Оцінка ефективності інвестиційного проекту підприємства
Одним із найбільш вагомих етапів в процесі прийняття рішення щодо реалізації інвестиційного проекту є визначення його ефективності, що відображає відповідність цілям, завданням та інтересам учасників проекту.
Розрізняють три види оцінки ефективності інвестиційних вкладень:
1 – фінансова (комерційна) – відображає фінансові результати реалізації проекту для його безпосередніх учасників. Вона базується на очікуваній нормі дохідності, яка враховує усіх учасників проекту;
2 – бюджетна – характеризує фінансові наслідки реалізації проекту для бюджетів різних рівнів та визначається різницею між податками та видатками державного і місцевих бюджетів;
3 – економічна – враховує наслідки реалізації інвестиційного проекту для національної економіки загалом, у тому числі як безпосередні надходження за проектом, так і зовнішні результати – надходження у суміжні галузі, екологічні, соціальні тощо.
Для підприємства як безпосереднього учасника проекту найбільшого значення має проведення фінансової ефективності інвестиційного проекту.
Методи оцінки ефективності інвестицій поділяються на 2 групи:
1- статичні, які ґрунтуються на принципах бухгалтерського обліку та фінансовій звітності підприємства;
2 – динамічні, які враховують теорію часової вартості грошей.
Статичні методи оцінки інвестицій, як правило, використовуються для експрес-аналізу економічної ефективності капіталовкладень на ранніх стадіях розробки проекту, а також для обґрунтування невеликих за обсягом фінансування та тривалістю реалізації інвестиційних проектів. Використання даних методів базується на твердженні, що грошові потоки, які виникають у різні проміжки часу, розглядаються як рівнозначні та рівноцінні.
Статичні методи представлені такими показниками:
Облікова норма дохідності (ARR – Accounted Rate of Return) – визначається шляхом ділення середньорічного прогнозованого чистого прибутку, одержаного від проекту, на середньорічний обсяг інвестицій у проект.
,
де ЧП ср. – середньорічний обсяг чистого прибутку від реалізації інвестиційного проекту;
ІСср. – середньорічний обсяг інвестицій, який дорівнює половині суми початкових інвестицій, якщо після закінчення терміну реалізації проекту вусі капітальні вкладення будуть списані. Якщо допускається наявність залишкової або ліквідаційної вартості, то її оцінка повинна бути скоригована:
Даний показник порівнюється із коефіцієнтом рентабельності авансованого капіталу (Rак), який розраховується діленням загального чистого прибутку підприємства на загальну суму коштів, авансованих у його діяльність. Якщо значення ARR> Rак, то інвестиційний проект доцільно реалізувати.
Термін окупності інвестицій (PP – Payback Period) – не передбачає часової узгодженості грошових потоків та характеризує тривалість періоду, протягом якого недисконтовані грошові надходження від реалізації проекту перевищать недисконтовану суму інвестицій.
Якщо початкові інвестиції є одноразовими, а грошові потоки протягом розподіляються рівномірно протягом життєвого циклу проекту, то значення РР розраховується за формулою:
,
де Рср – середньорічний розмір чистого доходу за проектом.
Термін окупності порівнюють з тривалістю інвестиційного циклу проекту.
Проте, застосування цих показників для оцінювання ефективності інвестицій має певні недоліки, які спотворюють реальний ефект від використання інвестиційних коштів. Саме тому виникає потреба у використанні адаптованої до ринкових умов методика оцінка економічної ефективності виробничих інвестицій. У зарубіжній практиці широко застосовується методика оцінки, заснована на теорії часової вартості грошей, і базується на таких принципах:
Повернення інвестованого капіталу має оцінюватися на основі величини грошового потоку.
Обов'язкове приведення загальних величин капіталу і грошового потоку до теперішньої вартості.
Вибір диференційованої ставки дисконту для оцінювання різних інвестиційних проектів з врахуванням рівня ризику, інфляції та ліквідності.
Ставка дисконту може виступати у вигляді середньозваженої вартості капіталу, середньої депозитної або кредитної ставка, індивідуальної норми прибутковост.
Динамічні методи оцінки інвестицій передбачають приведення різночасових грошових потоків, які виникають у процесі реалізації проекту, за допомогою дисконтування до порівняльного виду та характеризуються такими показниками:
Чиста теперішня вартість (NPV – Net Present Value) – характеризує абсолютну суму ефекту від здійснення інвестицій та визначається як різниця між сумою дисконтованих грошових потоків, одержаних за період функціонування проекту, та сумою інвестицій, необхідних для його реалізації.
Показник NPV розраховується за такими формулами:
при разовій інвестиції за умови незмінності ставки дисконту
,
де n – кількість періодів інвестиційного циклу проекту;
Pt – чисті грошові потоки за інвестиційним проектом протягом t-го періоду його експлуатації, які формуються за рахунок чистого прибутку та величини амортизаційних відрахувань від використання основних засобів та нематеріальних активів;
r – ставка дисконту, що характеризує норму прибутку, яку інвестор планує щорічно отримувати на вкладений ним капітал;
IC – початкова сума інвестицій.
якщо процес інвестування передбачає послідовне фінансування проекту протягом кількох періодів
,
де m – кількість періодів, у яких здійснюються витрати, пов’язанні із експлуатацією інвестиційного проекту;
ICt – інвестиційні витрати за проектом у t-му періоді.
При прогнозуванні грошових надходжень за роками необхідно враховувати усі вхідні та вихідні грошові потоки як виробничого, так і невиробничого характеру, які можуть бути пов’язані з даним проектом, які повинні бути зараховані у відповідний період їх виникнення.