Проблеми кваркової теорії частинок

У пошуках способів більш простого опису взаємодії елементарних частинок і зведення їх різноманітності до обмеженої кількості більш простих елементарних частинок, триває розвиток кваркової гіпотези та теорії квантової хромодинаміки

Адрони – частинки, що беруть участь у всіх взаємодіях (нуклони та всі „резонанси”). Припускають, що всі адрони складаються з кварків – частинок з дрібним електричним зарядом 1/3 та 2/3 заряду електрона. Гіпотеза існування кварків знаходить непряме дослідне підтвердження:

1. виявлені партони Фейнмана (точкові утворення в нуклонах);

2. відкрита частинка джей-пси мезон, яка обґрунтовує існування шармованого (зачарованого) кварка.

Згідно з теорією квантової хромодинаміки, кварки взаємодіють шляхом обміну глюонами, при цьому сила взаємодії збільшується зі збільшенням відстані між кварками, звідки витікає проблема неможливості виявити кварк у вільному стані.(дуже велика енергія зв’язку між кварками). Квантова хромодинаміка розрізняє 3 кварки, 3 антикварки в 3-х кольорах (так називається їх квантова властивість) і шармований кварк: 19 кварків і антикварків, а також фотон і 8 лептонів. Наприклад, мезони складаються з двох кварків і антикварків, баріони – з 3-х кварків, антибаріони – із 3 антикварків. Усі частинки речовини складаються із „р” і „n” кварків , електронів і антинейтрино.

244