Якщо N – обсяг виробництва продукції, Ч – чисельність працівників, то методом прямого розрахунку плановий рівень продуктивності праці обчислюється за формулою:
а)
;б)
;в)
;г)
.Розрізняють такі методи вимірювання продуктивності праці:
товарний, валовий, реалізаційний;
натуральний, вартісний, трудовий;
оптимальний, допустимий;
основний, допоміжний.
Натуральний метод вимірювання продуктивності праці передбачає:
визначення виробітку шляхом ділення обсягу виробленої продукції, представленої в затратах робочого часу в нормо-годинах на середньооблікову чисельність працівників;
визначення виробітку шляхом ділення обсягу виробленої продукції в грошовому виразі на відпрацьовану кількість людино-днів, людино-годин (або середньооблікову чисельність працівників);
визначення виробітку шляхом ділення обсягу виробленої продукції в натуральних одиницях на кількість затраченого часу в нормо-годинах (або на середньооблікову чисельність працівників);
немає правильної відповіді.
Вартісний метод вимірювання продуктивності праці передбачає:
визначення виробітку шляхом ділення обсягу виробленої продукції, представленої в затратах робочого часу в нормо-годинах на середньооблікову чисельність працівників;
визначення виробітку шляхом ділення обсягу виробленої продукції в грошовому виразі на відпрацьовану кількість людино-днів, людино-годин (або середньооблікову чисельність працівників);
визначення виробітку шляхом ділення обсягу виробленої продукції в натуральних одиницях на кількість затраченого часу в нормо-годинах (або на середньооблікову чисельність працівників);
немає правильної відповіді.
Трудомісткість – це:
обернений показник рівня продуктивності праці, що характеризується кількістю продукції, виробленої одним працівником;
прямий показник рівня продуктивності праці, що характеризується кількістю робочого часу, затраченого на виробництво одиниці продукції;
прямий показник рівня продуктивності праці, що характеризується кількістю продукції, виробленої одним працівником;
обернений показник рівня продуктивності праці, що характеризується кількістю робочого часу, затраченого на виробництво одиниці продукції.
Технологічна трудомісткість включає:
затрати праці допоміжних робочих;
затрати праці всіх категорій промислово-виробничого персоналу;
затрати праці основних робітників – як відрядників, так і погодинників;
затрати праці основних і допоміжних робочих.
Повна трудомісткість включає:
затрати праці допоміжних робочих;
затрати праці всіх категорій промислово-виробничого персоналу;
затрати праці основних і допоміжних робочих;
затрати праці управлінського персоналу.
За способом визначення витрат праці розрізняють такі види трудомісткості:
технологічна, обслуговування, управління;
базова, діюча;
промислово-виробнича, галузева, народногосподарська;
нормативна, планова, фактична.
Яке співвідношення виявляється між показниками виробітку і трудомісткості?
чим більший виробіток продукції за одиницю часу, тим більші затрати праці на виготовлення одиниці продукції;
чим менший виробіток продукції за одиницю часу, тим більший обсяг виконаних робіт;
чим більша трудомісткість на виготовлення одиниці продукції, тим більший обсяг виконаних робіт;
чим менші затрати праці на виготовлення одиниці продукції, тим більший виробіток продукції за одиницю часу.