- •Історія розвитку експериментальної психології.
- •Місце експериментальної психології в системі психологічних знань.
- •Розвиток експериментальної психології за кордоном.
- •Розвиток експериментальної психології в Росії.
- •Основні завдання експериментальної психології на сучасному етапі.
- •Предмет експериментальної психології.
- •Методологічні основи експериментальної психології.
- •Проблеми експериментального дослідження психіки.
- •Поняття наукового дослідження: структура, види, принципи.
- •Загальнонаукові дослідницькі методи.
- •Система психологічних методів дослідження (б.Г.Ананьєв).
- •Моделювання в науковому дослідженні.
- •Психологічне спостереження. Види.
- •Помилки психологічного спостереження.
- •Бесіда як психологічний метод дослідження.
- •Архівний метод.
- •Психологічне тестування. Валідність і надійність тесту.
- •Порівняльна характеристика загальнонаукових дослідницьких методів: спостереження, вимір і експеримент.
- •Поняття психологічного експерименту, його особливості.
- •Види експериментального дослідження.
- •Ідеальний і реальний експерименти.
- •Природний та лабораторний експерименти.
- •Констатуючий експеримент у психології.
- •Експеримент повної відповідності.
- •Валідність та надійність експерименту.
- •Види валідності.
- •28.Фактори, що порушують валідність та надійність психологічного експерименту.
- •29.Експериментальна вибірка й способи її створення. Репрезентативність вибірки.
- •30.Характеристика стратегій добору досліджуваних у вибірку.
- •Соціально-психологічні компоненти організації експерименту.
- •Особистість досліджуваного й ситуація психологічного експерименту.
- •Артефакты возникающие по «вине» испытуемых
- •Експериментатор: його особистість і діяльність.
- •Види артефактів у психологічному експерименті та засоби їх уникнення.
- •Способы контроля поведения экспериментатора
- •Способы контроля поведения испытуемого
- •Етичні принципи проведення дослідження на людині.
- •Гіпотеза наукового дослідження, види гіпотез.
- •Основні ознаки правильної гіпотези.
- •Нуль-гіпотеза і значущі результати дослідження.
- •Види змінних.
- •Методики виміру змінних.
- •Критерії якості виміру змінних: об’єктивність, надійність, валідність.
- •Контроль змінних у психологічному експерименті.
- •Контроль незалежної змінної.
- •Контроль зовнішніх змінних.
- •Етапи експериментального дослідження в психології.
- •Визначення об'єкта й предмета наукового дослідження.
- •Постановка проблеми наукового дослідження.
- •Класифікації експериментальних планів
- •Доекспериментальні плани.
- •Квазіекспериментальний підхід і плани квазіекспериментів
- •Кореляційне дослідження.
- •Формуючий експеримент: особливості й область застосування.
- •Психологічний вимір.
- •(55)Типи вимірювальних шкал.
- •Методи математичної обробки результатів психологічного дослідження.
- •Якісна і кількісна обробка даних експериментального дослідження.
- •Коефіцієнти кореляції Пірсона й Спірмена.
- •Інтерпретація й узагальнення результатів дослідження.
- •Можливі помилки узагальнення експериментальних даних.
- •Форми подання результатів наукового дослідження.
- •Експеримент у соціальній психології.
- •Експеримент у віковій і педагогічній психології.
Загальнонаукові дослідницькі методи.
До загальнонаукових методів дослідження відносять методи, що використовуються в окремих галузях науки та на окремих етапах дослідження. Вони поділяються на емпіричні, емпірико-теоретичні та теоретичні.
До емпіричних методів наукових досліджень відносять: спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент.
Спостереження - це систематичне і цілеспрямоване сприйняття об´єкту, при якому дослідник не втручається в поведінку об´єкта, а лише фіксує його властивості.
Порівняння-це встановлення подібностей чи розбіжностей об´єктів та властивостей, що здійснюється як за допомогою органів чуття, так і з використанням спеціальних пристроїв.
Під вимірюванням розуміють визначення числового значення деякої величини за допомогою одиниць виміру шляхом порівняння її з еталоном.Експериментом вважають вивчення об´єкту, що спирається на активний цілеспрямований вплив на об´єкт штучно створених дослідником умов. Експеримент може проводитись з метою визначення нових якостей об´єкту (дослідницький експеримент); перевірки правильності теоретичних положень (перевіряючий експеримент); демонстрації явища (демонстраційний чи ілюстративний експеримент).
До емпірико-теоретичних методів відносять: абстрагування; аналіз і синтез; індукцію і дедукцію; моделювання; історичний підхід; логічний
підхід.
Під абстрагуванням розуміють відхилення несуттєвих думок, властивостей, зв´язків і відносин реальних об´єктів і, одночасно, виділення однієї з декількох сторін. Розрізняють наступні види абстрагування: ототожнювання, ізолювання, конструктивізація.
Аналіз і синтез - комплексний метод дослідження, що базується на послідовному розчленуванні об´єкту на елементи чи властивості (аналіз) та з´єднанні окремих його частин в єдине ціле (синтез).
Індукція і дедукція спрямовує процес пізнання від окремого до загального (індукція) і від загального до конкретного (дедукція).
Моделювання - це процес вивчення об´єкту через пристрої (елементи моделі), що моделюють його поведінку, з перенесенням знань з моделі на оригінал. Моделювання буває фізичне, графічне, аналогове, економіко-математичне, комп´ютерне та ін.
Історичний і логічний підходи використовуються комплексно для дослідження історії економічного об´єкта чи явища та виділення суті історичного процесу розвитку об´єкту чи явища.
До теоретичних методів наукових досліджень відносять узагальнюючі методи (сходження від абстрактного до конкретного; ідеалізація; формалізація; аксіоматичний метод) та часткові методи (визначення, опис, інтерпретація).
Система психологічних методів дослідження (б.Г.Ананьєв).
Моделювання в науковому дослідженні.
Моделювання - непрямий, опосередкований метод наукового дослідження об´єктів пізнання (безпосереднє вивчення яких неможливе, ускладнене чи недоцільне), який ґрунтується на застосуванні моделі як засобу дослідження. Суть моделювання полягає в заміщенні досліджуваного об´єкта іншим, спеціально для цього створеним. Під моделлю розуміють уявну або матеріально реалізовану систему, котра, відображаючи чи відтворюючи об´єкт дослідження, здатна замістити його так, що вона сама стає джерелом інформації про об´єкт пізнання. Моделі можуть бути фізичні, математичні, природні, достатньо адекватні досліджуваному явищу, процесу.