка Китаю, визнання французького протекторату над В’єтнамом, надання Франції привілеїв у південних провінціях Китаю
1894-1895
Японсько-китайська війна за Корею — поразка Китаю, окупація Японією острова Тайвань
1895 Початок будівництва Росією Китайсько-Східної залізниці
1897 Загарбання Німеччиною Цзянчжоу
1898 Китайсько-російський договір на оренду Ляодунського півострова з портом Порт-Артур
Червень-вересень 1898
«Сто днів реформ» — реформи імператора Цзайтаня — видано понад 60 указів, які стосувалися системи освіти, будівництва залізниць, заводів і фабрик, модернізації сільського господарства, розвитку внутрішньої й зовнішньої торгівлі, реорганізації збройних сил тощо. 21 вересня 1898 р. імператриця Цисі здійснила палацовий переворот і скасувала реформи
1899-1901
Боксерське повстання — велике повстання проти іноземців, яке підтримала імператриця Цисі, оголосивши війну Великій Британії, Німеччині, Австро-Угорщині, Франції, Італії, Японії, США й Росії. Після вторгнення об’єднаної армії імператриця перейшла на бік іноземних держав. Повстання було жорстоко придушено. Китай підписав кабальний договір, погоджуючись виплачувати величезну контрибуцію. Окупація Росією Маньчжурії