
- •Основні тенденції розвитку української літературної мови на сучасному етапі.
- •Культура фахового мовлення.
- •Державотворча роль мови. Мова як засіб пізнання, мислення, спілкування. Функції мови.
- •Стилі і типи мовленн
- •Вимоги до офіційного листування. Етикет ділового листування.
- •Основні ознаки офіційно-ділового стилю.
- •Літературна мова. Мовна норма. Види норм.
- •Літературна мова. Мовна норма. Види норм.
- •Культура мови. Культура мовлення під час дискусії.
- •2. Доберіть синоніми до етикетних формул спілкування.
- •3.Дайте поради пацієнту, хворому на гепатит щодо харчування.
- •Мова і професія.
- •Майстерність публічного виступу. Види підготовки до виступу.
- •Мова і думка. Види, форми, прийоми розумової діяльності.
- •Основні закони риторики.
- •Поняття етики ділового спілкування, її предмет і завдання.
- •Основні види ділового спілкування: публічний виступ, ділова бесіда, службова нарада і переговори.
- •Основні правила ділового спілкування.
- •Мовленнєвий етикет.
- •Лексика за сферою вживання.
- •Види службових листів. Ділове листування.
- •Термінологічна і професійна лексика, її відмінність від загальновживаної.
- •Типи термінологічних словників
- •Виразність мовлення.
- •Культура діалогу.
- •Морфологічні норми сучасної української літературної мови, варіанти норм.
- •Синтаксичні норми сучасної української літературної мови.
- •Документ – основний вид ділового мовлення. Загальні вимоги до складання документів.
- •Види документів та їх класифікація
- •8. За ступенем складності:
- •9. За стадіями відтворення:
- •10. За терміном виконання:
- •12. За юридичною силою:
- •13. За технікою відтворення:
- •14. За терміном зберігання:
- •Правила оформлення сторінки. Вимоги до тексту документа.
- •Реквізити документів та вимоги до їх написання.
- •5)Заголовок до тексту.
- •6)Текст.
Лексика за сферою вживання.
Доскладу загальновживаної лексики належать слова, використовувані всіма носіями літературної мови. Ця лексика завжди поповнюється новими словами. На відміну від загальновживаної спеціальній лексиці властиві обмежувальні ознаки, зумовлювані функціонуванням відповідних слів: 1) у різних сферах професійної діяльності людей; 2) на територіях поширення української мови, які становлять окремі діалектні ареали; 3) у мовленні груп людей, які формуються за різними ознаками соціального плану. До діалектної лексики належать слова, вживання яких властиве територіальним діалектам української мови. Це, як правило, назви предметів домашнього вжитку, об’єкти рослинного і тваринного світу, продукти сільськогосподарського виробництва, народних промислів і ремесел, об’єктів природи, понять, пов’язаних з народними віруваннями, звичаями, обрядами, медициною, народною педагогікою, морально-етичними нормами тощо. Наприклад: дерга – груба, без оздоблення запаска; жур – кисла страва з вівсяного борошна, когут – півень. До термінологічної лексики належать слова і словосполучення, використовувані для точного визначення понять, які становлять специфіку найрізноманітніших галузей науки і техніки: відмінок – граматична категорія імені, що виражає його синтаксичні відношення до інших слів у реченні; атом – найдрібніша частинка хімічного елемента, яка утворює з атомами того ж елемента або атомами інших елементів більш складні хімічні комплекси – молекули. До власне професійної лексики належать слова, вживані групами осіб на позначення предметів і понять, які безпосередньо пов’язані з їх професійною діяльністю або родом занять. Наприклад, учительська професійна лексика: «вікно», крейда, дошка, указка, зошити, журнал, табель, оцінка, таблиця, двійка, учень, Жаргонізми – слова, вживані у мовленні групи людей, об’єднаних спільністю інтересів, занять, професійною діяльністю, соціальним станом. Так, звичайними для спілкування у студентському середовищі є такі слова, як хвіст – академічна заборгованість (залік або іспит), плавати – відповідати на запитання, не маючи належних знань, шпора – шпаргалка, зарубіжка – зарубіжна література, пара – двійка тощо. Арготизми – лексика, що характеризує мовлення людей, які свідомо прагнуть зробити свою мову «таємною», незрозумілою для інших. З відповідною метою вживаються спеціально створені або деформовані слова, які мають прямі відповідники в загальновживаній лексиці. Термін сленг запозичений з англійської мови, у якій має загальне значення «неформальна мова». Перша письмова згадка слова датована 1756 р. і супроводжується таким поясненням: «сленг – мова низького або вульгарного типу». Уся лексика поділяється на нормативну і ненормативну. Нормативною є літературна мова, загальновживані слова, професіоналізми, термінологія тощо. До ненормативної лексики належать варваризми, жаргонізми, арготизми, сленг.
Види службових листів. Ділове листування.
Службовий лист- це один із різновидів інформаційних документів для писемного спілкування й оперативного управління процесами діяльності організацій, установ та їх структурних підрозділів
Службові листи Є два види:
а) офіційне листування міждержавних установ чи іноземних представництв у дипломатичній практиці;
б) ділове (комерційне) листування, яке має напівофіційний характер, для ділових контактів між фірмами, установами, закладами тощо.
Договірний лист
Лист-запрошення
Гарантійний лист
Рекламний лист
Лист-нагадування
Лист-підтвердження
Рекламаційний лист
Лист-презентація
Рекомендаційний лист
Комерційний лист
Діловий лист – це джерело інформації і одночасно, документ, складений звичайно на паперовій основі, покликаний слугувати досягненню певної поставленої мети. Цілі написання ділового листа можуть бути різноманітні:
від – заяви про існування організації та переліку їх продукції та послуг.
Листи слід складати з кожного питання окремо, оскільки це значно спрощує й пришвидшує всі операції з обробки і і виконання цього документу.
Якщо в листі виникає потреба назвати якісь інші установи, організації, підприємства, слід намагатися називати їх якомога точніше і при цьому вказати адресу: адже в кореспондента може з’явитися потреба звернутися туди за розв’язанням свого питання, а пошуки адреси заберуть у нього багато часу і зусиль.
Лаконізм листа повинен супроводжуватись точністю викладу: будь-яка похибка може змінити відтінок змісту інформації, ускладнити користування ним.Правильно складений текстдопоможе розкрити як найповніше