
- •1. Спільність мисленнєвих процесів та явищ граматичного рівня - основа когнітивно-типологічного порівняння східнослов'янських мовних картин світу
- •2. Граматична категорія як одиниця виміру типологічної схожості та
- •Типологічна характеристика морфологічних категорій повнозначних частин мови. Категорії іменника та мовна картина світу.
- •3.1. Іменник та його основні категорії: когнітивний аспект проблеми
- •3.1.1. Категорія «істоти/неістоти» іменника
- •3.1.2. Категорія роду іменника в ссм
- •3.1.3. Категорія числа іменника
- •3.1.4. Категорія відмінка
- •4. Когнітивні можливості дієслова та інших частин мови
- •4.1. Категорія виду дієслова
- •4.2. Категорія стану
- •4.3. Категорія часу
- •4.4. Категорія способу
4.4. Категорія способу
Категорія способу виражає відношення дії до дійсності з позицій мовця. У сучасній українській мові виділяють такі способи дієслова: дійсний, умовний і наказовий (деякі вчені виділяють ще спонукальний і бажальний). Дійсний спосіб (індикатив - лат. іпсіікаіїуиз - дійсний спосіб) виражає реальну дію, яка відбулася, відбувається чи відбудеться, або ж заперечує наявність дії: О земле рідна! Жила, живеш, довіку будеш оюити, безсмертна у віках (М.Рильський).
Дійсний спосіб не має спеціальних засобів вираження. Оскільки він тісно пов'язаний з категорією часу, то в теперішньому і майбутньому часах виражається особовими формами, а в минулому і давноминулому - родовими формами дієслова. Якщо дієслово у дійсному способі заперечує наявність якоїсь дії, то воно вживається із заперечною часткою не: То не любов, яка не вміє баоїсати іншому добра (Р. Третьяков).
Наказовий спосіб (імператив - лат. ітрегаїіуиз - наказовий спосіб) виражає ірреальну дію у формі наказу, заклику, прохання, побажання, поради, застереження тощо: Гей, ідіть, благодатні зливи! Випадайте, перлисті роси! Хай нап'ються донесхочу ниви. Хай дівчата помиють коси (Л. Кост.).
Дієслова наказового способу не мають категорії чару, але їм вляппрі категорії особи і числа. Форми наказового способу бувають синтетичні (прості) й аналітичні (складені). Синтетичні форми наказового способу виступають у 2-ій особі однини і в 1-ій та 2-ій особах множини і творяться від основи теперішнього часу за допомогою закінчень: у 2-ій особі однини - закінчення ни та нульове (сиди, сядь, крикни, мий)\ у 1-ій особі множини - закінчення -імо(-ім, -мо) (робімо, робім, знаймо); у 2-ій особі множини - закінчення -іть (-іте, -те) (робіть, робіте, знайте).
Аналітичні форми наказового способу виступають у 1 –ій особі однини (рідня) і в 3-ій особі однини і множини і творяться від дієслів теперішнього і доконаного майбутнього часу за допомогою часток хай, нехай (Хай побачу, хай побачить, хай побачать): Утни, батьку, орле сизий! Нехай я заплачу нехай свою Україну я ще раз побачу! (Т. Шевченко).