
- •Теоретичні уявлення про психологічну специфіку рекламної комунікації:
- •Психологічні типи аудиторії в рекламній комунікації:
- •Планування рекламної кампанії:
- •Визначення цілі, задач, стратегії рекламної кампанії:
- •Несвідомі бажання та їх експлуатація в рекламі:
- •Психоаналітичні методи вивчення несвідомих мотивів споживачів рекламних послуг:
- •Переживання дитинства та дитячі фантазії в рекламі:
- •Манія величі в рекламі:
- •Вплив кількості товарів на зростання купівельного бажання жінок. Роль кольору та упаковки в збуті товарів:
- •Класифікація психотехнологій:
- •Підхід нейролінгвістичного програмування:
Підхід нейролінгвістичного програмування:
Перше і найважливіше відкриття в НЛП: в досвіді людини немає нічого крім візуальних образів, звуків та відчуттів. І в кожної людини є свій власний спосіб створення “карти” реальності: в картинках, звуках, почуттях та відчуттях.
В кожного з нас є своє уявлення про реальність. І наше уявлення про світ, в якому ми живемо, дуже відрізняється від самого світу, як географічна карта території від самої території. Реальний світ кожної людини фактично є тільки приватним випадком. Г. Адлер дає три типи сприйняття дійсності:
Візуальний, зоровий. Людина сприймає і організує свій досвіт та мислення з допомогою зорових образів. Їй краще “один раз побачити, ніж сто раз почути”.
Аудіальний, слуховий. Така людина уявляє і описує світ в аудіальних слухових образах.
Кінестетичний, тобто сприйняття та оцінка світу проводяться з допомогою відчуттів та почуттів.
Спроби використовувати усі три репрезентативні системи знаходять все більше розповсюдження у рекламній діяльності. Реклама шоколаду Hershey’s: “Вафлі, шоколад і ви відчуєте дух Америки. Арахіс, карамель і Ви побачите, як виглядає Америка. Кокоси, мигдаль і Ви почуєте звуки Америки”. З позиції НЛП в рекламному повідомленні необхідно використовувати усі три системи сприйняття.
Останнім часом дослідники виділяють четвертий тип сприйняття дійсності, який в основному характерний для представників пострадянського суспільства (понад 25 % населення Співдружності незалежних держав) – дигітальний – людина мислить категоріями потрібності, доцільності, відповідності, зручності, зрозумілості тощо.
Необхідно звернути увагу на мета-програми в рекламі. Мета-програми – це не що інше як звичайні цензори, які застосовуються людьми до всього що вони бачать, відчувають чи чують в навколишньому світі. Ці цензори ніби відбирають ту інформацію, яка буде допущена у свідомість людини. Звідси випливає, що через ці цензори люди, самі того не усвідомлюючи, існують в достатньо обмеженому світі.
Однією з мета-програм є програма прагнення “До” чогось і “Від” чогось. Прагнення “До” – це мотивація досягнення успіху, прагнення “Від” – мотивація уникнення невдачі.
Ще однією мета-програмою виступає програма “Можливості – дії”. Люди “можливостей” орієнтуються на варіанти, новизну, що відкриваються перед ними, коли вони купують товари.
Люди “дії” – надають перевагу порядку, чіткості, визначеності в діях. Вони не експериментують з тим, що й так добре працює. В товарі їх існує чітка і ясна інструкція по експлуатації, простота і безпечність при використанні товару. Всі ці мета-програми активно використовуються у рекламній практиці.
Отже, головна мета застосування психотехнологій в рекламі – переконати інших в прийняті рішень і поглядів без надання самоочевидних чи логічних основ для їх прийняття, незалежно від того існують вони чи ні.