73. То системи запалювання.

Під час ТО-1 обслуговування автомобіля система запалювання потребує

підвищеної уваги. У цьому випадку розподільники класичної та контактно-транзисторної систем запалювання, не знімаючи з автомобіля, очищають ззовні від пилу, бруду та масла. Знявши кришку, очищають її внутрішню поверхню, протирають контакти, змащують підшипники,

фільц, вісь важільця та кулачкової муфти. Внутрішню поверхню кришки доцільно протирати чистою ганчіркою, змоченою в бензині.

Датчики-розподільники також очищають і змащують у точках, передбачених інструкцією з експлуатації.

Зовнішній огляд і перевірка свічок запалювання. Під час ТО-2 потрібно викрутити свічки запалювання та перевірити їхній стан. Справна свічка повинна бути сухою, без нагару на ізоляторі. Нижня частина ізо-

лятора матиме червоно-коричневий колір. Ясно-жовтий чи білий колір ізолятора свідчить про перегрівання свічки через те, що її з'єднання з головкою блока пропускає гази. Якщо ізолятор, корпус і електроди вкри-

ває сухий шар нагару, то це - мале жарове число свічки, неправильно відрегульовано карбюратор або пальне не відповідає потрібному ґатункові. Якщо усю вкручувану частину свічки вкриває товстий шар масла, то це - велике калильне число свічки, неправильно встановлено запалювання, в

циліндри надходить багата суміш або проривається масло.

Перегрівання свічки, білий ізолятор і корпус, густо вкритий нагаром,

свідчить про раннє запалювання, мале жарове число, бідну суміш і погане охолодження.

Від нагару свічки очищають за допомогою приладу 514-2М або 203. Заздалегідь круглим щупом слід перевірити зазор між електродами свічки і, коли треба, відрегулювати його, підігнувши боковий електрод.

25. Несправності освітлення і світлової сигналізації.

У процесі експлуатації автомобілів та тракторів характеристики світ-

лових приладів під впливом різних зовнішніх дій змінюються. У фарах,

наприклад, змінюється напрям світлового потоку (розрегулювання) і по-

гіршуються світлотехнічні характеристики (впливу цього фактора зазна-

ють також і світлосигнальні прилади).

Розрегулювання фар буває від постійної дії вібраційних навантажень

і зміни жорсткості підвіски. Крім цього, орієнтація світлового потоку мо-

же змінитися після заміни перегорілої лампи, оскільки в новій лампі під

дією високої температури нитки розжарення деформується екран близь-

кого світла відносно електрода, який його підтримує. Внаслідок цього

пучок близького світла начебто повертається за стрілкою годинника, і

освітлення в напрямі очей водія зустрічного транспортного засобу збіль-

шується, а освітлення узбіччя погіршується. Положення екрана стабілі-

зується через 25-30 год. роботи лампи.

Експлуатуючи фари з галогенними лампами, потрібно уникати потрап-

ляння жиру на їхні колби, бо він через високу температуру останніх, яка

перевищує температуру колб звичайних ламп, жир вгоряє в кварц скла,

а це зменшує світловий потік. Тому, ставлячи галогенну лампу, не можна

доторкатися до колби навіть руками.

Світлотехнічні характеристики зовнішніх світлових приладів зміню-

ються, головним чином, під дією зовнішнього середовища. Під час руху

транспортного засобу об зовнішню частину розсіювача світлових при-

ладів постійно вдаряються тверді частинки (пісок, пил), спричиняючи

її абразивне спрацювання. Внаслідок цього на поверхні розсіювачів ви-

никають мікроскопічні подряпини і тріщини. Абразивного спрацювання

особливо зазнають розсіювачі світлосигнальних приладів, виготовлені з

відносно м'яких пластмас.

Природне старіння пластмас зменшує їх прозорість. Під дією соняч-

ної радіації барвники вигоряють і колір розсіювачів змінюється, зрештою

вони стають білястими і не можуть виконувати свої функції. Сила світ-

ла такого приладу зростає і може перевищити припустимі норми. Змі-

ну світлотехнічних характеристик спричиняє також ефект, який виникає

під час вимикання світлового приладу. Нагріте у процесі роботи приладу

повітря всередині нього починає охолоджуватися, а відтак відбувається

всмоктування зовнішнього повітря, разом з яким у прилад потрапляють

пил і волога, осідають на внутрішніх поверхнях оптичного елемента та

зменшують силу світла приладу. Крім цього, волога прискорює корозій-

ні процеси на відбивачі та в патроні, які збільшують опори контактів, а

отже, зменшують напругу в колі та силу світла приладу.

У системі освітлення і світлової сигналізації можуть виникати такі

несправності:

1. Уся система освітлення не працює; причина - обривання спільного

для всіх приладів освітлення проводу або перегоряння запобіжника систе-

ми освітлення внаслідок короткого замикання. У цьому випадку потрібно

вимкнути всі прилади освітлення та замінити запобіжник. Потім, посту-

пово вмикаючи прилади освітлення, слід з'ясувати, чи справна система.

Коли після ввімкнення певного споживача запобіжник знову згоряє, то це

означає, що в колі даного споживача виникло коротке замикання. Якщо

освітлення не працює, то це свідчить про обривання кола, спільного для

всіх приладів освітлення, тобто від амперметра до головного перемикача

або в самому перемикачі.

2. Не горять окремі лампи; причина - перегоріли нитки лампи або по-

ганий контакт у патроні лампи, перемикачах, на з'єднувальних панелях і

обривання чи від'єднання проводу. Нитки розжарення ламп часто пере-

горяють, коли підвищується напруга в системі енергопостачання, а також

коли дуже вібрують лампи через те, що погано закріплені в патронах,

оптичний елемент - у корпусі або фари (ліхтар) загалом. Потрібно пере-

вірити і відрегулювати регулятор напруги та закріпити гвинти кріплення

оптичних елементів і фар.

3. Зменшилася сила світла приладів освітлення; причина - забруднен-

ня відбивача та розсіювача оптичного елемента, затьмарення колби лам-

пи, поганий контакт лампи в патроні, окислення контактних пластин у

вимикачах і перемикачах.

Несправності стартера.

У процесі експлуатації автомобілів найчастіше виникають такі не-

справності стартерів: забоїни та задирки на посадкових місцях кришок;

зривання прорізів головок гвинтів кріплення полюсних осердь через за-

чеплення їх залізом якоря в разі спрацювання підшипників; пошкоджен-

ня ізоляції обмоток якоря та збудження внаслідок перегрівання чи за-

бруднення; порушення ізоляції щіткотримачів; спрацювання якоря під

втулки підшипника у кришках та проміжній опорі і спрацювання втулок;

відмова працювати через замикання або обривання обмоток котушок ре-

ле стартера чи внаслідок окислення болтів і диска; пошкодження муфти

приводу (заплішовування або проковзування роликів, тріщини на одній із

півмуфт, спрацювання зубців чи забоїни торців шестірні тощо); спрацю-

вання роликів, отворів під пальці важеля приводу.

Спрацьовування окремих деталей стартера визначають, вимірюючи

спрацьовані поверхні універсальними (мікрометром, штангенциркулем,

лінійкою) або спеціальними (шаблонами, калібрами) вимірювальними ін-

струментами, а стан контактних болтів і диска реле чи вимикача - візуально.

Спрацьовані мідно-графітові втулки кришок стартера замінюють новими.

Привод, що має пробуксовування чи заклинювання муфти вільного

ходу, розбирають, а всі деталі дефектують. Під час розбирання муфту зі

знятою пружиною затискують у патрон токарного верстата, а кожух роз-

вальцьовують спеціальним різцем (це можна робити і в лещатах за допо-

могою спеціально загостреного зубила).

Ізоляцію щіткотримачів кришки, обмотки якоря та інших деталей

контролюють за методикою, аналогічною для генераторів.

Забоїни та задирки на посадкових місцях корпусу і кришок видаля-

ють дрібним напилком. Гвинти кріплення полюсних осердь із зірваними

порізами замінюють новими. Задирки на внутрішній поверхні полюсних

осердь корпусу та порушення ізоляції щіткотримачів усувають так само,

як і під час ремонту генераторів.

У стартерах обмотки котушок збудження та якоря виготовлені з мідно-

го проводу з великим перерізом, тому ремонт їх полягає здебільшого у за-

міні ізоляції (пресшпан, кабельний папір, літероїд завтовшки 0,25-0,4 мм

і бавовняна стрічка).

Перемотаний якір ставлять у центрах токарного верстата і обточу-

ють колектор підрізним різцем з твердого сплаву ВКЗ чи ВК8 із наступ-

ним шліфуванням скляною шкуркою. Припустиме зменшення діаметра

колектора повинно не перевищувати розміру, зазначеного в технічних

умовах. Після обточування ізоляцію між пластинами колектора в якорях

стартерів не поглиблюють.

Якщо пластини колектора мають замикання на корпус або якщо їх крі-

плення на втулці послабилось, то його замінюють новим. Знімають ста-

рий і напресовують на вал якоря новий колектор за допомогою преса та

напівкруглих підкладок для передавання зусилля до втулки колектора.

Погнуті сталеві кришки стартерів виправляють на плиті молотком.

Тріщини та відколи чавунних та алюмінієвих кришок усувають електро-

дуговим або газовим зварюванням.

Спрацьовані втулки підшипників замінюють новими. Дефектні втул-

ки видаляють за допомогою преса чи інерційного знімача. Нові втулки

перед запресовуванням висушують при температурі 80-120 °С протягом

1 год, після чого витримують в авіаційному маслі МС-14 протягом 2 год

при температурі 180-190 °С. Після запресовування втулку розвертають

під номінальний чи ремонтний розмір шийки вала якоря.

Вийнявши втулку бронзового підшипника, у стартері дизельного дви-

гуна потрібно вийняти маслопровідний фільтр, промити його в бензині

й знову просочити маслом. Перед запресовуванням нового підшипника

фільтр ставлять на своє місце.

Дефектні шийки вала якоря під кришки ремонтують шліфуванням у

центрах під ремонтний розмір. Ремонт втулки з муфтою вільного ходу

приводу стартера полягає здебільшого у заміні спрацьованих деталей

(роликів, штовхачів роликів, пружин та ін.) і зачищенні забоїн та задирок

на зубцях шестірні.

Несправності звукових сигналів

Основні несправності звукових сигналів: підгоряння контактів,

що знижує силу струму в обмотці та спотворює звучання; обривання

провідників резистора, яке призводить до підгоряння контактів; тріщи-

ни в меімбрані, які перешкоджають звучанню сигналу у випадку спо-

живання струму більшої сили; обривання обмотки, що супроводжує

зникнення сигналу і неспоживання струму; порушення регулювання

сигналів.

Основні несправності реле сигналів: окислення контактів, яке під-

вищує опір у колі сигналів; зварювання контактів, що буває у випадку по-

рушення регулювання реле і спричиняє безперервне звучання сигналів;

обривання кола обмотки.

Несправності контрольно-вимірювальних приладах.

Контрольно-вимірювальні прилади здебільшого не потребують тех-

нічного обслуговування до капітального ремонту автомобіля чи тракто-

ра. Проте в процесі експлуатації автомобіля чи трактора іноді виникають

несправності, що спричинюються різними дефектами електричного ко-

ла. Розглянемо найхарактерніші з них.

Обривання чи замикання проводу на корпус машини. Стрілки від-

хиляються за межі шкал покажчиків температури охолоджувальної рідини,

тиску масла (повітря) та рівня пального через обривання чи замикання на

корпус транспортного засобу проводу, який з'єднує датчики і приймачі. У

першому випадку в момент увімкнення запалювання стрілки приймачів тем-

ператури охолоджувальної рідини і тиску масла (повітря) різко відхиляються

до краю ліворуч, а стрічка приймача рівня пального - праворуч за поділку П

шкали. Після вимкнення кола стрілка приймача приладу, який перевіряють,

стає у початкове положення - ліворуч крайньої лівої поділки шкали.

Аби перевірити провід, який з'єднує датчик і несправний приймач, на

обривання, потрібно вимкнути коло контрольно-вимірювальних приладів,

від'єднати провід від датчика і підімкнути його через послідовно увімкнену

лампу потужністю 1-3 Вт на корпус автомобіля чи трактора. Коли провід

обірваний, лампа не горить, і стрілка приймача свого положення не змінює.

Обірваний провідник замінюють або запаюють обірване місце та ізолюють.

У випадку замикання проводу на корпус автомобіля чи трактора в момент

увімкнення запалювання стрілки приймачів температури охолоджувальної

рідини та тиску масла (повітря) різко відхиляються праворуч за межі шкал,

а стрілка покажчика рівня пального - ліворуч до нуля. Для перевірки про-

воду, який з'єднує датчик, на замикання з корпусом транспортного засобу

необхідно увімкнути коло і від'єднати провід від затискача датчика. Якщо

стрілка приймача свого положення не змінить, то провід замкнено на кор-

пус. Несправний провід замінюють або ізолюють пошкоджене місце.

Різко коливаються стрілки та неточно показують приймачі контроль-

но-вимірювальних приладів, як правило, тоді, коли погано закріплено на-

конечники проводів на затискачах приладів,внаслідок чого в колі вини-

кає ненадійний контакт із великим перехідним опором. Щоб усунути цю

несправність, потрібно гвинти чи гайки закріплення наконечників під-

тягнути, а штекерні з'єднання затиснути щільніше.

Несправності генераторів

Розглянемо характерні несправності генераторів та генераторних

установок.

Амперметр не показує заряду на середній частоті обертання колін-

частого вала двигуна, контрольна лампа горить із повним розжаренням.

Ці ознаки свідчать про те, що генератор не заряджає акумуляторної бата-

реї, і вона розряджається.

Однією з причин розряджання батареї може бути обривання кола між

генератором та акумуляторною батареєю, що найчастіше трапляється в

місцях з'єднання із затискачами і на перегинах проводів. В останньому

випадку обривання проводу передусім затуляє ізоляція. Обривання в колі,

коли його не виявлено під час зовнішнього огляду, знаходять за допомогою

контрольної лампи, обов'язково вимикаючи генератор і реле-регулятор.

Одним кінцем проводу контрольної лампи доторкуються до маси ав-

томобіля чи трактора, а другим - послідовно до затискачів, прямуючи по

колу в певному напрямі від батареї до генератора. Світіння контрольної

лампи засвідчує, що коло на ділянці від точки доторкування до джерела

струму справне. Якщо ж у наступній точці лампа не горить, то це озна-

чає, що провід на ділянці між цими точками доторкування обірваний.

Пошкоджені проводи замінюють новими, або з'єднують їх скручуванням

і паянням. Місце скручування ізолюють ізоляційноюстрічкою й полі-

хлорвініловими трубками.

Спад напруги в проводах перевіряють вольтметром, вимірюючи на-

пругу на початку і в кінці кола, що живить споживач. Різниця напруг і

визначить спад напруги в даному колі. Припустимий спад напруги в ко-

лі - не більш як 0,5-0,8 В.

Обривання в колі збудження. Якщо проводи зарядного кола справні,

а амперметр не показує заряду, то, запустивши двигун на середню частоту

чі, потрібно на короткий час (не більш як на 1-2 с.) перемкнути відрізком

проводу затискачі ВЗ і Ш реле регулятора. Робити це потрібно обереж-

но, аби не замкнути затискачі Ш на масу, що може призвести до відмови

транзисторного регулятора напруги. Якщо під час перемикання проводом

затискачів ВЗ та Ш амперметр не показує кидка зарядного струму і не ви-

никає іскріння в точках торкання проводу до затискачів, то несправність

потрібно шукати в проводі, який з'єднує затискачі Ш реле-регулятора й

генератора, або в самому генераторі, який не збуджується.

Несправним генератор може стати через зависання щіток у каналах

щіткотримачів або обривання в колі обмотки збудження генератора. На-

самперед, потрібно перевірити щітки.

Аби щітки не зависали, потрібно очистити канали щіткотримача від

пилу й бруду, потім установити в нього щітки й переконатися, що вони

вільно переміщуються. Спрацьовані щітки необхідно замінити.

Щоб визначити обривання обмотки збудження, щітки потрібно ви-

йняти з щіткотримачів і до контактних кілець через амперметр або лампу

підвести напругу 12-24 В. Якщо стрілка амперметра залишається на нулі

чи лампа не засвічується, то в колі збудження є обривання.

«Скидання» навантаження генератором. Якщо струм навантажен-

ня дорівнює нулю, то на генераторі може бути певна напруга. Але під час

вмикання навантаження напруга генератора різко спадає до значення, на-

ближеного до нуля, і генератор не може живити увімкнуте навантажен-

ня. Це явище спричиняють здебільшого міжвиткові замикання в обмотці

статора. У разі замикання витків в одній чи в кількох котушках статора

струм починає протікати по короткозаземлених витках і не потрапляє у

зовнішнє коло. Потужність генератора різко зменшується, а оскільки опір

короткозамкнених витків малий, то струм у них набуває більшої сили, і

вони перегріваються, а ізоляція порушується або й зовсім згоряє.

При пробиванні чи обриванні в одному з вентилів випрямного блока

генератор також «скидає» навантаження.

Коротке замикання кола збудження. В цьому разі амперметр не по-

казує кидка зарядного струму, проте під час замикання проводів затис-

качів ВЗ та Ш виникає потужна дуга, а сам провід швидко нагрівається.

Причиною цього є коротке замикання кола обмотки збудження на масу,

внаслідок чого напруга генератора знижується майже до нуля.

У цьому разі потрібно усунути коротке замикання, завдяки чому заряд

акумуляторної батареї має відновитися.

Якщо під час замикання затискачів ВЗ та ПІ амперметр показує ки-

док зарядного струму, то генератор і провід, який з'єднує затискачі III

генератора й реле-регулятора, будуть справними, а несправним може бу-

де реле-регулятор.

Якщо під час роботи двигуна на середніх обертах стрілка амперметра

коливається, а контрольна лампа блимає, то наявні періодичні порушення

в колі зарядного струму, що може спричинити послаблення приводного

паса. У момент проковзування паса частота обертання ротора генератора

зменшується, і струм, що віддається у зовнішнє коло, спадає, а це при-

зводить до коливання стрілки амперметра або блимання лампи. Пас необ-

хідно підтягнути, а генератор закріпити.

Поганий контакт між щітками і контактними кільцями також призво-

дить до коливань сили струму, що віддається. Контакт між щітками й

кільцями порушується через забруднення контактних кілець, підвищене

спрацювання щіток і зменшення тиску пружин на щітки. Крізь отвори в

основі щіткотримача оглядають контактні кільця й очищають їх від за-

бруднення ганчіркою, намоченою в бензині. Якщо довжина частини щіт-

ки, що залишилася, менша, ніж це передбачено технічними умовами, її

замінюють. У разі зменшення тиску контакт між щіткою й кільцями може

періодично порушуватись.

Коли стрілка амперметра тривалий час показує великий зарядний

струм (понад 10 А), то це означає, що напруга генератора перевищує нор-

мативну. Внаслідок перезаряджання електроліт акумуляторної батареї

википає, і, якщо воно триватиме довго, батарея може стати непридатною.