- •Теоретичні уявлення про психологічну специфіку рекламної комунікації:
- •Психологічні типи аудиторії в рекламній комунікації:
- •Планування рекламної кампанії:
- •Визначення цілі, задач, стратегії рекламної кампанії:
- •Несвідомі бажання та їх експлуатація в рекламі:
- •Психоаналітичні методи вивчення несвідомих мотивів споживачів рекламних послуг:
- •Переживання дитинства та дитячі фантазії в рекламі:
- •Манія величі в рекламі:
- •Вплив кількості товарів на зростання купівельного бажання жінок. Роль кольору та упаковки в збуті товарів:
- •Класифікація психотехнологій:
- •Підхід нейролінгвістичного програмування:
Психологічні типи аудиторії в рекламній комунікації:
Дослідження поведінкового механізму передбачає аналіз вчинків людини під впливом реклами. Як правило, людина приховує від інших та від самої себе, що товар придбаний під впливом реклами, і вважає, що просто задовольнила свої потреби в товарі. Реклама здатна не лише формувати готовність до придбання, а й психологічно утворювати світогляд, цінності, стиль життя тощо.
Американські психологи зі Стенфордського університету, досліджуючи вплив реклами протягом 10 років, розробили програму VALS (Values and Life Styles) для дослідження мети і стилів потенційних покупців, кожен з яких вимагає специфічної рекламної технології.
Виділили 8 стилів споживацької поведінки або ж психологічних типів аудиторії:
Актуалісти – цінності особистого зростання, різноманітного дозвілля, висока поінформованість, соціальна і політична активність.
Реалісти – кар’єра та сім’я, ухиляння від зміни та зайвого стимулювання, психологічно консервативні.
Мрійники – цінності зручного, стабільного, передбачуваного існування, середній рівень домагань, прихильність до визначних авторитетів та представників значущої для них групи.
Робітники – переваги ручної роботи, дозвілля та робота на свіжому повітрі і уникання різних суспільних функцій, недовіра до політики, великого бізнесу тощо.
Виконавці – цінність у сім’ї, середня активність у організації, основна цінність освіти та подорожей.
Неактивісти – легко втомлюються, ізоляція від оточення, низька зацікавленість до усіх сфер життєдіяльності.
Бунтівники – особлива увага до самозбереження (безпека, здоров’я).
Досвідчені – шукають новизну, ризик, захоплюються владою, славою.
Для України найбільш характерними психологічними типами аудиторії є реалісти та неактивісти.
Берес Фрідерік Скіннер (1904-1990) вважав, що варто вивчати насамперед поведінку людини. На відміну від мислення і переживань, поведінку людини можна спостерігати, вимірювати й аналізувати. Виходячи з видимої поведінки людини, можна визначити «Я», у такому разі стає необов´язковим вивчення внутрішніх процесів, які відбуваються в особистості або в «Я». Він сформулював різні способи спостереження, виміру, прогнозування і розуміння поведінки людини. Оскільки Скіннер не довіряв суб´єктивному, ментальному тлумаченню поведінки, а також спекуляціям або поясненню через обставини, то започаткував свої ідеї на основі спостережень за поведінкою людей і тварин.
Проте Скіннер не розглядав людей, як творчих і діяльних натур, навпаки, він думав, що поведінка людини визначається чинниками генетики й оточення. Коли люди не розуміють поведінки іншої людини або не знають патернів її минулого чи майбутнього, які її підкріплюють, вони починають вигадувати пояснення її поведінки.
Згідно з теорією соціального вчення Дж. Роттера, соціальну поведінку можна описати за допомогою таких понять:
поведінковий потенціал - кожна людина володіє певним набором дій, поведінкових реакцій, що сформувалися протягом життя;
на поведінку людини впливає її очікування, їх суб´єктивна імовірність, з якою, на думку людини, певне підкріплення буде після певної поведінки в певній ситуації (якщо людина вважає, що існує висока імовірність того чи іншого підкріплення в цій ситуації, вона швидше засвоює необхідну поведінку, яка відповідає ситуації та підкріпленню);
на поведінку людини впливає характер підкріплення, його цінність для людини (різні люди цінують і надають перевагу різним підкріпленням: хтось більше цінує похвалу, пошану з боку інших, хтось більше цінує гроші або чутливіший до покарання та ін.);
на поведінку людини впливає її «локус контролю» - екстернал або інтернал, чи відчуває вона себе «пішаком» або ж вважає, що досягнення її цілей залежить від власних зусиль.
Поведінковий потенціал, на думку Роттера, включає 5 основних блоків поведінкових реакцій, «технік існування»:
поведінкові реакції, спрямовані на досягнення успіху, результату, слугують підставою соціального визнання;
поведінкові реакції пристосування, адаптації - це техніки узгодження з вимогами інших людей, суспільних норм тощо;
захисні поведінкові реакції - їх використовують у ситуаціях, вимоги яких перевищують можливості людини на даний момент (це зокрема, як заперечення, придушення бажань, знецінення, затушовування тощо);
техніки уникнення - поведінкові реакції, спрямовані на «вихід з поля напруги», відхід, втеча, відпочинок тощо;
агресивні поведінкові реакції - це може бути і реальна фізична агресія, і символічні форми агресії: іронія, критика іншого, насмішка, інтриги, скеровані проти інтересів іншої людини тощо.
Окремо взята людина може здійснювати свою діяльність на різних рівнях. Г. Бардієр у праці «Бізнес-психологія» визначає людей-стратегів, людей-тактиків і людей-операціоналістів. Відповідно кожен тип по-різному готовий сприймати різну рекламу у зв’язку з тим, що:
стратег бачить ближні і далекі цілі, володіє ситуацією дійсного і прогнозованого майбутнього, пов’язує свою діяльність із суспільними інтересами, розуміє зміст і наслідки своїх дій для себе ж у майбутньому;
тактик бачить тільки ближні цілі (живе сьогоднішнім днем), володіє тільки конкретною ситуацією і вміє використовувати її максимально, орієнтований на одномоментний результат, добре володіє поведінковими тактиками, особливо якщо це стосується взаємин між людьми, уміє використовувати людей і ситуації у своїх інтересах, знає маніпулятивні прийоми, рідко в чомусь сумнівається;
операціоналіст не думає про цілі і не бачить їх, володіє тільки окремими прийомами, діями, що застосовує відповідно до інструкцій, розпоряджень керівника чи лідера, не піклується про результати своєї діяльності в цілому, вважає, що відповідальність за його дії несе хтось інший.
У деяких випадках в основу психографічних типологій дослідники намагаються покласти деякий психологічний тип особистості та уявлення людей про самих себе. Ф. Котлер, Г. Армстронг, Д. Сондерс, В. Вонг пишуть, що тип особистості людини — це унікальна сукупність психологічних характеристик, якими визначаються стійкі і повторювані реакції людини на чинники навколишнього середовища.
Агентство RISC провело дослідження в 12 європейських країнах, а також у США, Канаді і Японії, вирізнило типи людей залежно від їх соціодемографічних характеристик, соціокультурного профілю, занять (спорт, відпочинок, культура), реакції на повідомлення засобів масової інформації, політичних схильностей і настроїв. Використовуючи ці критерії, агентство RISC визначило типи споживачів для країн Європи.
Психологічні типи споживачів, що по-різному реагують на рекламу
№ з/п |
Тип споживача |
% населення Європи |
Психологічна характеристика |
1 |
Традиціоналісти |
18 |
Перебувають під безпосереднім впливом культурних, соціальних, історичних традицій своєї країни. Ця група людей найменш однорідна в усіх європейських країнах. |
2 |
Домашні вихованці |
14 |
Мають міцні родинні зв’язки і прихильності, менш стурбовані економічною безпекою, ніж традиціоналісти, шукають доброзичливих відносин у суспільстві, не переносять жорстокості. |
3 |
Раціоналісти |
23 |
Мають особливі здібності успішно діяти в непередбачених і складних ситуаціях; готові брати на себе ризик, починаючи нову справу; вірять, що наука і нові технології допоможуть людству вижити. |
4 |
Сибарити |
17 |
Ґрунтуються на почуттєвому досвіді й емоційних переживаннях, належать групам, що побудовані на основі самоврядування. |
5 |
Борці |
15 |
Вибирають цінності, що збігаються з динамікою суспільних змін; вірять у незалежність; бажають самостійно реалізувати свій розумовий і фізичний потенціал. |
6 |
Флюгери |
13 |
Одержують задоволення від непередбаченого життя, нудьгують від формальних відносин, не мають потреби в поліпшенні своїх здібностей; індивідуалісти; спокійно реагують на швидко мінливі в суспільстві обставини. |
