- •1. Поняття та види відходів. Поводження з відходами. Екологобезпечне управління відходами
- •2. Традиційні методи поводження з відходами. Переваги та їх недоліки
- •3. Безвідходне виробництво
- •4. Принципи державної політики у сфері поводження з відходами
- •5. Організаційно-економічні засади управління відходами на регіональному рівні
- •6. Законодавство України про відходи. Юридична відповідальність у сфері поводження з відходами
- •7. Основні види забруднювачів навколишнього середовища сільським господарством і їхні можливі наслідки
- •8. Утилізація відходів с-г. Утилізація гною.
- •9. Утилізація відходів с-г. Утилізація пташиного посліду
- •10. Переробка відходів с.Г господарства , харчової й зернопереробної промисловості в кормові добавки і комбікорми за технологією мікробіологічної біоконверсії
- •11.Характеристика відходів пестицидів . Ситуація в Україні з відходами пестицидів
- •12.Стратегія управління і ліквідації відходів пестицидів
- •13. Методи ліквідації відходів пестицидів (ліквідація упаковки та контейнерів з під пестицидів; ліквідація промивних вод; очищення грунтів забруднених пестицидами)
- •14. Загальні відомості про полімерні відходи. Традиційні методи управління полімерними відходами
- •15. Рециклінг полімерних відходів. Обладнання необхідне для переробки полімерних відходів
- •16. Екологічне маркування вторинної полімерної сировини
- •17. Охарактеризуйте основні шляхи корисного використання вторинної полімерної сировини
- •19. Реалізація питання підвищення ефективності управління небезпечними відходами: державний,регіональний і місцевий рівень
- •20. Медичні відходи. Їх класифікація. Способи знешкодження і знищення відходів лікарських профілактичних установ.
- •21. Сучасні підходи до управління медико-біологічними відходами в промислово розвинених країнах. Міжнародний досвід в галузі управління медичними відходами
- •22. Методи поводження з нафтоутримуючими відходами, їх характеристика
- •23. Методи спалювання відходів нафтопродуктів, характеристика обладнання, яке для цього використовується
- •24. Способи переробки відходів нафтопродуктів у пічне паливо. Характеристика обладнання, яке для цього використовується
- •25. Регенерація відпрацьованих масел нафтопродуктів
- •26.Технологія біологічного знешкодження відходів що містять нафту
- •27. Біоенергетика . Стан і перспектива
- •28. Технологія добування та утилізація біогазу з полігонів відходів
- •29. Біогазова установка на харчових відходах. Охарактеризувати процес отримання біогазу з харчових відходів
- •30.Метанове шумування
- •31.Гумовотехнічні відходи . Технології переробки і утилізації гумовотехнічних відходів
- •32. Застосування ртуті. Відходи, що містять ртуть. Небезпечність ртуті для людини. Зберігання ртуті.
- •33. Проблема ртутного забруднення навколишнього середовища. Управління відходами що містять ртуть. Обладнання, застосовуване для демеркуризації відходів,що містять ртуть
20. Медичні відходи. Їх класифікація. Способи знешкодження і знищення відходів лікарських профілактичних установ.
Медичні відходи - це специфічна група відходів, епідеміологічна й екологічна небезпека яких обумовлена, по-перше, ступенем їхньої контамінації біологічними агентами, що вимагає особливого контролю при поводженні. Серед потоку відходів, які утворюються в лікувально-профілактичних установах (ЛПУ), особливо небезпечні становлять до 15 % (з них потенційно інфіковані - до 10 %, хімічні/фармацевтичні, гострі предмети, радіоактивні - до 5 %), інші - загальні неінфіковані відходи, які видаляються як побутові й не вимагають особливих застережень.
Класифікація відходів ЛПУ по ступеню їхньої небезпеки: Епідеміологічну небезпеку представляють відходи Класу Б небезпечні (ризиковані), Класу В (надзвичайно небезпечні). Екологічну небезпеку (токсикологічна, радіаційна) представляють відходи класу Г (по складу близькі до промислових) і відходи класу Д (радіоактивні).
Способи знешкодження й знищення відходів ЛПУ:
Класу А (безпечні) підлягають похованню на полігонах для твердих і побутових відходів або термічному знешкодженню.
Класу В (надзвичайно небезпечні) знезаражуванню або термічному знешкодженню.
Класу Г (по складу близькі до промислового)
Класу Д (радіоактивні). Знешкодження й знищення спеціалізованими організаціями.
21. Сучасні підходи до управління медико-біологічними відходами в промислово розвинених країнах. Міжнародний досвід в галузі управління медичними відходами
Управління медичними відходами залишається гострою світовою проблемою через методологічні складності, невизначеностей у підходах до оцінки впливу медичних відходів і його результатів на здоров'я людини й навколишнє середовище. У першу чергу необхідно створити єдиний підхід до даної системи на загальнодержавному рівні, розробити логічне обґрунтування законодавства, а також національні цілі й ключові кроки, що є істотними для досягнення цих цілей. При цьому варто враховувати принципи, визначені міжнародними приписами, угодами й іншими міжнародними нормативними документами, такими як Базельська Конвенція, підписана більш ніж 100 країнами. Відносячись до трансграничного переміщення небезпечних відходів, вона стосується також і медичних відходів. Основні позиції Базельської Конвенції полягають у наступному:
-“забруднювач платить”, означає, що всі виробники відходів, несуть юридичну й фінансову відповідальність за безпечне й екологічно надійне розміщення відходів, які в них утворюються. Цей принцип також призначений для наділення відповідальністю тієї сторони, що викликала шкоду.
-принцип “обережності” є ключовим, керуючим захистом здоров'я й безпеки. Коли величина того або іншого ризику є невизначеною, варто припускати, що цей ризик є значним, і відповідно повинні вживатися міри для захисту здоров'я й безпеки.
-принцип “обов'язку дотримувати обережності” має на увазі, що будь-яка особа, що спілкується або управляє небезпечними речовинами або відповідним устаткуванням, несе етичну відповідальність за найвищу обережність у цій задачі.
-принцип “близькості” рекомендує, щоб переробка й розміщення небезпечних відходів відбувалися якнайближче до джерела їхнього утворення, для того, щоб мінімізувати ризик, пов'язаний з їхнім транспортуванням. Відповідно до цього принципу, будь-яка комуна повинна робити рециклінг або розміщення відходів, які в ній утворюються в межах її власної території.
У промислово розвинених країнах, і, головним чином, у США й провідних країнах ЄС в останні роки приділяється підвищена увага питанням управління відходами, і, насамперед, медико-біологічними відходами. Неправильне управління медичними відходами підвищує заклопотаність відносно ризику для здоров'я, викликуваного їхнім інфекційним характером, потенційних погроз безпеки, викликуваних голками й іншими гострими предметами, і естетичними незручностями для навколишнього середовища, що піддається їхньому впливу. У США, як у законодавстві штатів, так і в лікувально-профілактичних установах одержав поширення термін “контрольовані медичні відходи”. Хоча й не є всюди прийнятого визначення контрольованих медичних відходів, визначення, пропоновані регулюючими агентствами, є схожими. Агентство охорони навколишнього середовища (ЕРА), Центри контролю захворювань і профілактики (CDC), Всесвітня організація охорони здоров'я (ВОЗ) і Управління по охороні праці й захисту здоров'я (OSHA) погодилися з тим, що “контрольовані медичні відходи” містять у собі відходи, які можуть викликати інфекцію й для яких слід дотримуватися обережності. Ми використовуємо визначення ЕРА.
