7. Облiк розрахунків з оплати праці

Розрахунки з оплати праці вiдображають взаємовідносини ро-

ботодавця з найманим персоналом. За виконану роботу робiтни-

ки, спеціалісти, керiвники отримують винагороду у виглядi заро-

бітної плати. У дiючiй практицi склалося так, що заробiтна плата

нараховується пiсля певного вiдпрацьованого часу (як правило,

раз на мiсяць з виплатою авансу за першу половину мiсяця). Така

практика обумовлена зручнiстю нарахування заробiтної плати

з технiчної точки зору, коли бухгалтерам легше обробити

вiдповiдну первинну документацiю раз на мiсяць, нiж робити це

кожного тижня. Але з економiчної точки зору виходить, що не

пiдприємство авансує гроші на заробiтну плату, а персонал аван-

сує зароблені кожного дня грошi своєму підприємству. Отже, за-

ради справедливості повинно бути так, щоб за це авансування

працiвники отримували не лише компенсацiю, пов’язану з рiвнем

iнфляції, а й проценти за кредитування пiдприємства у розмiрi

ставки Нацiонального банку. Такий порядок краще стимулював

би своєчасну виплату заробiтної плати, нiж грiзнi укази Прези-

дента.

На сьогоднi пiдприємство не зацiкавлене у своєчасних розра-

хунках з персоналом, оскiльки така заборгованiсть є безплатним

кредитним ресурсом. Ось чому в Українi стала узвичаєною прак-

тика невиплати заробiтної плати протягом декiлькох мiсяцiв, а

75

iнодi й 2—3-х рокiв. Це характерно для всього перехiдного

перiоду до ринку (1991—2001 рр.), i є прямим порушенням прав

людини. Заробiтна плата для багатьох — єдине джерело доходiв,

яке вiдчужується у них. Держава у цей процес не втручається, а

профспiлки не захищають інтереси працiвникiв.

У відношенні розрахункiв з оплати працi бухгалтери викону-

ють свою роль індиферентно, фiксуючи на рахунку 66 «Розраху-

нки з оплати праці» нарахування й утримання та iгноруючи

принцип своєчасностi виплати.

Для облiку заробiтної плати служить рахунок 66, на якому

вiдкривається два субрахунки:

– 661 «Розрахунки за заробiтною платою»;

– 662 «Розрахунки з депонентами».

На рахунку 66 узагальнюється iнформацiя про розрахунки з

персоналом (списковим i несписковим) за всiма видами за-

робiтної плати, премiй, допомог, компенсацiй. а також розрахун-

ки за неотриманi персоналом в установлений строк суми оплати

працi (розрахунки з депонентами).

У дебет рахунка 66 записується видача грошей працівникам із

каси та рiзного роду утримання iз заробiтної плати відповідно до

чинного законодавства (прибутковий податок; утримання у фон-

ди соцiального страхування; за брак; за виконавчими листами су-

ду; за кредит, наданий працівнику; за неповернення невикорис-

таних пiдзвiтних сум; за вiдшкодування збиткiв, нанесених

пiдприємству; за формений одяг; за поломку iнструменту; за не-

зданий спецодяг i взуття та iн.), а також за заявою працiвника

(утримання та перерахування коштів у Ощадбанк; за комунальнi

послуги; за iндивiдуальним страхуванням; у благодiйнi фонди; за

товари, придбанi в торгiвлi у кредит; погашення заборгованості

кредитнiй спiлці; штраф на користь третiх сторiн тощо). При

цьому дебетується рахунок 66 та кредитуються рахунки 24, 30,

31, 33, 37, 64, 65, 68.

За кредитом рахунка 66 вiдображається нарахування заробіт-

ної плати в дебет рахункiв, якi визначаються за принципом:

– категорiя працiвникiв (робітники, спецiалісти, керiвники);

– мiсце працi (основне виробництво. допомiжне виробництво,

невиробнича сфера, цех, віддiл управлiння);

– виконуванi функції (електрик цеху, черговий електрик заво-

доуправлiння, головний електрик; прибиральник цеху, вiдділу за-

водоуправлiння, вiддiлу збуту).

Комбiнація принципiв дає можливiсть точно встановити, в де-

бет якого рахунка потрiбно вiднести нараховану заробiтну плату.

76

Нарахування заробiтної плати оформлюється записами:

Д 15 «Капiтальнi iнвестиції» (робiтники, зайнятi на будiвни-

цтвi, реконструкції та ін.);

Д 23 «Виробництв» (робiтники основного i допомiжного ви-

робництв);

Д 24 «Брак у виробництвi» (робiтники, що виправляють до-

пущений брак);

Д 39 «Витрати майбутнiх періодів» (працiвники, зайнятi осво-

єнням нової продукцiї та нових виробництв);

Д 47 «Забезпечення майбутнiх витрат і платежів» (нарахуван-

ня вiдпускних за рахунок створеного резерву);

Д 64 «Розрахунки за податками і платежами» (нарахування,

які відшкодовуються працівникам з бюджету);

Д 65 «Розрахунки за страхуванням» (нарахування всім катего-

ріям за рахунок страхування — під час хвороби, на народження

дітей тощо);

Д 66 «Розрахунки з оплати праці» (депоновано заробітну плату);

Д 91 «Загальновиробничі витрати» (нарахування спеціалістам,

керівникам цехів та робітникам, що обслуговують цехи);

Д 92 «Адміністративні витрати» (нарахування спецiалiстам, ке-

рiвникам заводоуправління та робітникам, що його обслуговують);

Д 93 «Витрати за збут» (нарахування спеціалістам, керівникам

віддiлу збуту та робiтникам, що його обслуговують);

Д 94 «Іншi витрати операцiйної дiяльностi» (нарахування пер-

соналу невиробничої сфери);

Д 99 «Надзвичайнi витрати» (нарахування персоналу за робо-

ти з лiквiдацiї наслiдків катастрофи);

К 66 «Розрахунки з оплати праці».

Необхідно пам’ятати, що рахунок 66 «Розрахунки з оплати

праці» є пасивним, тому записи робляться так:

– у дебетi рахунка — зменшення боргу пiдприємства з за-

робiтної плати (утримання, видача);

– у кредиті рахунка — збiльшення боргу пiдприємства з за-

робiтної плати (нарахування).

Бухгалтеру, який обробляє данi щодо нарахування заробiтної

плати й утримань з неї, потрiбно знати бiографiчні данi

працiвника (щоби надавати пiльги та компенсації), трудове пра-

во, кодекс про працю і заробiтну плату, чиннi закони з регулю-

вання праці i заробiтної плати, закони про створення та викорис-

тання коштів фондiв страхування, порядок розрахункiв середньої

заробiтної плати, формування фонду оплати працi, порядок скла-

дання звітностi з оплати працi та iншi питання.

77