4.7. Аналіз результатів моделювання та висновки

Результатом моделювання є двофакторна економетрична модель.

Приміром, якщо модель має вигляд

,

в ній відображений кількісний взаємозв’язок між обсягом виробленої продукції та чинниками, які впливають на нього: вартість основних засобів та кількість працівників.

Параметр моделі а₁=0,27 характеризує діапазон зміни за умови зміни вартості основних засобів. Тобто якщо вартість основних засобів зросте на підприємстві на 1 %, обсяг виробленої продукції може підвищитися на 0,27 % (за умови незмінної дії інших чинників). І навпаки, зменшення обсягів основних засобів на 1 % може призвести до скорочення обсягів вироблюваної продукції на 0,27 %.

Параметр моделі а₂=0,03 характеризує діапазон зміни показника за умови зміни кількості працівників на підприємстві. Так, якщо остання зросте на 1 % можливе підвищення обсягів виробленої продукції буде становити 0,03 % (за умови незмінної дії інших чинників).

У разі зменшення кількості працівників на підприємстві на 1 % можливе скорочення обсягу виробленої продукції буде становити 0,03 % за умови, що решта чинників залишиться незмінною.

Для наведеної степеневої нелінійної моделі коефіцієнти еластичності дорівнюють параметрам моделі а₁ та а₂, тобто .

Загальна сумарна еластичність для нелінійної степеневої моделі

,

Сумарна еластичність показує, що коли враховані в моделі чинники x₁, x₂ одночасно збільшуються на 1 %, то обсяг виробленої продукції може зрости на 0,3 %.

Виходячи з того, що│а₁│>│а₂│, можна сказати, що чинник вартості основних засобів x₁ впливає більш суттєво на значення , ніж чинник кількості працівників x₂.

Аналіз і оцінку ступеня достовірності моделі за характеристиками (коефіцієнт кореляції, коефіцієнт детермінації, стандартна та відносна похибки, критерій Фішера) та загальний висновок по моделі виконують за порядком, наведеним у підрозділах 1.8.1, 1.8.2, 1.8.4, 1.3.5, 1.8.7.

Завдання 5

Згідно з варіантом та даними табл. 5 (дод. 1) потрібно побудувати економетричну модель попиту на пиво вигляду

,

де – обсяг реалізації пива (попит на пиво), млн. дал; – невідомі параметри моделі; – ціна за 1 дал пива, грн; – доход на душу населення, тис. грн.

Слід також:

5.1. Розрахувати коефіцієнти кореляції та детермінації.

5.2. Обчислити коефіцієнти еластичності.

5.3. Обрахувати стандартну та відносну похибки моделі.

5.4. Визначити розрахункове та табличне значення критерію Фішера.

5.5. Оцінити ступінь достовірності моделі та зробити загальний висновок.

Завдання 5 виконують за порядком, наведеним у підрозділі 4.6.

5.6. Аналіз результатів моделювання та висновки.

Результатом моделювання є нелінійна степенева економетрична модель.

Наприклад, модель має вигляд

.

Виходячи з моделі еластичність попиту на пиво залежно від ціни 1 дал пива дорівнює (–0,208). Це означає, що за інших рівних умов (при постійному рівні доходів на душу населення) підвищення ціни за 1 дал пива на 1 % призведе до зниження попиту на пиво на 0,208 %.

Еластичність попиту на пиво залежно від доходів населення дорівнює 1,098. Це означає, що за інших рівних умов (особливо при незмінних цінах на пиво) збільшення доходу на душу населення на 1 % сприятиме підвищенню попиту на пиво на 1,098 %.

Порівняльний аналіз впливу ціни за 1 дал пива та доходу на душу населення на еластичність попиту на пиво показує, що другий чинник впливовіший ніж перший (│1,098│>│–0,208│).

Аналіз сумісного впливу обох чинників на попит свідчить про те, що в умовах одночасного зростання на 1 % ціни за 1 дал пива та доходу на душу населення на 1 % можливе підвищення попиту на пиво буде дорівнювати (1,098–0,208) = 0,89 %.

Аналіз і оцінку достовірності моделі за характеристиками (коефіцієнт кореляції, коефіцієнт детермінації, стандартна та відносна похибки, критерій Фішера) та загальний висновок по моделі виконують за порядком, наведеним у підрозділі 4.7.