2.1. Опис методики дослідження

Методика "ВИБЕРИ ПОТРІБНЕ ОБЛИЧЧЯ"

Ця методика є дитячим тестом тривожності, розробленим американськими психологами М. Доркі і В. Амен.

Завдання полягає в тому, щоб дослідити і оцінити тривожність дитини в типових для неї життєвих ситуаціях, де відповідна якість особистості виявляється найбільшою мірою. При цьому сама тривожність розглядається як риса особистості, функція якої полягає в забезпеченні безпеки людини на психологічному рівні і яка разом з тим має негативні наслідки. Вони полягають, зокрема, в гальмуванні активності дитини, направленої на досягнення успіхів. Висока тривожність супроводжується звичайно високорозвиненою потребою уникнення невдач, що суттєво перешкоджає прагненню до досягнення успіхів.

Тривожність, що відчувається людиною по відношенню до певної ситуації, не обов'язково так само виявлятиметься в іншій соціальній ситуації, і це залежить від негативного емоційного досвіду, набутого дитиною в даній і інших життєвих ситуаціях. Саме негативний емоційний досвід підвищує і породжує тривожність як рису особистості і тривожну, неспокійну поведінку дитини.

Підвищений рівень особистісної тривожності свідчить про недостатньо хорошій емоційній пристосованості, адаптованості дитини до життєвих ситуацій, що викликають занепокоєння. Психодіагностика тривожності оцінює внутрішнє ставлення даної дитини до певних соціальних ситуацій, дає корисну інформацію про характер взаємостосунків, що склалися у даної дитини з навколишніми людьми, зокрема в сім'ї, в дитячому саду.

Психодіагностичний образотворчий матеріал в цій методиці представлений серією рисунків розміром 8,5 Ч см (рис. 1-14, додаток). Кожен рисунок сюжетно є деякою типовою для життя дитини-дошкільника ситуацією.

Кожний з описаних рисунків виконаний у двох варіантах: для хлопчиків (на рисунку зображений хлопчик) і для дівчаток (на рисунку представлена дівчинка). В процесі тестування випробовуваний ідентифікує себе з дитиною тієї ж статі, що й вона сам. Обличчя даної дитини не промальоване повністю, даний лише загальний контур її голови.

Кожен рисунок забезпечений двома додатковими зображеннями дитячої голови, за розмірами точно відповідними контуру обличчя дитини на рисунку. На одному з додаткових зображень представлено всміхнене обличчя дитини, а на другому; сумне.

Пропоновані рисунки змальовують типові життєві ситуації, з якими стикаються діти-дошкільники і які можуть викликати у них підвищену тривожність. Так, наприклад, рис. 1 (гра з молодшими дітьми), рис. 5 (гра зі старшими дітьми) і рис. 13 (дитина з батьками) мають позитивне емоційне забарвлення. Рис. 3 (об'єкт агресії), рис. 8 (догана), рис. 10 (агресивний напад) і рис. 12 (ізоляція) мають негативне емоційне забарвлення. рис. 6 (укладання в ліжко наодинці), рис. 7 (умивання), рис. 9 (ігнорування), рис. 11 (збирання іграшок) і рис. 14 (їжа наодинці) мають подвійний емоційний смисл, який може бути як позитивним, так і негативним. Передбачається, що вибір дитиною того або іншого обличчя залежатиме від її власного психологічного стану в момент проведення тестування.

Двозначні рисунки в методиці мають основне "проектне" навантаження. Те, який смисл наділяє дитина саме цим рисункам, указує на типовий для неї емоційний стан у подібних життєвих ситуаціях.

В процесі психодіагностики рисунки пред'являються дитині в тій послідовності, в якій вони представлені в додатку, один за іншим. Показавши дитині рисунок, експериментатор до кожного з них дає інструкцію – роз'яснення наступного змісту:

1. Гра з молодшими дітьми: "Як ти думаєш, яке у дитини буде обличчя, веселе чи сумне? Він (вона) грає з малюками".

2. Дитина і мати з немовлям: "Як ти думаєш, яке обличчя буде у цієї дитини: сумне чи веселе? Він (вона) гуляє зі своєю мамою і малюком".

3. Об'єкт агресії: "Як ти думаєш, яке обличчя буде у цієї дитини: веселе чи сумне?"

4. Одягання: "Як ти думаєш, яке обличчя буде у цієї дитини: веселе чи сумне? Він (вона) одягається".

5. Гра зі старшими дітьми: "Як ти думаєш, яке обличчя буде у цієї дитини: веселе чи сумне? Він (вона) грає зі старшими дітьми".

6. Укладання спати наодинці: "Як ти думаєш, яке обличчя буде у цієї дитини: веселе чи сумне? Він (вона) йде спати".

7. Умивання: "Як ти думаєш, яке обличчя буде у цієї дитини: веселе чи сумне? Він (вона) у ванні".

8. Догана: "Як ти думаєш, яке обличчя буде у цієї дитини: веселе чи сумне?"

9. Ігнорування: "Як ти думаєш, яке обличчя буде у цієї дитини: веселе чи сумне?"

10. Агресивний напад:" Як ти думаєш, яке обличчя буде у цієї дитини: веселе чи сумне?"

11. Збирання іграшок: "Як ти думаєш, яке обличчя буде у цієї дитини: веселе чи сумне? Він (вона) прибирає іграшки".

12. Ізоляція: "Як ти думаєш, яке обличчя буде у цієї дитини: веселе чи сумне?"

13. Дитина з батьками: "Як ти думаєш, яке обличчя буде у цієї дитини: веселе або сумне? Він (вона) зі своїми мамою і татом".

14. Їжа наодинці: "Як ти думаєш, яке обличчя буде у цієї дитини: веселе чи сумне? Він (вона) їсть".

Вибір дитиною відповідного обличчя та її словесні висловлювання фіксуються в спеціальному протоколі (табл. 2.1).

Протоколи, отримані від кожної дитини, піддаються далі аналізу, який має дві форми: кількісну і якісну.

Кількісний аналіз полягає в наступному. На підставі даних протоколу обчислюється індекс тривожності дитини (ІТ), який рівний вираженому у відсотках відношенню числа емоційно-негативних виборів (сумне обличчя) до загального числа рисунків (14):

ІТ = | Число емоційно-негативних виборів | Ч 100 %.

Таблиця 2.

Зразок протоколу до методики "Вибери потрібне обличчя"

Ім'я дитини: | Вік дитини:

Дата проведення обстеження:

Дані обстеження

номер і зміст рисунка | висловлювання дитини (приклади) | вибір обличчя

веселе | сумне

1. Гра з молодшими дітьми | +

2. Дитина і мати з немовлям | +

3. Об'єкт агресії | Хоче вдарити його стільцем. У нього сумне обличчя | +

4. Одягання | +

5. Гра зі старшими дітьми | Тому що у нього діти | +

6. Укладання спати наодинці | Я завжди беру спати з собою іграшку | +

7. Умивання | Тому що він умивається | +

8. Догана | Гуляє з мамою. Люблю гуляти з мамою | +

9. Ігнорування | Тому що малюк тут | +

10. Агресивний напад | Тому що хтось відбирає іграшку | +

11. Збирання іграшок | Сумне, тому що мама його примушує | +

12. Ізоляція | Мама хоче піти від нього | +

13. Дитина з батьками | Мама і тато гуляють з ним | +

14. Їжа наодинці | П'є молоко, і я люблю | +

За індексом тривожності (ІТ) діти у віці від 3,5 років до 7 років умовно можуть бути розділені на три групи:

1. Високий рівень тривожності. ІТ по величині більше 50%.

2. Середній рівень тривожності. ІТ знаходиться в межах від 20% до 50%.

3. Низький рівень тривожності. ІТ розташовується в інтервалі від 0% до 20%.

В ході якісного аналізу кожна відповідь дитини (другий стовпець протоколу) аналізується окремо. На основі такого аналізу робляться висновки щодо емоційного досвіду спілкування дитини з навколишніми людьми і того сліду, який цей досвід залишив у душі дитини. Особливо високим проектним значенням у зв'язку з цим володіють рис. 4 (одягання), 6 (укладання в ліжко наодинці), 14 (їжа наодинці). Діти, що роблять у цих ситуаціях негативні емоційні вибори, з високим ступенем вірогідності володітимуть високими ІТ. Діти, що роблять негативні емоційні вибори в ситуаціях, зображених на рис. 2 (дитина і мати з немовлям), рис. 7 (умивання), рис. 9 (ігнорування) і рис. 11 (збирання іграшок), з великою вірогідністю отримають високий або середній індекс ІТ.

Методика "ЯКИЙ Я?"

Ця методика призначається для визначення самооцінки дитини-дошкільника. Експериментатор, користуючись наведеним далі протоколом (табл. 2.2), питає у дитини, як вона сама себе сприймає і оцінює за десятьма різними позитивними якостями особистості. Оцінки, пропоновані дитиною самій собі, проставляються експериментатором у відповідних колонках протоколу, а потім переводяться в бали.

Оцінка результатів

Відповіді типу "так" оцінюються в 1 бал, відповіді типу "ні" оцінюються в 0 балів. Відповіді типу "не знаю" і також відповіді типу "іноді" оцінюються в 0,5 бала. Самооцінка дитини визначається за загальною сумою балів, набраній нею за всіма якостями особистості.

Висновки про рівень розвитку 10 балів; дуже високий.

Таблиця 2.

Протокол до методики "Який Я?"

№ п/п. | Оцінювані якості особистості | Оцінки за вербальною шкалою

так | ні | іноді | не знаю

1 | Хороший

2 | Добрий

3 | Розумний

4 | Акуратний

5 | Слухняний

6 | Уважний

7 | Ввічливий

8 | Умілий (здатний)

9 | Працелюбний

10 | Чесний

8-9 балів; високий.

4-7 балів ; середній.

2-3 бали ; низький.

0-1 бал; дуже низький.