32. Коефіцієнти кореляції Пірсона й Спірмена.

Критерий χ2Пирсона применяется в двух целях:

1) для сопоставления эмпирического распределения признака с теоретическим - равномерным, нормальным или каким-то иным;

2) для сопоставления двух, трех или более эмпирических распределений одного и того же признака (в скрипте до 10).

Описание критерия

Критерий χ2 отвечает на вопрос о том, с одинаковой ли частотой встречаются разные значения признака в эмпирическом и теоретическом распределениях или в двух и более эмпирических распределениях.

Преимущество метода состоит в том, что он позволяет сопоставлять распределения признаков, представленных в любой шкале, начиная от шкалы наименований. В самом простом случае альтернативного распределения "да - нет", "допустил брак - не допустил брака", "решил задачу - не решил задачу" и т. п. мы уже можем применить критерий χ2.

Метод ранговой корреляции Спирмена позволяет определить тесноту (силу) и направление корреляционной связи между двумя признаками или двумя профилями (иерархиями) признаков.

Для подсчета ранговой корреляции Спирмена необходимо располагать двумя рядами значений, которые могут быть проранжированы.

.

32. Інтерпретація й узагальнення результатів дослідження.

Під інтерпретацією розуміють сукупність значень (смислів), які приписуються певним чином різним даним..

Виокремлюють такі рівні інтерпретації даних експериментально­го дослідження психіки:

• змістовий, який передбачає якісний аналіз сукупності емпірич­них об'єктів побудову моделі реальності формальний, який полягає у кількісному аналізі сукупності ре­зультатів вимірів, коли кожному об'єкту приписується певний фор­мальний символ

Заключним моментом інтерпретації є узагальнення експеримен­тальних даних, яке полягає у виявленні об'єктів і умов дійсності, на які можна поширити результати експерименту.

Різновидами узагальнення є:

• узагальнення ситуації або умов дослідження — просторовочасо­вих, умов діяльності досліджуваного, особливостей експерименталь­ного завдання тощо,

• узагальнення відповіді — залежної змінної можливе, якщо вивча­ються різні її прояви різними експериментаторами з метою виявленнявпливу цих проявів на результати дослідження;

• узагальнення на рівні об'єкта дослідження (особистості та групи)

• У цілому існують дві основні стратегії досліджень, які дозволяють узагальнити дані. Це, по-перше, індукція на основі повторення експерименту на інших рандомізованих виборках і, по-друге, повторення експерименту з обмеженням узагальнення за рахунок введення додат­кових змінних.

32. Можливі помилки узагальнення експериментальних даних.

Виокремлюють помилки узагальнення, які ґрунтуються на непра­вильних статистичних рішеннях (помилки першого і другого роду при ймовірності прийняття нуль-гіпотези), на неправильних висновках про вплив незалежної змінної через неврахування суттєвих додаткових змінних або помилок у розумінні співвідношення теоретичного твер­дження і емпіричного висловлювання в експериментальній гіпотезі.

Помилки узагальнення можливі також через поступку логіки мір­кувань змістовно необґрунтованим критеріям, що виявляється, зокре­ма:

• у "випаданні" окремих ланок у причинному поясненні,

• у заміні одного висловлювання іншим,

• у помилці ціннісних суджень,

• у редукціонізмі висновків

• у неправомірній апеляції до наукового авторитету