Теорія практика зв’язків з громадськістю

1. Зв’язки з громадськістю: поняття, сутність, підходи до визначення. Роль та місце зв’язків з аспекти управління громадськістю у сучасному світі

Сем Блек: ПР – це мистецтво і наука досягнення гармонії через взаєморозуміння, засноване на правді і повній інформованості.

Федір Шарков: ПР – це наука і мистецтво, комунікативна діяльність, спрямовані на формування і підтримку гармонійних, доброзичливих відносин між суб‘єктом та громадськістю на основі інформації.

Прагматичний підхід.

Едвард Бернейз: ПР – це зусилля, спрямовані на те, щоб переконати громадськість змінити свій підхід або свої дії, а також на гармонізацію діяльності організації відповідно до інтересів організації.

Філіп Котлер: ПР – спектр програм, метою яких є просування або захист іміджу організації або її товарів.

М.Гундарін: ПР – спосіб управління з допомогою комунікацій, відносини між організацією та її громадськістю.

ПР: 1)елемент управління; 2)завжди пов‘язані з інформацією та комунікацією; 3)прагнуть бути орієнтовані на зворотній зв‘язок; 4)основне призначення: формування або позиціонування іміджу; 5)є елементом стратегічного управління; 6)тісно пов‘язані з іншими сферами комунікаційної діяльності.

Компоненти діяльності зі зв’язків з громадськістю, її головні напрямки.

1)Консалтинг (консультувати, радити) – надання порад керівникам організацій із визначення стратегії її розвитку.

2)Дослідження (аналіз). Дослідження громадської думки, ставлення до організацій з метою стратегічного формування її подальшого розвитку.

3)Робота зі ЗМІ (медіа рілейшнс). Налагодження робочих контактів з представниками ЗМІ з метою забезпечення фіктивного паблісіті організацій.

4)Паблісіті. Розповсюдження підготовлених ПР звернень для ключових груп громадськості через канали ЗМІ.

5)Робота із персоналом (внутрішні ПР). Важливий елемент 

6)Взаємодія із громадськістю. Участь організацій у суспільному житті, у вирішенні певних важливих проблем, проведення заходів, які сприяють адаптації організації до суспільних очікувань.

7)Робота із органами влади. Налагодження роботи із органами влади, вплив на зміну їх рішень, відстежування цих рішень.

8)Питання поточної політики. Визначення і вирішення питань, що мають важливе суспільне значення та впливають на діяльність організації.

9)Фінансові зв‘язки. Формування сприятливого інвестиційного клімату, інтеграція організації в бізнес середовище.

10)Виробничі відносини. Взаємодія із організаціями, що працюють в тій самій галузі, а також з галузевими асоціаціями.

11)Організація, проведення спеціальних заходів. Інвент-менеджмент

12)Розвиток (збір коштів). Найчастіше характерний для громадських некомерційних організацій.

13)Взаємостосунки із співтовариством. Планомірна робота із налагодженням сприятливих відносин із ключовими групами громадськості.

14)Маркетингові комунікації.

2. Виникнення та розвиток зв’язків з громадськістю від найдавніших часів до хх ст. Історичні моделі зв’язків з громадськістю

Як сукупність засобів впливу на громадську думку і специфічно соц. практика ПР беруть свій початок ще із стародавнього світу.

Кузнєцов: протодіяльність ПР виникла ще в епоху палеоліту.

Королько: витоки ПР – з виникненням первісних цивілізацій. Протоформи ПР пов‘язані із такими суспільними + комунікативними практиками як риторика, публічні перфоменси, зародження елементів масових комунікацій, елементів ранньої журналістики, пропаганда.

ПР тісно пов‘язані із політичною діяльність, що потребує механізмів впливу на громадську думку. Юлій Цезар: роздавав листівки «Голос народу – воля Божа». Цезар ще започаткував газети; використав двоступеневу модель комунікації.

Середньовіччя. Протоформи ПР тісно пов‘язані з діяльністю держави; в лоні церкви зароджується поняття пропаганди. 1095р. Папа Ірбант ІІ провів першу «інформаційну компанію» із залученням учасників хрестових походів. 1622 р. Папа Григорій 15 створив конгрегацію пропаганди віри – своєрідний департамент папського управління.

Новий час: Практика ПР розвивається паралельно із виникненням перших газет, політики, журналістики, панфлетистики.

Розвиток ПР в США. Інституціалізація ПР як професійної сфери діяльності окремого наукового напрямку.

З 80-х років 18 ст. протоформи ПР активно використовуються борцями за незалежність. США: Самуель Адамс, Дж.Хенкок – імпортували в США чай (не завжди чесним шляхом). Політичний ПР – консалтинг. ПР в шоу-бізнесі (цирки, театри). Фінеас Барнум – займався просуванням зірок.

Політичний ПР: А.Кендалл – був радником президента Джексона,який був простаком. Кендал – писав виступи, статті у пресі.

На рубежі ХІХ – ХХ ст. – початок розвитку молодої незалежної держави США – зароджуються передумови виникнення монополій. Компанії Рокфеллера. Монополісти ігнорували всі громадські інтереси, їх цікавили лише власні інтереси. Серед робітників почали розвиватися профспілки. Іда Карбел: розслідувала історію накопичення капіталу Рокфеллером, її публікації дуже підірвали його імідж.

На початку ХХ ст. приймають «закон Шекона» - антимонопольний закон – з‘являється велика кількість ПР-працівників, які очищують підприємців, їх репутацію.

Починають виникати лобістські фірми. Перша з‘явилася у 1902 році – «Агенство Вільяма Смітта».

1906 рік – прототип етичного кодексу ПР-фахівця «Декларація принципів». В цей час розвиваються не тільки медіа-рілейшнз, але і внутрішньо-корпоративні ПР. Під час І світової Війни розвиваються урядові ПР.

Едвард Бернайз. Працював на велику кількість компаній. Був ПР-консультантом кількох президентів. Ввів ідею соціального партнерства, наголошуючи на взаємовигідності їх співпраці. Вважав, що громадськістю не потрібно маніпулювати, її потрібно переконувати і вивчати. Є засновником напрямку соціальних ПР-подій.

Значний внесок в розвиток політичного ПР зробив Франклін Рузвельт. 60-ті роки бурхливий розвиток ПР, зумовлений зростанням бізнесу, посиленням конкуренції та інституціалізацією ПР як професійної сфери. Увага почала приділятися внутрішнім ПР.

Із другої половини ХХ ст. почалися процеси консолідації професійного ПР-товариства. 1955р. – у Лондоні створено Міжнародну асоціацію ПР. Основне завдання: розроблення етичного кодексу ПР. В Україні і багатьох країнах є представництва організації.

Американські дослідники Джеймс Груніх, Тод Хант розробили 4 основних моделі ПР:

1.Робота з пресою (паблісіті, прес-посередництво) – друга половина ХІХ – початок ХХ ст.; Фінеаз Барнум. Мета діяльності: розповсюдження інформації про організацію серед широких кіл громадськості. Сфери діяльності в яких використовується сьогодні: шоу-бізнес, спорт, видовища, сфера товарів масового споживання.

2.Модель розповсюдження інформації (інформування громадськості): 1900 – 1920ті рр.; Айві Лі. Мета діяльності: розповсюдження правдивої інформації про діяльність організації. Сфери де використовується: урядові організації, владні структури, громадські організації, бізнес середовище.

3.Двостороння асиметрія. 1920-30рр. – до сьогодні. Едвард Бернайз. Мета ПР діяльності: встановлення довгострокових комунікативних зв‘язків між організацією та громадськістю, що може давати неузгоджені ефекти. Діяльність ПР повинна будуватися на детальному вивченні аудиторії. Сфери діяльності де використовується сьогодні: сфери комунікативного бізнесу, ринок використання технологічних товарів і послуг, високо конкурентні ринки.

4.Двостороння симетрія (ідеальна модель поки що недосяжна). 70-80ті рр.. Едвард Бернайз. Мета діяльності ПР: встановлення довгострокових, взаємовигідних, двосторонніх комунікативних зв‘язків між організаціями та громадськістю на основі абсолютного взаєморозуміння, що дають узгоджені гармонійні ефекти.