Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тести Ек підпр., Ек праці.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
694.78 Кб
Скачать
        1. Кваліфікація – це:

  1. вид трудової діяльності, здійснення якої потребує відповідних спеціальних знань;

  2. вид трудової діяльності, здійснення якої потребує практичних навичок;

  3. сукупність спеціальних знань і практичних навичок, що визначають ступінь підготовленості працівника до виконання професійних функцій відповідної складності;

  4. більш вузький різновид трудової діяльності в межах професії.

        1. Чисельність керівників, спеціалістів і службовців визначається:

  1. аналогічно чисельності основних і допоміжних робочих;

  2. за встановленими нормами трудомісткості виконання певних робіт;

  3. на основі затвердженого на підприємстві штатного розпису;

  4. немає правильної відповіді.

        1. Штатний розклад – це:

  1. правила внутрішнього трудового розпорядку працівників;

  2. документ, що регламентує професійні функції кожної посади та містить вимоги до працівників, які займають цю посаду;

  3. внутрішній нормативний документ підприємства, який визначає склад працівників із визначенням їх професій, посад та посадових окладів;

  4. немає правильної відповіді.

        1. Структура персоналу – це питома вага:

  1. промислово-виробничого персоналу;

  2. окремих категорій працівників;

  3. працівників певного рівня кваліфікації;

  4. певної групи професій.

        1. За функціями, які виконуються, промислово-виробничий персонал підрозділяється на:

  1. виробничий і невиробничий;

  2. робочих, службовців, спеціалістів, керівників;

  3. висококваліфікований, кваліфікований, малокваліфікований, некваліфікований;

  4. усі відповіді правильні.

        1. До категорії службовців належать працівники, які:

  1. розраховують норми витрат сировини на одиницю продукції та показники використання матеріальних ресурсів;

  2. консультують працівників з питань трудового законодавства;

  3. контролюють хід виробничого процесу в основному цеху та оперативно запобігають відхиленням;

  4. готують ескізи і креслення нових видів продукції.

        1. Професія – це:

  1. можливість опанування суміжною спеціальністю;

  2. вид трудової діяльності, що вимагає певних теоретичних знань і практичних навичок;

  3. сукупність спеціальних знань і практичних навичок, що визначають ступінь підготовленості працівника до виконання професійних функцій відповідної складності;

  4. стаж роботи на даному підприємстві.

        1. Середньооблікова чисельність працівників за місяць обчислюється:

  1. як середньоарифметична величина показників середньооблікової чисельності за всі дні місяця;

  2. шляхом сумування облікового складу працівників за всі дні місяця і діленням на число календарних днів у місяці;

  3. діленням фактично відпрацьованих людино-днів за місяць на кількість днів роботи підприємства у цьому ж періоді;

  4. немає правильної відповіді.

        1. Якщо ТРсум – повна трудомісткість виробничої програми, Феф – ефективний фонд робочого часу, Квн – коефіцієнт виконання норм виробітку, то за трудомісткістю виробничої програми чисельність основних робітників розраховується за формулою:

          а) ;

          б) ;

          в) ;

          г) .

        2. Навчання, обумовлене змінами характеру і змісту праці спеціалістів на даній посаді, моральним старінням знань – це:

  1. перепідготовка;

  2. професійна перепідготовка;

  3. підвищення кваліфікації;

  4. немає правильної відповіді.

        1. На рівні підприємства підвищення продуктивності праці дає змогу:

  1. знижувати затрати на виробництво й реалізацію продукції;

  2. збільшувати обсяги виробництва та реалізації продукції, а, отже, і збільшувати прибуток;

  3. підвищувати конкурентоспроможність підприємства і продукції, забезпечити фінансову стійкість;

  4. усі відповіді правильні.

        1. Підвищення продуктивності праці на підприємстві проявляється у вигляді:

  1. збільшення кількості продукції, виробленої в одиницю часу при незмінній її якості;

  2. зниження якості продукції, за умови зменшення її кількості, виробленої в одиницю часу;

  3. збільшення затрат праці на виробництво одиниці продукції;

  4. збільшення часу на виробництво одиниці продукції.

        1. Продуктивність праці – це:

  1. співвідношення прибутку та загальних витрат;

  2. головний напрям діяльності підприємства;

  3. результативність, ефективність праці в процесі виробництва;

  4. рівень конкурентоспроможності підприємства.

        1. У вітчизняній статистиці та економічній практиці визначають два показники рівня продуктивності праці:

  1. виробіток і рентабельність;

  2. виробіток і трудомісткість;

  3. трудомісткість і прибуток;

  4. фондовіддача і фондоозброєність.

        1. Прямий показник рівня продуктивності праці, що характеризується кількістю продукції, виробленої одним працівником за одиницю робочого часу – це:

  1. виробіток;

  2. трудомісткість;

  3. рентабельність;

  4. виробнича потужність.