1. Якщо показник виробітку підвищиться, то трудомісткість:

1. залишиться незмінною;

2. підвищиться;

3. знизиться;

4. між показниками не існує залежності.

1. Фактори підвищення продуктивності праці – це:

1. соціально-економічна категорія, яка визначає рівень досягнення певної мети, співвіднесений з рівнем раціональності затрачених при цьому корисних ресурсів;

2. ефективність використання ресурсів під час виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт;

3. суттєва причина, обставина, що впливає на певний процес або явище та змінює рівень і динаміку продуктивності;

4. невикористані можливості економії затрат праці, які виникають унаслідок дії різних факторів.

51. За відношенням до суб’єктів господарської діяльності розрізняють такі фактори підвищення продуктивності праці:

1. зовнішні та внутрішні;

2. матеріально-технічні, організаційно-економічні та соціально-психологічні;

3. прямі та непрямі;

4. загальнодержавні, регіональні, внутрішньовиробничі, міжгалузеві, галузеві.

1. За змістом розрізняють такі фактори підвищення продуктивності праці:

1. зовнішні та внутрішні;

2. матеріально-технічні, організаційно-економічні та соціально-психологічні;

3. прямі та непрямі;

4. загальнодержавні, регіональні, внутрішньовиробничі, міжгалузеві, галузеві.

1. До матеріально-технічних факторів підвищення продуктивності праці відносять:

1. проведення комплексної автоматизації та механізації виробництва;

2. створення та впровадження у виробництво нової техніки і прогресивних технологій;

3. удосконалення технічних процесів на базі діючого обладнання;

4. усі відповіді правильні.

1. Який із перерахованих факторів підвищення продуктивності праці належить до матеріально-технічної групи?

1. модернізація обладнання, заміна морально застарілого обладнання більш продуктивним;

2. застосування передових методів і прийомів праці;

3. підвищення якості поточного та перспективного планування;

4. підвищення дисциплінованості, трудової активності, творчої ініціативи працівників.

1. До організаційно-економічних факторів підвищення продуктивності праці відносять:

1. удосконалення організації виробництва, праці та соціальної політики;

2. удосконалення організації виробництва, праці, й управління виробництвом;

3. удосконалення організації управління виробництвом, взаємовідносин у трудовому колективі;

4. удосконалення організації праці та рівня підготовки працівників.

1. Яку з наведених характеристик можна віднести до соціально-психологічних факторів підвищення продуктивності праці?

1. створення та впровадження у виробництво нової техніки і прогресивних технологій;

2. використання нових, більш ефективних видів сировини, матеріалів, палива та енергії;

3. підвищення кваліфікаційного рівня працівників, якості їхньої професійної підготовки, загального культурного рівня;

4. удосконалення організації та обслуговування робочих місць.

57. До соціально-психологічних факторів підвищення продуктивності праці відносять:

1. поліпшення умов праці, підвищення життєвого рівня;

2. розвиток сфери обслуговування;

3. підвищення творчого характеру праці та колективізму;

4. усі відповіді правильні.

1. Важливими заходами щодо удосконалення організаційних форм виробництва і управління є:

1. приватизація державної власності;

2. розвиток малого і середнього підприємництва;

3. розроблення системи спеціальних пільг для орендарів, кооператорів, спільного підприємництва;

4. усі відповіді правильні.

1. Дайте правильну відповідь:

1. заробітна плата – це винагорода тільки за виконану роботу у вихідні дні та свята;

2. заробітна плата – винагорода, обчислена у натуральній формі яку за трудовим договором роботодавець сплачує працівнику за виконану роботу;

3. заробітна плата – це винагорода, обчислена у грошовій формі, яку за трудовим договором роботодавець нараховує, але не сплачує працівнику за виконану роботу;

4. заробітна плата – це винагорода, обчислена у грошовому вимірі, яку за трудовим договором роботодавець сплачує працівнику за виконану роботу.

60. Додаткова заробітна плата визначається у процентах від:

а) основної заробітної плати;

б) премій, доплат, надбавок;

в) компенсаційних виплат;

г) цільових витрат.

61. Яке з наведених тверджень правильне:

а) тарифна ставка – шкала кваліфікаційних розрядів і тарифних коефіцієнтів;

б) тарифна ставка – розмір заробітку різних груп та категорій працівників за одиницю часу;

в) тарифна ставка – збірник нормативних документів;

г) тарифна ставка – елемент, за допомогою якого вимірюється кількість праці.

62. У разі відрядної оплати праці основний заробіток визначається:

а) обсягом виконаної роботи і тарифною ставкою;

б) нормативною трудомісткістю роботи і відрядною розцінкою;

в) обсягом виконаної роботи та відрядною розцінкою;

г) фактичною трудомісткістю роботи і тарифною ставкою.

63. Надбавки – це:

а) виплати, пов’язані із роботою, яка виконується та має компенсаційне значення;

б) виплати у вигляді заохочення працівника за працю, вище очікуваного результату;

в) виплати, пов’язані з особистістю конкретного працівника та мають стимулююче значення;

г) немає правильної відповіді.

64. Сума коштів, отримана працівником за свою працю – це:

1. номінальна заробітна плата;

2. реальна заробітна плата;

3. прибуток;

4. мінімальна заробітна плата.

1. Відтворювальна функція заробітної плати характеризує:

1. забезпечення соціальної справедливості;

2. розміщення робочої сили по регіонам, галузям, підприємствам;

3. забезпеченням заохочування до постійного покращення результатів праці;

4. забезпечення працівників та членів їх сімей необхідними життєвими благами.

1. Тарифна система оплати праці включає:

1. тарифні ставки, тарифно-кваліфікаційний довідник;

2. тарифні ставки, тарифні сітки, тарифно-кваліфікаційний довідник;

3. тарифні ставки, посадові оклади;

4. тарифно-кваліфікаційний довідник, посадові оклади.

1. Відрядна розцінка – це:

1. Розмір заробітної плати за одиницю відпрацьованого часу;

2. розмір заробітної плати за одиницю виробленої продукції (виконаних робіт);

3. винагорода за працю понад встановлені норми, за трудові успіхи й особливі умови праці;

4. середній тарифний коефіцієнт.

1. При якій системі оплати праці заробіток нараховується не тільки за відпрацьований час, а і за досягнення певних кількісних та якісних показників:

1. прямій погодинній;

2. відрядно-преміальній;

3. відрядно-прогресивній;

4. погодинно-преміальній.

1. Відрядно-прогресивна система оплати праці визначається як:

1. множення кількості виробленої продукції на ціну за одиницю продукції;

2. оплата праці включає окрім відрядного заробітку премії за досягнуті результати;

3. робота, виконана в межах встановленої норми, оплачується за звичайними розцінками, робота, виконана понад норму, оплачується за зростаючими розцінками;

4. розмір заробітку встановлюється за виконання всього комплексу робіт.