4. Організація управління інвестиційною діяльністю на підприємстві

Успішне функціонування системи управління інвестиційною діяльністю підприємства залежить насамперед від ефективності його організаційного забезпечення.

Організація інвестиційної діяльності передбачає створення та встановлення взаємозв’язків між внутрішніми структурними підрозділами підприємства, які забезпечують розробку і прийняття управлінських рішень у сфері інвестування, проведення чіткої структуризації робіт та визначення обсягу відповідальності за результати їх роботи.

Склад підрозділів з управління інвестиційною діяльністю залежить від розміру підприємства та існуючої на підприємстві організаційної структури управління.

На малих підприємствах, для яких характерна лінійна організаційна структура управління, функції інвестиційного управління покладаються, зазвичай, на власника підприємства або його директора.

На середніх підприємствах, де використовують переважно лінійно-функціональну організаційну структуру управління, функції інвестиційного управління покладаються на кваліфікованого фахівця – інвестиційного менеджера широкого профілю або спеціалістів фінансової служби підприємства.

На широко диверсифікованих підприємствах, що використовують дивізіональну організаційну структуру функції управління інвестиціями покладаються на інвестиційні відділи, які сформовані у складі кожного дивізіону.

На підприємствах, які реалізовують складні та унікальні проекти, використовують проектну організаційну структуру управління, за якої функції інвестиційного управління виконує спеціальний підрозділ – проектна команда.

На підприємствах, що використовують матричну структуру управління, проектний принцип організації інвестиційної діяльності доповнюється функціональним, в результаті чого виникає подвійне підпорядкування інвестиційних менеджерів: керівнику проекту та безпосередньому функціональному начальнику.

5. Мотивація інвестиційної діяльності підприємства

Інвестиційна поведінка конкретного підприємства обумовлена його реакцією на систему мотиваторів, які впливають на ефективність інвестиційних рішень.

Мотивація інвестиційної діяльності передбачає застосування системи стимулів для активізації інвестиційної діяльності підприємства, спрямованої на досягнення поставлених цілей шляхом задоволення власних потреб.

Мотиви, які спонукають підприємство до інвестиційної діяльності, поділяються на економічні та неекономічні (інституційні).

Економічні мотиви інвестування пов’язані із дією економічних законів. Вони носять уніфікований характер, тобто, однаково проявляються для підприємств різних сфер діяльності, форм власності та господарювання.

Інституційні мотиви підпорядковані економічним мотивам, носять індивідуальний характер та визначаються місією підприємства, загальною стратегією його розвитку, складом персоналу, станом навколишнього середовища тощо.

6. Формування системи контролінгу інвестиційної діяльності підприємства

Інвестиційний контролінг – система управління процесом досягнення стратегічних цілей підприємства на основі формування інформаційного забезпечення управлінських рішень у сфері інвестування.

Основними функціям інвестиційного контролінгу є моніторинг, аналіз та контроль результатів на усіх етапах інвестиційної діяльності.

Основу контролінгу становить моніторинг інвестиційної діяльності, який реалізується через механізм постійного спостереження поточних аспектів і результатів реалізації інвестиційних проектів.

Інвестиційний аналіз передбачає дослідження основних результатів інвестиційної діяльності підприємства з метою виявлення резервів підвищення її ефективності.

Контроль інвестиційної діяльності – процес перевірки виконання і забезпечення реалізації всіх управлінських рішень у сфері інвестування. .

Формування системи контролінгу інвестицій на підприємстві передбачає проходження п’яти основних етапів:

1. Вибір і обґрунтування інвестиційного проекту відповідно до цілей і стратегій підприємства – встановлюється мета проекту, виявляється характер і ступінь впливу факторів зовнішнього і внутрішнього середовища на досягнення мети;

2. Вибір критерію досягнення мети проекту;

3. Встановлення кількісних значень критеріїв досягнення цілей і підконтрольних показників для кожного центру відповідальності;

4. Розробка організаційних аспектів моніторингу і контролю – розробляється структура системи звітності за інвестиційним проектом;

5. Розробка і впровадження системи документообігу, що дозволяє здійснювати контроль за відхиленнями.