Початкова вартість основних засобів складається з:
а) витрат на капітальний ремонт та модернізацію;
б) ціни покупки основних засобів, витрат на їх транспортування і монтаж;
в) амортизаційних відрахувань;
г) ціни основних засобів та витрат на демонтаж.
Амортизація – це:
а) втрата частини вартості основних засобів під впливом науково-технічного прогресу;
б) відсоток річних відрахувань від балансової вартості основних засобів;
в) поступове погашення вартості основних засобів шляхом перенесенням їх вартості на вартість виробленої продукції;
г) матеріальний знос основних засобів, внаслідок чого вони перестають задовольняти поставленим до них вимогам.
Рівень ефективності використання основних засобів характеризують показники:
а) фондовіддача, фондомісткість, фондоозброєність, рентабельність;
б) фондовіддача, фондоозброєність, продуктивність праці;
в) фондомісткість, рентабельність, коефіцієнт вибуття, коефіцієнт завантаження;
г) коефіцієнт змінності, рентабельність, прибутковість.
Фондоозброєність праці характеризує:
а) співвідношення між витратами на утримання основних засобів підприємства та фондом заробітної плати;
б) забезпеченість працівників підприємства основними засобами;
в) співвідношення між активною та пасивною частинами основних засобів;
г) співвідношення між обсягом продукції і фондом заробітної плати.
Коефіцієнт оновлення основних засобів визначається як відношення:
а) вартості введених основних засобів до вартості усіх основних засобів на кінець року;
б) вартості введених основних засобів до їх загальної вартості на початок року;
в) вартості введених основних засобів до середньорічної вартості усіх основних засобів;
г) немає правильної відповіді.
Структура основних засобів – це:
а) їх склад за окремими елементами;
б) питома вага кожного елемента основних засобів у їх загальній вартості;
в) співвідношення між вартістю активної і пасивної частин основних засобів;
г) співвідношення окремих елементів у загальній сумі основних засобів.
Моральний знос основних засобів – це:
а) втрата частини вартості основних засобів під впливом науково-технічного прогресу;
б) поступова втрата основними засобами своєї первісної споживчої вартості;
в) поступове перенесення вартості основних засобів на вартість виготовленої продукції;
г) втрата основними засобами своєї споживчої вартості в результаті зносу деталей, впливу природних факторів і агресивних середовищ.
Первісна вартість основних засобів – це:
а) вартість основних засобів на початок року;
б) вартість основних засобів на момент їх встановлення;
в) витрати на відтворення основних засобів у сучасних умовах виробництва;
г) реальна вартість основних засобів, яка ще не перенесена на вартість виготовленої продукції (виконаних робіт, наданих послуг).
Показник фондовіддачі показує:
а) частку виробленої продукції, що припадає на 1 грн. вартості основних засобів;
б) рівень технічної оснащеності праці;
в) частку вартості основних засобів, що припадає на 1 грн. виробленої продукції;
г) кількість оборотів оборотних коштів.
Фондомісткість – це співвідношення:
а) обсягу виробленої продукції до середньорічної вартості основних засобів;
б) річної суми прибутку до середньорічної вартості основних засобів;
в) середньорічної вартості основних засобів до виробленої продукції;
г) немає правильної відповіді.
Вхідна виробнича потужність – це :
а) виробнича потужність, яка забезпечується ліквідованими основними засобами;
б) виробнича потужність на кінець розрахункового періоду;
в) виробнича потужність, що передбачена проектом будівництва;
г) виробничі можливості, якими володіє підприємство на початок планового періоду.
Оборотні кошти підприємства – це:
а) сукупність грошових коштів, необхідних для формування і забезпечення кругообігу оборотних виробничих фондів та фондів обігу;
б) поточні витрати, пов’язані з реалізацією продукції;
в) сукупність грошових коштів, необхідних для оплати праці і реалізації продукції;
г) засоби праці, які беруть участь у процесі виробництва тривалий час, зберігаючи свою натуральну форму.
До оборотних виробничих фондів підприємства належать:
а) грошові кошти на розрахункових рахунках підприємства;
б) виробничі запаси;
в) залишки готової продукції на складах підприємства;
г) дебіторська заборгованість.
Який з перелічених елементів оборотних виробничих фондів не включається до складу нормованих оборотних коштів:
а) виробничі запаси;
б) незавершене виробництво;
в) залишки готової продукції;
г) відвантажена продукція.
Який з перелічених елементів слід включати до складу нормованих оборотних коштів:
а) витрати майбутніх періодів;
б) відвантажена неоплачена продукція;
в) грошові кошти;
г) дебіторська заборгованість.
Яка з приведених відповідей правильна:
а) незавершене виробництво є ненормованим елементом оборотних коштів
б) незавершене виробництво входить до складу фондів обігу.
в) незавершене виробництво входить до складу оборотних виробничих фондів;
г) немає правильної відповіді.
Нормуванням оборотних коштів називають:
а) економічно обґрунтований розрахунок мінімальної потреби підприємства у матеріальних ресурсах для забезпечення його нормального функціонування;
б) розрахунок мінімальної потреби підприємства у трудових ресурсах для забезпечення його нормального функціонування;
в) економічно обґрунтований розрахунок мінімальної потреби підприємства у фінансових ресурсах для забезпечення його нормального функціонування;
г) немає правильної відповіді.
Прогресивна норма витрат матеріальних ресурсів – це:
а) максимально допустимі витрати матеріалів на одиницю продукції;
б) мінімально допустимі витрати матеріалів на одиницю продукції;
в) середні витрати матеріалів на одиницю продукції;
г) немає правильної відповіді.
Коефіцієнт закріплення оборотних коштів показує:
а) величину доходу у розрахунку на 1 гривню оборотних коштів;
б) величину прибутку у розрахунку на 1 гривню оборотних коштів;
в) величину доходу у розрахунку на 1 гривню реалізованої продукції;
г) величину оборотних коштів у розрахунку на 1 гривню реалізованої продукції.
Оборотні фонди підприємства – це:
а) засоби праці, які беруть участь у процесі виробництва тривалий час, зберігаючи свою натуральну форму;
б) готова продукція на складах підприємства, яка чекає реалізації;
в) частина оборотних виробничих фондів, яка повністю споживається в кожному технологічному циклі виготовлення продукції;
г) немає правильної відповіді.
Структура оборотних коштів – це:
а) сукупність вартості окремих елементів оборотних виробничих фондів і фондів обігу;
б) питома вага вартості окремих елементів оборотних виробничих фондів і фондів обігу у загальній сумі оборотних коштів;
в) частка кожного елемента у загальному обсязі оборотних коштів;
г) немає правильної відповіді.
Який з перелічених елементів слід включати до складу ненормованих оборотних коштів:
а) витрати майбутніх періодів;
б) незавершене виробництво;
в) запаси сировини та матеріали;
г) відвантажена неоплачена продукція.
Витрати майбутніх періодів – це:
а) співвідношення оборотних фондів у розтині окремих елементів і стадій функціонування;
б) предмети праці, які повністю оброблені у виробничому підрозділі підприємства, але потребують подальшої обробки в інших підрозділах;
в) грошові витрати, що мають місце у даному періоді часу, але відшкодовуються за рахунок собівартості продукції у наступні періоди;
г) немає правильної відповіді.
Дебіторська заборгованість – це:
а) продукція, яка не пройшла передбачений технологією повний цикл виробництва, необхідний для того, щоб продукцію можна було відправити замовнику;
б) сума заборгованості інших підприємств даному підприємству;
в) витрати на підготовку виробництва та освоєння нової продукції.
г) заборгованість даного підприємства перед іншими підприємствами.
Види норм запасу матеріальних ресурсів:
а) підготовчий, страховий, сезонний;
б) технологічний, транспортний, поточний;
в) поточний, підготовчий, страховий, транспортний;
г) страховий, технологічний, внутрішньовиробничий.
Які показники характеризують ефективність використання оборотних коштів:
а) коефіцієнт використання матеріалу, коефіцієнт закріплення оборотних коштів;
б) норма запасу оборотних коштів, коефіцієнт оборотності;
в) тривалість обороту, рентабельність оборотних коштів, норма запасу;
г) коефіцієнт оборотності, тривалість обороту, коефіцієнт закріплення оборотних коштів.
Тривалість одного обороту оборотних коштів в днях визначається шляхом ділення:
а) кількості днів у розрахунковому періоді на коефіцієнт оборотності за той самий період;
б) одиниці на коефіцієнт оборотності;
в) середнього залишку оборотних коштів за розрахунковий період на загальний обсяг реалізованої продукції за той самий період;
г) немає правильної відповіді.
Техніко-технологічна база підприємства включає такі складові:
а) технічну, технологічну;
б) технічну, виробничу;
в) організаційну, технологічну;
г) усі відповіді правильні.
Об’єктом лізингу можуть виступати:
а) земельні ділянки та інші природні об’єкти;
б) інвентарна тара, передавальні пристрої;
в) рухоме та нерухоме майно, будівлі, споруди, обладнання, транспортні засоби;
г) немає правильної відповіді.
Не можуть бути об’єктами лізингу:
а) земельні ділянки та інші природні об’єкти;
б) рухоме та нерухоме майно;
в) будівлі, споруди, обладнання, транспортні засоби;
г) немає правильної відповіді.
Договір лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об’єкт лізингу на строк, не менший за строком, протягом якого нараховується 60 відсотків амортизаційних відрахувань від повної вартості об’єкта лізингу – це:
а) фінансовий лізинг;
б) оперативний лізинг;
в) внутрішній лізинг;
г) міжнародний лізинг.
Які суб’єкти беруть участь у лізингових операціях:
а) лізингоодержувач, лізингодавець;
б) лізингоодержувач, лізингодавець, банк, страхова установа;
в) лізингоодержувач, лізингодавець, банк, страхова установа, виробник;
г) немає правильної відповіді.
Собівартість продукції – це:
а) витрати виробництва у розрахунку на 1 грн. виробленої продукції;
б) витрати виробництва, які не відшкодовуються виручкою;
в) грошовий вираз витрат підприємства на виробництво і реалізацію продукції;
г) немає правильної відповіді.
Підприємство знаходиться у точці беззбитковості тоді, коли:
а) виручка від реалізації дорівнює сумі постійних та змінних витрат.
б) виручка від реалізації забезпечує покриття прямих витрат виробництва;
в) підприємство має прибуток;
г) немає правильної відповіді.
Що не належить до основних шляхів зниження собівартості продукції:
а) скорочення і ліквідація браку;
б) зростання продуктивності праці;
в) підвищення якості продукції;
г) економне використання матеріальних ресурсів.
Калькуляція – це:
а) співвідношення кожного елемента витрат;
б) визначення собівартість одиниці продукції;
в) обсяг виробленої продукції;
г) немає правильної відповіді.
Податок на додану вартість – це:
а) непрямий податок, який встановлюється державою на окремі види товарів, які приносять виробникам надприбуток;
б) частина новоствореної вартості, яка вноситься до державного бюджету на кожному етапі виробництва і реалізації продукції;
в) сума грошей, яка призначена для покриття витрат роздрібних торговельних підприємств на збут продукції;
г) немає правильної відповіді.
Ціна – це:
а) грошовий вираз вартості виготовленої продукції;
б) грошовий вираз витрат підприємства на збут продукції;
в) грошовий вираз витрат виробництва, прибутку і непрямих податків;
г) немає правильної відповіді.
На зниження собівартості продукції впливають внутрішньовиробничі техніко-економічні фактори:
поліпшення використання природних ресурсів;
зміна складу та якості природної сировини;
зміна розміщення виробництва;
підвищення технічного рівня виробництва.
Собівартість продукції включає:
а) витрати праці на виробництво і реалізацію продукції;
б) витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції;
в) прибуток підприємства;
г) немає правильної відповіді.
За ступенем залежності від обсягів виробництва витрати поділяються на:
а) одноелементні і комплексні;
б) постійні і змінні;
в) прямі і непрямі;
г) немає правильної відповіді.
До змінних витрат відносять:
матеріальні витрати, заробітна плата виробничих робітників;
витрати на реалізацію продукції;
амортизаційні відрахування;
адміністративні та управлінські витрати.
Якщо Впост – постійні витрати, Взм – змінні витрати, Ц – ціна продукції, N – обсяг виробництва, то загальні витрати на виробництво продукції розраховують:
а)
;б)
;в)
;г)
.Кошторис витрат на виробництво – це:
а) витрати на виробництво товарної продукції;
б) калькулювання собівартості одиниці продукції;
в) витрати підприємства, пов’язані з основною діяльністю;
г) немає правильної відповіді.
Що розуміють під точкою беззбитковості?
а) умова, при якій витрати підприємства перевищують його доходи;
б) мінімальний обсяг діяльності підприємства, який забезпечує отримання мінімального прибутку на вкладений капітал;
в) мінімальний обсяг виробництва і реалізації продукції, при якому сума отриманого валового доходу дорівнює сумі поточних витрат;
г) немає правильної відповіді.
Роздрібна ціна продукції відрізняється від оптової ціни реалізації на величину:
а) постачальницько-збутової націнки;
б) торговельної націнки;
в) податку на додану вартість;
г) акцизного збору.
Визначають такі функції ціни:
а) соціальна, планово-облікова, стимулююча;
б) розподільча, регулююча, стимулююча;
в) регулююча, стимулююча, планово-облікова;
г) планово-облікова, розподільча, стимулююча, регулююча.
Акцизний податок - це:
а) непрямий податок, який встановлюється державою на окремі види товарів, які приносять виробникам надприбуток;
б) частина новоствореної вартості, яка вноситься до державного бюджету на кожному етапі виробництва і реалізації продукції;
в) сума грошей, яка призначена для покриття витрат роздрібних торговельних підприємств на збут продукції;
г) немає правильної відповіді.
Прибуток – це:
а) виручка від реалізації продукції;
б) дохід, який отримує підприємство від реалізації продукції;
в) частина виручки, що залишається у підприємства після відшкодування усіх витрат, пов’язаних з виробництвом, реалізацією продукції та іншими видами діяльності;
г) немає правильної відповіді.
Прибуток, який надходить у розпорядження підприємства після сплати всіх податків називається:
а) звичайним;
б) валовим;
в) загальним;
г) чистим.
Валовий прибуток – це:
виручка, отримана від реалізації продукції;
прибуток, що надходить у розпорядження підприємства після сплати податків згідно чинного законодавства;
грошові надходження від основної діяльності підприємства;
прибуток, отриманий від всіх напрямів діяльності підприємства до оподаткування.
Рентабельність – це:
а) абсолютний показник ефективності діяльності підприємства;
б) чистий прибуток підприємства;
в) чистий дохід підприємства;
г) відносний показник ефективності діяльності підприємства.
Рентабельність виробничих засобів підприємства – це співвідношення:
а) загального прибутку до обсягу реалізованої продукції;
б) прибутку від реалізації до виручки від реалізації;
в) прибутку до середньої вартості основних засобів;
г) чистого прибутку до суми власного капіталу.
Платоспроможність підприємства – це:
а) здатність підприємства виконувати свої поточні (короткострокові) зобов’язання за рахунок поточних активів;
б) ефективність використання всіх ресурсів, які забезпечили одержання певного валового доходу;
в) здатність підприємства швидко перетворити активи на гроші;
г) немає правильної відповіді.
Вкажіть правильну відповідь:
а) рівень рентабельності залежить від величини прибутку прямо пропорційно;
б) рівень рентабельності залежить від величини прибутку обернено пропорційно;
в) рівень рентабельності не залежить від величини прибутку;
г) немає правильної відповіді.
Основною умовою одержання підприємством певної суми прибутку є:
перевищення доходів над витратами;
здійснення господарської діяльності у певному обсязі;
виробництво товарів, що користуються попитом;
максимальне задоволення потреб споживачів.
Операційна діяльність підприємства – це:
а) діяльність, пов’язана з інвестиційною та фінансовою діяльністю;
б) операції з цінними паперами підприємства;
в) операції з необоротними активами та інвестиційними ресурсами підприємства;
г) основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не пов’язані із інвестиційною чи фінансовою діяльністю.
Які фактори впливають на зростання прибутку підприємства?
зростання кількості наданих підприємству кредитів та зменшення чисельності працівників;
пошук нових постачальників сировини та зростання чисельності виробничого персоналу;
підвищення собівартості продукції;
зростання обсягів виробництва і реалізації продукції та зниження собівартості продукції.
Рентабельність продукції визначається як співвідношення:
а) ціни і собівартості відповідного виробу;
б) виручки від реалізації конкретного виду продукції до повної собівартості цієї продукції;
в) прибутку до середньої суми матеріальних активів;
г) прибутку до повної собівартості товарної реалізованої продукції.