15. Рециклінг полімерних відходів. Обладнання необхідне для переробки полімерних відходів

У процесі рециклингу первинний продукт по закінченню терміну служби переробляється, як правило, в інший продукт із менш жорсткими технічними характеристиками. Наприклад, в автомобілебудуванні, де пластмасові деталі вузлів і агрегатів, що відслужили своє, переробляються в пластмасові вироби для обробки автомобіля. По своєму хімічному складу полімерні відходи - це полівінілхлорид, полістирол, поліетилентерефталат, поліпропілен, але насамперед поліетилен високого й низького тиску, доля якого в загальному об'ємі становить більше 70%.

При початковій переробці твердих відходів крупної фракції використовують дробарки, у яких вони подрібнюються до прийнятного розміру. Плівкові відходи обробляються в апаратах по відмиванню й агломераторах. У результаті ми одержуємо сировину-напівфабрикат: дробленку й агломерат. Однак виготовлення полімерних виробів безпосередньо з них не завжди можливо. Тому дробленка й агломерат піддаються наступній переробці в грануляторах.

Одержуваний регранулят представляє собою вже повноцінну вторинну сировину, що може бути використаною для виготовлення широкого спектру виробів, наприклад, якщо говорити про наше обладнання, рукавної поліетиленової плівки або полімерних труб.

16. Екологічне маркування вторинної полімерної сировини

При утилізації вторинної полімерної сировини з метою створення маловідходних технологій і зниження навантаження на навколишнє середовище особливу роль в організації збору ВПС і його сортування грає екологічне маркування. ЄС вживає значних зусиль по введенню уніфікованої екомаркировки. Рішення про її присвоєння приймається компетентними органами країн-членів ЕС на конкурсній основі. Екологічне маркування, що наноситься на упаковки, підрозділяється на три основні групи:

Знаки, що позначають ступінь екологічного благополуччя товару або його упаковки. До них належать, наприклад, "Блакитний Ангел" (Німеччина), "Білий Лебідь" (Скандинавські країни)," Эко-Знак"(Японія), а також екологічні знаки різних фірм, які виробляють товари, що прагнуть внести свій внесок в охорону навколишнього середовища.

Основою єдинго екомаркування відповідно до вимог ЄС є знак, що може бути виконаний у двох кольорах (зеленому й блакитному), а також чорним по білому або білим кольором на чорному фоні.

До цієї групи можна віднести знаки, що позначають вироби, які піддаються повторному використанню або отримані в результаті вторинної переробки. Існує велика розмаїтість таких знаків, але найпоширенішими є знаки, що представляють замкнутий цикл, які позначають систему "створення - застосування - утилізація" із вказівкою матеріалу, з якого вироблений даний виріб.

Найбільш пізнаваним і розповсюдженим із цієї серії знаків представляється знак "Зелена точка" у рамках "Дуальної системи" Німеччини (DSD).

Право на його використання здійснюється на конкурсний основі й шляхом продажу.

Відповідно до вимог Директиви ЄС усяке пакування повинно маркіруватися наступними знаками:

• повторне або багаторазове використання

• підлягає вторинній переробці ("петля Мебіуса")

• частково або повністю зроблена із ВПС із вказівкою його процентного вмісту

При необхідності для ідентифікації матеріалу упаковки й полегшення сортування на неї наносяться цифрові або літерні позначення, розташовані найчастіше в центрі знака ( а іноді - нижче), що дозволяє встановити тип матеріалу.

Пакувальні матеріали позначаються наступними цифрами:

• пластмаси - від 1 до 19;

• папір і картон - від 20 до 39;

• метали від 40 до 49;

• деревина - від 50 до 59;

• текстиль - від 60 до 69;

• стекло - від 70 до 79.

Знаки, що призивають до заощадження навколишнього середовища.

Знаки цієї групи найчастіше зустрічаються на упаковці споживчих товарів. Їхній зміст зводиться до заклику не смітити, підтримувати чистоту й здавати використані вироби на вторинну переробку, опускаючи їх у відповідні сміттєві збірники.

Знаки, що попереджають про небезпеку вироби або предмета для навколишнього середовища.

До них належать:

- спеціальні знаки для позначення речовин, що представляють небезпеку для морської фауни й флори, при їхньому перевезенні водними шляхами;

- знак "Небезпечно для навколишнього середовища", використовуваний законодавством ЄС, прийнятим по класифікації, упаковці й маркуванню речовин і препаратів.

На жаль, в Україні екомаркировка дуже часто не проставляється через відсутність єдиного державного підходу до цієї проблеми.

Втішним фактором останнього часу стала поява на продукції спільних підприємств екологічних знаків і зображень, супроводжуваних написами російською мовою й спрямованих на збереження середовища перебування.