3. Які особливості миттєвого безстартерного засвічення?

Чи можна засвітити газ в ЛЛ без використання стартерів? Можна, за

живлення змінною напругою саме в безстартерних схемах, в яких катоди лампипопередньо нагрівають доти напруга засвічення понизиться до величини, щоменша за амплітудне значення напруги мережі. Отже, безстартерні схеми – це схеми, в яких газ в ЛЛ засвічують синусоїдальною напругою, а не імпульсною.

Очевидно, що наявність на ЛЛ струмопровідної смужки буде сприяти

полегшенню засвічення, особливо при з’єднанні смужки з одним катодом або землею, або за прикладення до неї відповідного потенціалу. У безстартерних схемах засвітити газ в ЛЛ можна взагалі без попереднього розжарення катодів, тобто миттєво, але для цього необхідно значно підвищити напругу мережі до напруги засвічення. Тому безстартерні ПРА ділять на ПРА швидкого засвічення (з попереднім розжаренням катодів) і на ПРА миттєвого засвічення.

Оскільки за роботи ПРА миттєвого засвічення головним чинником в

засвічені газу в ЛЛ є електростатична (холодна) емісія, то для відповідного терміну роботи використовують спеціальні ЛЛ з підсиленими катодами. Звичайні ЛЛ з таким ПРА мають значно скорочений (на 50-70%) термін роботи, тому що створення електростатичної емісії викликає та сприяє швидкому розпиленню

оксидного шару на катодах ЛЛ.

Якщо попереднє розжарення катодів зробити більш тривалим, ніж в

стартерних схемах, то напруга засвічення відповідно до відомої залежності від

температури (або відносної величини струму попереднього розжарення) може бути значно понижена. Очевидно, що з метою забезпечення попереднього розжарення кожний катод ЛЛ має два електричні відводи, тобто, ЛЛ має патрон типу G, а не Е. Основою катода ЛЛ є вольфрамова спіраль, попереднє розжарення якої не потребує великої напруги (менше 10 В), тому таку напругу отримують за допомогою понижуючого трансформатора або спеціальнимпідключенням катодів в коло струму.

Зв’язок між напругою засвічення газу в ЛЛ в безстартерній схемі й

струмом попереднього розжарення катодів, що забезпечує необхідну їх

температурну підготовку, ілюструє рис. 9.1, а для ЛЛ потужністю 40 Вт.

Для аналізу зміни напруги засвічення від температури використаємо

більш універсальну залежність, що наведена на рис. 9.1, б. При засвіченій ЛЛ

через її катоди протікає робочий струм I л.роб , тобто струм дугового розряду,який самонагріває катоди і підтримує температуру термоелектронної емісії.

Струм попереднього розжарення катодів і робочий струм лампи не одне і те ж.Перший – це струм, який протікає через електроди незасвіченої лампи, тоді якробочий струм – це струм розряду, що протікає між анодом і катодом, тобточерез газ. Тому доцільно струм попереднього розжарення I п.н , вибрати такої жвеличини, як робочий. Як бачимо на залежності рис. 9.1, б, напруга засвічення газу Uз в цьому випадку значно понизилась. Ця залежність має три харктерних зони: перша – де напруга засвічення майже не змінюється, тобто дорівнює напрузі засвічення холодних катодів; друга – де напруга засвічення різкознижується; третя – де напруга засвічення низька й далі майже не зменшується.

Очевидно, що перша зона – це зона холодних катодів (струм попереднього

розжарення значно менший за робочий), друга – це зона недогрітих катодів

(струм попереднього розжарення менший за робочий), а третя – це зона нагрітих

або перегрітих катодів (струм попереднього розжарення дорівнює або більший за робочий).

Для забезпечення попереднього розжарення катодів необхідно подати на

ПРА напругу. Напругу, що подають на незасвічену лампу називають напругою холостого ходу U х.х , але доцільно щоб ця напруга засвічувала газ в ЛЛ після пониження U з та підтримувала роботу ЛЛ, тобто була напругою живлення.

Билет № 26