План:

1. Культура Київської Русі.

2. Основні тенденції розвитку культури Галицько-Волинського князівства.

3. Розвиток культури Польсько-Литовської доби.

4. Культура доби Бароко (друга половина XVII- XVIII ст.

5.Культура за епохи Просвітництва ( кінець XVIII- друга половина XIX ст.)

6.Висновок.

7.Література використаних джерел.

Вступ:

Культура Київської Русі:

Культура – це рівень розвитку матеріальних і духовних благ у конкретний історичний період.

Культура Київської Русі формувалася під впливом місцевих язичницьких традицій та візантійського християнства.

Населення Київської держави ще за дохристиянських часів створило багату, самобутню культуру. Певний вплив на її розвиток справили також зв’язки східних слов’ян із сусідніми народами.

Новий етап у розвитку всіх галузей культури на Русі починається з утвердженням християнства як державної релігії. Нова релігія пов’язала Русь із надбаннями європейської та світової культури, принесла з собою новий світогляд і нову мораль, бо в центрі християнства – людина, її особистість.

Загальна характеристика культури Київської Русі:

Вплив візантійської культури та східного християнства (православ’я).

Взаємодія із західноєвропейською та азійською (кочовою) культурами.

Збереження язичницьких традицій.

Освіта

У Х – ХІІ ст. сформувалася давньоруська система освіти. Перші школи відкривалися при Володимирі Великому (988 р.) для дітей князів і бояр.

При Ярославі Мудрому шкільна освіта значно розширилася. У 1037 р. Ярослав Мудрий організував у Софіївському соборі Києва першу бібліотеку, яка нараховувала 960 рукописів.

У 1086 р. онучка Ярослава Мудрого Анна Всеволодівна відкрила першу школу для дівчат.

Архітектура

Архітектура була представлена культовими спорудами: перша камяна церква на Русі – Десятинна церква (988-996 рр., Володимир Великий), під стінами якої загинули останні захисники Києва в 1240 р.

Софіївський собор (1037 р., Ярослав Мудрий), Успенський собор Києво-Печерського монастиря (1051 р., Ярослав Мудрий), Спасо-Преображенський собор у Чернігові (ХІ ст.), Видубецький монастир у Києві (ХІ ст.), Михайлівський собор у Переяславі (ХІ ст.), Михайлівський золотоверхий собор у Києві (ХІІ ст.) За часів Володимира Мономаха споруджено перший міст через Дніпро у Києві. Усього, згідно з літописом, на Русі було побудовано 700 церков.

Живопис та прикладне мистецтво:

Живопис був представлений фресками, мозаїкою, іконописом та книжковою мініатюрою.

Фрески - картина, написана фарбами по свіжій вогкій штукатурці.

Мозаїка – зображення, зроблене з окремих, щільно припасованих один до одного й закріплених на цементі різнокольорових шматочків скла.

Книжкова мініатюра – кольоровий малюнок, що прикрашав, ілюстрував і доповнював рукописний текст та розміщувався на його полях або між рядками.

Іконопис – мистецтво писання ікон.

Іконостас – стіна з ікон у храмі східного (візантійського) обряду, яка відокремлює вівтар від центральної частини. Відомими вітчизняними живописцями на Русі були ченці Києво-Пичерського монастиря Григорій та Алімпій (Аліпій) – засновник руської іконописної школи

Писемність та література:

Писемність на Русі поширюється після запровадження християнства (988 р.).Формувалась писемність на основі кирилиці – словʼянської абетки Кирила та Мефодія (ІХ ст.). Вважається, що до кирилиці на Русі деякий час поширювалась інша абетка – глаголиця.Памʼятки оригінальної писемності:«Найдавніша правда» (м. Новгород, 1016 р.) «Правда Ярослава» («Руська правда», 1036 р.), «Правда Ярославичів» (1072 р.), «Устав» Володимира Мономаха (1113 р.) – пам’ятки давньоруської юридичної літератури«Повчання дітям» (1117 р., Володимир Мономах) – авторський твір Володимира Мономаха, де він дає настанови своїм дітям щодо управління державою за християнськими цінностями.

«Повість минулих літ» (1113 р. Нестор) – давньоруський літопис, складений ченцем Нестором, у якому зібрані оповідання давньоруської та всесвітньої історії.

«Слово про закон і благодать» (≈ 1050р., Іларіон) – авторський філософський твір першого руського митрополита Іларіона про переваги християнського віровчення. «Печерський Патерик» (ХІІІ ст.) – збірка оповідань про святих угодників Києво-Печерського монастиря. «Слово о полку Ігоревім» (1187 р.) – твір невідомого автора про трагічний похід Новгород-Сіверського князя Ігоря на половців 1185 р. Галицько-Волинський літопис – руський літопис, складений у другій половині ХІІІ ст.

Переклади церковних текстів:

Реймське Євангеліє (сер. ХІ ст.) – церковнослов’янський рукопис першої половини XI ст. Реймське Євангеліє Анна Ярославна, після виходу заміж за французького короля, привезла до Франції. На ньому тривалий час присягали французькі королі. Остромирове Євангеліє (1056-1057 рр.) – одна з найвидатніших пам’яток старослов’янського письменства в давньоруській редакції. «Остромирове Євангеліє» містить євангельські читання для неділі і свят.Переписане зі староболгарського оригіналу у Києві дияконом Григорієм для новгородського посадника Остромира.

«Ізборники» Святослава (1073 і 1076 рр.) – давньоруська рукописна книга. Ізборники були складені в перекладі з грецької мови для великого князя Святослава Ярославовичау Києво-Печерському монастирі монахом Никоном. Також давньоруська література представлена усною народною творчістю – билинами про Іллю Муромця, Добриню Микитича, Альошу Поповича…

Наукові знання: Кін ХІ – поч. ХІІ ст. – життя лікаря Печерського монастиря Агапіта

Національна символіка:

Перша літописна згадка про тризуб як князівський знак Київської Русі датована Х ст. У воїнах Святослава в руках прапори із зображенням тризуба. За часів Володимира Великого тризуб стає офіційним князівським знаком.

Українська культура в період Галицько-Волинської держави.

Освіта:

Освіта в Галицьких і Волинських землях продовжувала традиції Київської Русі. При церквах, особливо при монастирях, єпископських кафедрах існували школи. До них приймали хлопчиків із семи років. Пройшовши курс навчання, вони працювали писарчуками в князівській або єпископській канцелярії, ставали священиками або продовжували справу батьків. Поширеним було й навчання на дому, особливо для дітей бояр, що мешкали в заміських садибах.

Знайдені предмети для письма, написи на стінах церков, бересті, речах, зброї та знаряддях праці (мітки) засвідчують, що серед ремісників, купців, бояр і дружинників була поширена грамотність. Бронзові та кістяні писала для писання на воскових таблицях археологи знайшли у Звенигородці, Перемишлі, Галичі, Бересті (Бресті) берестяні грамоти — у Звенигородці та Бересті. Збереглися й пергаментні грамоти князів.