2. Граматична категорія як одиниця виміру типологічної схожості та

відмінності мов на морфологічному рівні

Лексичне та граматичне значення співіснують і взаємодіють в межах одного слова. Лексичне значення є індивідуальним, а граматичне значення - типове, спільне для багатьох слів з різним лексичним значенням. Граматичне значення виявляє спільне між словами, оформлює слова під загальні категорії: рода, числа, відмінка, часу, виду тощо. Під граматичною категорією розуміють узагальнене, абстрактне поняття, яке об'єднує співвідносні або однорідні граматичні значення, виражені різними мовними засобами. Узагальнюючи часткові граматичні значення, граматичні категорії виконують важливу класифікаційну роль. Саме морфологічні та синтаксичні категорії, на думку вчених, організовують та формують думку носіїв конкретної мови. Розуміння мовної категоріальності у відношенні до категоризації думки притаманне працям О. О. Потебні.

Мовні засоби, якими виражаються граматичні значення, називаються граматичними формами. Вони можуть бути полісемантичними, тобто одночасно виражати кілька граматичних значень (у слові вода флексія -а вказує на жіночий рід, однину, називний відмінок); можуть бути омонімічними (наприклад, у словосполученні стали під дерево флексія о виражає знахідний відмінок, а в сполученні слів дерево зацвовіло - називний). Існують також випадки, коли одне й те ж саме граматичне значення може мати різні форми вираження (читатиму - буду читати; батькові - батьку).

У східнослов'янських мовах діють два способи вираження граматичних значень:

1. синтетичний - граматичне і лексичне значення виражається одним словом: читати, сказав, ліс;

2. аналітичний (цілісність, узагальнення) — лексичне значення виражається одним словом, а граматичне значення виражається допоміжними, службовими словами: буду читати, сказав би, хай співає.

Синтетизм східнослов'янських мов безпосередньо стосується формування певного типу мислення, для якого аналітизм є нетиповим

Для вираження граматичних значень у сучасних ССМ використовуються такі засоби:

1. флексія - найбільш типовий і активний засіб: вода - води - воді-, за цим засобом ССМ характеризуються як мови флективного типу;

2. формотворчі афікси: зелений - зеленіший; писати - написати; мити—митися;

3. наголос: руки'-ру'ки; ви'сипати - висипа'тщ

4. службові слова: пішов додому - пішов би додому, з груші – на груші;

5. чергування звуків: витерти - витирати; рука - руці;

6. суплетивізм "Зміна основи: великий - більший; я - мене; шукати - знайти;

7. порядок слів: Біль викликав гнів - Гнів викликав біль;

8. редуплікація (повтор) - допоміжний засіб вираження міри ознаки: старий-старий (дуже старий); давним-давно;

9. інтонація (на письмі розділові знаки): Зустрів брата художника - Зустрів брата-художника;

10. синтаксичний зв'язок - засіб вираження граматичних значень невідмінюваних слів за допомогою формальних ознак інших слів: прийшов Коваленко — прийшла Коваленко.