- •Тема 1: теоретичні основи інвестиційної діяльності промислового підприємства
- •Економічна сутність інвестицій та їх класифікація
- •Об’єкт вкладання
- •Характер участі в інвестиційному процесі
- •Характер використання капіталу
- •Термін інвестування
- •Форма власності на інвестований капітал
- •2. Об’єкти та суб’єкти інвестиційної діяльності
- •Зміст інвестиційної діяльності та особливості її здійснення на промисловому підприємстві
- •Тема 2. Управління інвестиційною діяльністю підприємства
- •Суть, мета та функції управління інвестиційною діяльністю підприємства
- •Інвестиційне планування на підприємстві та етапи його розробки
- •Організація управління інвестиційною діяльністю на підприємстві
- •Мотивація інвестиційної діяльності підприємства
- •Формування системи контролінгу інвестиційної діяльності підприємства
- •Тема 3: державне регулювання інвестиційної діяльності
- •Ринковий механізм регулювання інвестиційної діяльності. Інвестиційний ринок та його кон’юнктура
- •Сутність та принципи державного регулювання інвестиційної діяльності
- •Форми державного регулювання інвестиційної діяльності
- •Контроль за здійсненням інвестиційної діяльності усіма інвесторами та учасниками.
- •Інвестиційний клімат та фактори його формування
- •Тема 4. Реальне інвестування на підприємстві
- •Реальні інвестиції підприємства та особливості їх здійснення
- •Напрями та форми здійснення реальних інвестицій
- •Економічна оцінка об’єктів реального інвестування
- •Тема 5: інвестиційний проект підприємства та оцінка його ефективності
- •Інвестиційний проект підприємства, його зміст та класифікація
- •Порядок розробки інвестиційного проекту
- •Бізнес-план інвестиційного проекту: поняття, структура та вимоги до розробки
- •Оцінка ефективності інвестиційного проекту підприємства
- •Загальне правило прийняття рішення щодо реалізації інвестиційного проекту за критерієм npv:
- •Загальне правило прийняття рішення щодо реалізації інвестиційного проекту за критерієм pі:
- •Тема 6: фінансове інвестування на підприємстві
- •Поняття та особливості здійснення фінансових інвестицій
- •Форми фінансового інвестування
- •Характеристика цінних паперів як об’єктів фінансового інвестування
- •Оцінка інвестиційних властивостей фінансових інструментів
- •5. Поняття та порядок формування портфелю фінансових інвестицій
- •Управління інвестиційним портфелем
- •Тема 7: ризики інвестиційних проектів та їх нейтралізація
- •1. Поняття та класифікація ризиків інвестиційних проектів
- •Методи аналізу ризиків інвестиційних проектів
- •Управління інвестиційними ризиками
- •Тема 8: формування інвестиційних ресурсів підприємства
- •1. Характеристика інвестиційних ресурсів та джерел їх формування
- •2. Методи формування інвестиційних ресурсів
- •3. Оптимізація структури джерел інвестиційних ресурсів
3. Оптимізація структури джерел інвестиційних ресурсів
Політика формування інвестиційних ресурсів є частиною загальної інвестиційної стратегії підприємства щодо забезпечення необхідного рівня самофінансування його інвестиційної діяльності та пошуку найефективніших джерел для здійснення інвестицій.
Етапи розробки політики формування інвестиційних ресурсів підприємства:
1. Аналіз формування інвестиційних ресурсів підприємства в попередньому періоді. Метою такого аналізу є виявлення потенціалу формування інвестиційних ресурсів та його відповідності обсягу запланованих інвестицій.
2. Визначення загального обсягу необхідних інвестиційних ресурсів.
Загальна сума інвестиційних ресурсів підприємства визначається виходячи з запланованого обсягу освоєння коштів у процесі реалізації окремих реальних інвестиційних проектів, а також запланованого приросту портфеля фінансових інвестицій.
3. Вибір ефективних схем фінансування окремих інвестиційних проектів (згідно з цілями інвестування, термінами реалізації, загальним обсягом необхідних інвестиційних ресурсів).
Забезпечення максимального обсягу використання власних джерел формування інвестиційних ресурсів.
Оскільки головними запланованими внутрішніми джерелами формування інвестиційних ресурсів підприємства є сума реінвестованого чистого прибутку та амортизаційних відрахувань, то в першу чергу слід в процесі планування цих показників передбачити можливості їхнього росту за рахунок різних резервів.
Забезпечення необхідного обсягу залучених джерел формування інвестиційних ресурсів.
Обсяг залучених інвестиційних ресурсів повинен забезпечити ту їхню частину, яку не вдалось сформувати за рахунок внутрішніх джерел фінансування.
Визначення граничного обсягу залучених позичкових інвестиційних ресурсів. Підприємство встановлює ліміт використання позичкових засобів у своїй інвестиційній діяльності, забезпечуючи при цьому собі достатню фінансову стійкість.
Визначення співвідношення обсягу позичкових інвестиційних ресурсів, які залучаються на довго - та короткотерміновий період.
Забезпечення мінімізації вартості залучення інвестиційних ресурсів з різних джерел. На цьому етапі вирішуються завдання визначення форм залучення необхідного капіталу (в першу чергу, позичкового), складу основних кредиторів та формування ефективних умов залучення кредитів.
Оптимізація структури капіталу, що використовується в інвестиційному процесі за окремими його стадіями.Така оптимізація спрямована на забезпечення фінансової стійкості підприємства в процесі здійснення ним інвестиційної діяльності.
Процес оптимізації структури капіталу має здійснюватися у такій послідовності:
1. Аналіз складу капіталу у динаміці за низку періодів (кварталів, років), а також тенденції зміни його структури. При цьому розглядаються такі показники, як коефіцієнт фінансової незалежності, заборгованості, співвідношення між довгостроковими та короткостроковими зобов'язаннями. Далі вивчаються показники оборотності та рентабельності активів та власного капіталу.
2. Оцінка основних факторів, що визначають структуру капіталу. До них належать: галузеві особливості господарської діяльності; стадія життєвого циклу фірми (молоді компанії з конкурентоздатною продукцією можуть залучати для свого розвитку більше позичкового капіталу, а зрілі використовують, переважно, власні кошти); ^кон'юнктура товарного та фінансового ринків; врівень прибутковості поточної діяльності; податкове навантаження на компанію (частка податків, що сплачуються. у виручці прямих і непрямих від продажу - брутто); міра концентрації акціонерного капіталу (прагнення власників капіталу зберегти контрольний пакет акцій.
З урахуванням цих та інших чинників управління структурою капітал передбачає вирішення двох основних завдань:
а) встановити пропорції використання власного або зовнішнього капіталу;
б) забезпечити (за необхідністю) залучення додаткового внутрішнього або зовнішнього капіталу.
3. Оптимізація структури капіталу за критерієм прибутковості власного капіталу.
4. Оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації його вартості (ціни). Вона базується на попередній оцінці власного та залученого капіталу за різних умов його залучення й варіантних розрахунках середньозваженої вартості капіталу.
Найчастіше для вирішення проблем оптимізації структури капіталу використовують ефект фінансового важеля (леверіджу).
Структура капіталу, що інвестується пов'язана з співвідношенням боргу та власного капіталу. Чим більшу заборгованість, порівняно до власного капіталу, має фірма, тим вищий її фінансовий леверідж. Крім того, у тих випадках, коли ставка щорічних фінансових вигод від інвестицій, що здійснюються із залученням позичкових коштів, перевищує процент за кредит, леверідж є позитивним. Якщо дохідність з інвестицій не перевищує процент за позичковими коштами, леверідж є негативним. У випадках, коли, інвестиції приносять дохід, що дорівнює проценту за кредит, леверідж є нейтральним.
Властивість фінансового леверіджу (важелю) полягає у тому, що виникає можливість використовувати капітал, взятий у борг під фіксований відсоток, для інвестицій, які приносять прибуток більший за відсоток за кредит.