Тема 6: фінансове інвестування на підприємстві

Питання для обговорення

1. Поняття та особливості здійснення фінансових інвестицій.

2. Форми фінансового інвестування.

3. Характеристика цінних паперів як об’єктів фінансового інвестування.

4. Оцінка інвестиційних властивостей фінансових інструментів.

5. Поняття та порядок формування портфелю фінансових інвестицій.

6. Управління інвестиційним портфелем.

1. Поняття та особливості здійснення фінансових інвестицій

Під фінансовими інвестиціями розуміють вкладення коштів у придбання фінансових інструментів з метою одержання доходу у майбутньому.

Фінансові інвестиції  як активна форма ефективного використання вільного капіталу підприємства характеризуються такими особливостями:

• Фінансове інвестування має похідний (вторинний) характер;

• Фінансові інвестиції дозволяють реалізувати підприємстві окремі стратегічні цілі свого розвитку з меншими затратами капіталу та часу;

• Портфельні фінансові інвестиції дозволяють отримати додатковий інвестиційний прибуток шляхом використання вільних грошових коштів;

• Фінансові інвестиції надають підприємству можливість широкого вибору інструментів інвестування за співвідношеннями «дохідність-ризик» та «дохідність-ліквідність»;

• Процес обґрунтування управлінських рішень, пов’язаних з фінансовим інвестуванням, не потребує значних затрат часу;

• Нестабільність фінансових ринків вимагає активного моніторингу й оперативності ухвалення рішень під час здійснення фінансових інвестицій.

2. Форми фінансового інвестування

Фінансове інвестування на підприємстві може здійснюватися у трьох основних формах:

1. Вкладення капіталу в статутні фонди спільних підприємств – характеризується тісним зв’язком з операційною діяльністю підприємств. Участь у формуванні статутного капіталу може проявлятися в інвестуванні капіталу у діючі підприємства з метою одержання прибутку; інвестування, спрямована на поглинання або злиття підприємств та венчурне інвестування, яке передбачає створення нової бізнес-одиниці.

2. Вкладення капіталу в дохідні види грошових інструментів – дана форма спрямована насамперед на ефективне використання тимчасово вільних грошових активів підприємства. Основним видом грошових інструментів є депозитні внески в комерційних банках. Переважно ця форма фінансового інвестування використовується для короткострокового інвестування з метою накопичення інвестиційного прибутку.

3. Вкладення капіталу в дохідні види фінансових інструментів – найбільш масова за обсягами фінансування та перспективна форма інвестування. Вона характеризується вкладенням коштів у різні види цінних паперів, що вільно обертаються на фондовому ринку.

3. Характеристика цінних паперів як об’єктів фінансового інвестування

Цінні папери – це грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають виплату доходу у вигляді дивідендів чи відсотків, а також можливість передачі грошових прав інших особам.

Цінні папери випускаються у документарній та бездокументарній формах. Документарна форма цінних паперів представлена у вигляді сертифікату, який містить реквізити відповідного виду цінних паперів певної емісії, дані про кількість цінних паперів та засвідчує сукупність прав, наданих цими документами їх власнику.

Бездокументарна форма цінних паперів реалізується через обліковий запис в електронному вигляді, що засвідчує право власності.

Відповідно до діючого законодавства в Україні можуть випускатися та перебувати в обігу такі види цінних паперів:

1. Основні цінні папери є головним інструментом фінансового інвестування, та поділяються на пайові та боргові.

Пайові цінні папери відображають відносини співволодіння.

Акція – це вид цінного паперу без встановленого строку обігу, який засвідчує дольову участь у статутному капіталу акціонерного товариства, дає право на участь в управлінні ним та одержання частини прибутку у вигляді дивідендів, а також на участь у розподілі майна при ліквідації підприємства.

Акції можуть бути простими та привілейованими, іменними та на пред’явника.

Боргові цінні папери – цінні папери, які відображають кредитні відносини, в основі яких лежить зобов’язання емітента повернути інвестовані у його діяльність кошти без права їх власника на участь в управлінні.

Облігація – це цінні папери, який засвідчує внесення її власником грошових коштів та підтверджує зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу у визначений у ньому термін з виплатою фіксованого відсотка. Випускаються такі види облігацій: облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик – емітентом виступає держава в особі Міністерства фінансів і призначенні для покриття дефіциту державного бюджету; облігації підприємств.

Казначейські зобов’язання – вид цінних паперів на пред’явника, що засвідчує внесення їх власниками грошових коштів до бюджету і дають право на отримання фіксованого доходу протягом терміну володіння ними.

Ощадний сертифікат – письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право вкладника на одержання після закінчення встановленого терміну депозиту та процентів за ним.

Вексель - письмове боргове зобов’язання чітко встановленої форми, яке надає його власнику беззаперечне право вимагати у боржника виплати суми, вказаної в документі, у встановлений термін.

Векселі бувають прості (виписує та підписує боржник) та переказні або тратта (виписує та підписує кредитор).

2. Похідні цінні папери (деривативи) – стандартний документ, який засвідчує право або зобов’язання передачі базового активу на визначених умовах.

Опціон – документ, який закріплює право власника на придбання чи продаж від емітента у визначений термін зазначену кількість акцій за фіксовану у ньому ціну.

Варант – різновид опціону на купівлю, який випускається разом з привілейованими акціями або облігаціями та надає власнику право на придбання простих акцій протягом узгодженого терміну.

Ф’ючерсний контракт – стандартизований строковий біржовий документ про майбутню поставку визначеної кількості активу у терміни та на умовах, передбачених на момент його укладання.

Депозитарне свідоцтво – встановлює відносини з іноземною фінансовою установою та засвідчує право власності інвестора-резидента на визначену кількість цінних паперів іноземного емітента.