9. Створення I використання резерву

на оплату вiдпусток

Унаслiдок нерiвномiрностi надання вiдпусток працiвникам

протягом календарного року та їх значної тривалості (як правило,

відпустки надаються в теплий перiод року) виникає необхiднiсть

створення резерву на оплату вiдпусток з метою усунення негати-

вного фактора, пов’язаного з додатковими витратами на оплату

працi та її включенням у собiвартiсть продукцiї. Створення резе-

рву вiдбувається за рахунок рiвномiрного включення у собiвар-

тiсть продукції витрат на оплату вiдпусток.

Законом України «Про вiдпустки» 15 листопада 1996 р.

№ 504/96-ВР гарантує право на вiдпустки, визначає умови, три-

валiсть i порядок їх надання всiм працiвникам у зручний для них час.

Тривалiсть щорiчної основної вiдпустки становить не менше

24 календарних днiв за вiдпрацьований рiк. Законом регулюється

надання вiдпусток в окремих галузях промисловостi та для окре-

мих категорій працівників (осіб до 18 рокiв, iнвалiдiв, пра-

137

цiвникiв освiти i науки, працiвникiв з ненормованим робочим

днем тощо). Отже, для оплати вiдпусток необхiднi значнi кошти,

віднесення яких на собiвартiсть продукцiї може значно вплинути

на рiвень рентабельностi. Для забезпечення рiвномiрного вклю-

чення таких витрат у собiвартiсть продукцiї використовується

прийом створення резерву.

Для нарахування резерву на вiдпустки необхiдно визначити

норматив у процентах до фонду оплати працi. Для розрахунку

процента вiдрахувань на створення резерву оплати вiдпусток

необхiдно згрупувати всіх працюючих (резерв створюється на всі

їх категорiї) за тривалiстю вiдпусток у днях, визначити кiлькiсть

людино-днiв відпустки для кожної групи та в цiлому по

пiдприємству. Способом складання вiдношення людино-днiв вiд-

пустки до планового фонду робочого часу всього персоналу зна-

ходиться процент вiдрахувань у резерв оплати вiдпусток.

Визначений процент відрахувань у резерв застосовується до

фактичного фонду оплати працi за мiсяць. Шляхом множення

фонду на процент вiдрахувань знаходимо фактичну суму створе-

ного резерву за місяць.

Резерв створюється не лише на заробiтну плату за час відпус-

тки, а й на передбачені законодавством відрахування у Пенсій-

ний фонд (32 %), на соцiальне страхування (2,9 %) та страхуван-

ня з безробiття (2,1 %).

При наданнi вiдпусток нарахування заробiтної плати працiв-

никам здiйснюється на пiдставi вiдповiдного наказу, в якому за-

значається початок та закiнчення термiну вiдпусток.

Для нарахування вiдпускних необхiдно взяти підсумок за-

робiтку за повнi 12 календарних мiсяцiв або за менший фактично

вiдпрацьований перiод (якщо працівник звiльняється або не пра-

цював через хворобу тощо), поділити на кількість календар-

них днiв за рiк або менший фактично вiдпрацьований перiод

(за мiнусом святкових i неробочих днiв, визначених законодав-

ством).

Шляхом дiлення заробiтної плати на кiлькiсть календарних

днів, за винятком святкових, знаходимо середньоденну заробiтну

плату.

Способом множення середньоденної заробiтної плати на чис-

ло календарних днiв вiдпустки визначається заробiтна плата за

час відпустки.

На суму заробiтної плати, нарахованої за рахунок резерву на

оплату відпусток, складається запис:

Д 471 «Забезпечення виплат вiдпусток»;

138

К 661 «Розрахунки за заробiтною платою».

Отже, за кредитом рахунка 471 «Забезпечення виплат

вiдпусток» показується створення резерву вiдпусток а за дебе-

том — його використання. Сальдо кредитове свідчить про суму

невикористання резерву на кінець перiоду.

Оскiльки необхідно забезпечити реальнiсть балансу, то вини-

кає необхiднiсть проведення iнвентаризацiї забезпечення виплат.

У кiнцi року треба скласти список осiб, якi не використали

вiдпустки, кiлькiсть людино-днiв вiдпустки.

Наприклад, виявлено, що у відпустках не були робiтники ос-

новного виробництва — 30 осiб з тривалiстю вiдпустки 24 кален-

дарних днi та 20 осiб з тривалістю — 28 календарних днiв.

Для розрахунку резерву оплати вiдпусток потрiбно зробити

такі дiї:

1. Визначити кількість людино-днів невикористаних відпусток

за групами працюючих.

2. Визначити середньоденну суму оплати відпусток робiтни-

кiв. Для цього треба взяти фактично нараховану заробiтну плату

за рiк i роздiлити на середньорiчну чисельнiсть робiтникiв. Таким

чином знайдемо заробiтну плату робiтника за рiк. Дiленням сере-

дньорiчної заробiтної плати на середньорiчне фактичне число

вiдпрацьованих кожним робiтником днiв визначається середня

заробiтна плата за день.

3. Потім визначається резерв на невикористанi вiдпустки.

Знайдена сума резерву порiвнюється з фактичним залишком, що

показаний на рахунку 471 «Забезпечення виплат вiдпусток». Як-

що є вiдхилення фактичної суми вiд розрахункової, то потрiбно

внести корективи: донарахувати або стернувати зайво нарахова-

ну суму.

Наприклад, кредитове сальдо за рахунком 471 «Забезпечення

виплат вiдпусток» показане в Головнiй книзi в сумi 18400 грн, а

розраховано потребу в 14 131 грн, що означає зайвi нарахування

в сумi 4269 грн. Цю суму треба стернувати проводкою:

Д 23 «Виробництво»;

К 471 «Забезпечення виплат вiдпусток».

Отже, приводиться у відповiдність залишок забезпечення ви-

плат вiдпусток до фактичної потреби в коштах на оплату

вiдпусток.

139

ЛЕКЦІЯ 7. ОБЛIК ПРОЦЕСУ ЗБУТУ

ТА ВИЗНАННЯ ДОХОДIВ