3.Поняття громадськості у сфері pr. Визначення цільових груп громадськості. Пріоритетні групи громадськості.

Громадськість – певна комунікативна система, що складається із людей, пов‘язаних між собою спільними інтересами, потребами, сферою діяльності. Всередині – активний обмін інформацією. Громадськість об‘єднує в собі соціальні групи і соціальні кола.

З точки зору ситуативного підходу громадськість – це активне соціальне утворення людей, об‘єднаних навколо спільною проблемою. Громадськість може проявляти певну активність або не вдаватися до дій (пасивна громадськість – аудиторія).

Фактори, які провокують активність аудиторії:

1. Усвідомлення проблеми (досвідом незадоволення)

2. Усвідомлення обмежень (проблема обмежує нас)

3. Рівень включеності.

Для формування громадськості повинно бути якесь ядро (певна проблема, спільне місце проживання, інтереси).

ТИПОЛОГІЯ ГРУП ГРОМАДСЬКОСТІ

Залежно від членства організації: зовнішня (ЗМІ, жителі певного регіону, міжнародна спільнота); внутрішня (працівники організації).

З точки зору впливу громадськості на діяльність організації: головна (люди, які можуть принести організації або шкоду або користь), маргінальна (не впливає), другорядна (неістотний вплив).

З точки зору причетності до діяльності організації: традиційна (реальна), майбутня (потенційна).

Залежно віл ставлення до діяльності організації: прихильники, опоненти, байдужі.

За принципом взаємодії: первинна (кінцеві споживачі), вторинна (через 1 посередника), третинна (лідери думок), четвертинна.

Залежно від прояву інтенсивності реакції на інтенсивні події: універсальна (реагують на все), байдужа (не реагують на жодну проблему), вузько спрямована (реагують на конкретну подію), громадськість навколо значних актуальних проблем.

Західний дослідник Джері Гендрікс пропонує уніфікований підхід до груп громадськості (функціональний підхід): працівники ЗМІ, громадськість власне організації, місцеві жителі, інвестори, державні органи, споживачі, громадськість особливих інтересів, міжнародна громадськість.

Джеймс Грунінг на основі замученості до проблемної організації виділяє: не громадськість, латентна громадськість, обізнана громадськість, активна громадськість.

В ПР часто використовують підходи інших сфер, зокрема, рекламістики: психолографічний підхід (поділяє громадські групи залежно від психологічних особливостей, темпераменту, характеру).

ВИЗНАЧЕННЯ ЦІЛЬОВИХ ТА ПРІОРИТЕТНИХ ГРУП ГРОМАДСЬКОСТІ

Для визначення цільових груп громадськості виділяють низку підходів, які можуть бути використані як окремо, так і в комбінації між собою.

Географічний підхід (враховуються природні або адміністративно-територіальні межі, вказує де шукати людей).

Демографічний підхід (враховує стать, прибуток, вік, сімейний стан).

Психологічний підхід (враховує психологічні характеристики, способу життя).

З урахуванням прихованої влади (беруться до уваги люди, які не обов‘язково перебувають на вершині піраміди влади, але здійснюють суттєвий вплив на рішення).

З урахуванням статусу (для ідентифікації таких цільових груп громадськості увага звертається на офіційний статус індивіда, тобто їхні посади, роблять їх важливими гравцями).

З урахуванням репутації (визначення обізнаних і впливових).

З урахуванням ролі в процесі ухвалення рішення (передбачає спостереження за процесом ухвалення рішень).

Пріоритетні групи (найважливіші з ключових в даний момент часу).