30. Увага. Види уваги. Властивості уваги.

Увага – це особлива форма психічної діяльності, яка виявляється у спрямованості і зосередженості свідомості на вагомих для особистості предметах, явищах навколишньої дійсності або власних переживаннях.

Функція уваги – зосередження свідомості на предметі діяльності.

Важливою закономірністю уваги є її вибірковість, яка виявляється в тому, що людина, зосереджуючись на одному, не помічає іншого. Це пояснюється більш вираженою гальмівною дією вагомих для особистості предметів і переживань щодо менш значущих, які в цей час на неї діють.

Увагу зумовлюють не лише зовнішні подразники, а й здатність людини довільно спрямовувати її на ті чи інші об’єкти. Цю здатність називають уважністю.

Види уваги:

За регуляцією розрізняють мимовільну, довільну та післядовільну увагу.

Мимовільна увага – виникає спонтанно, без зусиль свідомості, під впливом найрізноманітніших подразників, які впливають на той чи інший аналізатор організму.

Довільна увага – це свідомо спрямоване зосередження особистості на предметах і явищах навколишньої дійсності, на внутрішній психічній діяльності. Довільна увага своїм головним компонентом має волю.

Післядовільна увага – виникає в результаті свідомого зосередження на предметах та явищах у процесі довільної уваги, долаючи труднощі під час довільного зосередження, людина звикає до них, сама діяльність зумовлює появу певного інтересу, а часом і захоплює її виконавця, і увага набуває рис мимовільного зосередження.

За спрямованістю увага буває зовнішня і внутрішня.

Зовнішня увага (сенсорна, рухова) – відіграє провідну роль у спостереженні предметів і явищ навколишньої дійсності та їх відображенні нашою свідомістю.

Внутрішня увага (інтелектуальна увага) – спрямовується на аналіз діяльності психічних процесів (сприймання, пам’яті, уваги, мислення), психічних органів і переживань.

Властивості уваги: зосередженість або концентрація уваги, стійкість, переключення, обсяг.

Зосередження уваги – це головна її особливість. Вона виявляється в мірі інтенсивності зосередженості на предметі розумової або фізичної діяльності.

Стійкість уваги – характеризується тривалістю зосередження на об`єктах діяльності. Стійкість, як і зосередженість, залежить від сили або інтенсивності збудження, що забезпечується і силою впливу об’єктів діяльності, і індивідуальними можливостями особистості, важливістю для неї діяльності, зацікавленням нею.

Переключення уваги – навмисне перенесення уваги з одного предмета на інший, якщо цього вимагає діяльність.

Обсяг уваги – це така кількість об’єктів, які можуть бути охоплені увагою і сприйняті в найкоротший час. За цією ознакою увага може бути вузькою та широкою. Існує певна закономірність, згідно з якою людина може тримати в полі своєї уваги 5 – 9 об’єктів.

31. Уява. Види уяви.

Уява - здатність свідомості створювати образи, представлення, ідеї і маніпулювати ними; грає ключову роль в наступних психічних процесах: моделювання, планування, творчість, гра, людська пам'ять. Різновид творчої уяви - Фантазія.

По мірі активності суб'єкта уяви можна виділити два види: активна уява, при якій людина припускає скористатися результатами уяви на практиці, і пасивне, при якому не ставиться мета використання його результатів і само воно може виникати незалежно від бажання суб'єкта.

Активна уява:

• відтворююча уява - вид уяви, в ході якої виникають нові образи на підставі сприйняття описів, схем, креслень, нотних записів і ін.

• творча уява - вид уяви, в ході якої людина самостійно створює нові образи, що мають особисту або громадську цінність (Основним виступають модифікація і трансформація образів, створення нових синтетичних композицій.)

Пасивна уява:

• пасивна умисна уява (чи марення) - створення образів уяви, які спочатку сприймаються людиною як нереальні, нездійсненні, примарні, сноподобні.

• пасивна неумисна уява створює образи при особливих станах особи або його організму, коли людина не управляє процесом створення цих образів (сновидіння і галюцинації).

Особливе місце в системі видів уяви займає Мрія - це діяльність уяви, що проявляється в створенні оптимістичних задумів, здійснення яких чоловік чекає в майбутньому.