
- •Історія розвитку експериментальної психології.
- •Місце експериментальної психології в системі психологічних знань.
- •Розвиток експериментальної психології за кордоном.
- •Розвиток експериментальної психології в Росії.
- •Основні завдання експериментальної психології на сучасному етапі.
- •Предмет експериментальної психології.
- •Методологічні основи експериментальної психології.
- •Проблеми експериментального дослідження психіки.
- •Поняття наукового дослідження: структура, види, принципи.
- •Загальнонаукові дослідницькі методи.
- •Система психологічних методів дослідження (б.Г.Ананьєв).
- •Моделювання в науковому дослідженні.
- •Психологічне спостереження. Види.
- •Помилки психологічного спостереження.
- •Бесіда як психологічний метод дослідження.
- •Архівний метод.
- •Психологічне тестування. Валідність і надійність тесту.
- •Порівняльна характеристика загальнонаукових дослідницьких методів: спостереження, вимір і експеримент.
- •Поняття психологічного експерименту, його особливості.
- •Види експериментального дослідження.
- •Ідеальний і реальний експерименти.
- •Природний та лабораторний експерименти.
- •Констатуючий експеримент у психології.
- •Експеримент повної відповідності.
- •Валідність та надійність експерименту.
- •Види валідності.
- •28.Фактори, що порушують валідність та надійність психологічного експерименту.
- •29.Експериментальна вибірка й способи її створення. Репрезентативність вибірки.
- •30.Характеристика стратегій добору досліджуваних у вибірку.
- •Соціально-психологічні компоненти організації експерименту.
- •Особистість досліджуваного й ситуація психологічного експерименту.
- •Артефакты возникающие по «вине» испытуемых
- •Експериментатор: його особистість і діяльність.
- •Види артефактів у психологічному експерименті та засоби їх уникнення.
- •Способы контроля поведения экспериментатора
- •Способы контроля поведения испытуемого
- •Етичні принципи проведення дослідження на людині.
- •Гіпотеза наукового дослідження, види гіпотез.
- •Основні ознаки правильної гіпотези.
- •Нуль-гіпотеза і значущі результати дослідження.
- •Види змінних.
- •Методики виміру змінних.
- •Критерії якості виміру змінних: об’єктивність, надійність, валідність.
- •Контроль змінних у психологічному експерименті.
- •Контроль незалежної змінної.
- •Контроль зовнішніх змінних.
- •Етапи експериментального дослідження в психології.
- •Визначення об'єкта й предмета наукового дослідження.
- •Постановка проблеми наукового дослідження.
- •Класифікації експериментальних планів
- •Доекспериментальні плани.
- •Квазіекспериментальний підхід і плани квазіекспериментів
- •Кореляційне дослідження.
- •Формуючий експеримент: особливості й область застосування.
- •Психологічний вимір.
- •(55)Типи вимірювальних шкал.
- •Методи математичної обробки результатів психологічного дослідження.
- •Якісна і кількісна обробка даних експериментального дослідження.
- •Коефіцієнти кореляції Пірсона й Спірмена.
- •Інтерпретація й узагальнення результатів дослідження.
- •Можливі помилки узагальнення експериментальних даних.
- •Форми подання результатів наукового дослідження.
- •Експеримент у соціальній психології.
- •Експеримент у віковій і педагогічній психології.
(55)Типи вимірювальних шкал.
Шкала (лат. scala| - сходи) в буквальному значенні є вимірювальний інструмент.
Існують наступні основні типи шкал: найменувань, порядку, інтервалів, відносин. Ряд фахівців виділяє також абсолютну шкалу і шкалу різниць.
Методи математичної обробки результатів психологічного дослідження.
Статистичне групування. Дані, що були отримані в процесі психологічного дослідження, можуть бути систематизовані за допомогою простого або перехресного групування. Просте групування полягає в упорядкуванні або класифікації за однією ознакою. Залежно від гіпотези, усіх випробуваних, що увійшли до вибіркової сукупності, можна згрупувати за певними ознаками: статтю, віком, типом темпераменту, рівнем розвитку здібностей тощо.
Варіаційний аналіз. Групування - це лише перший етап стат ан отриманих даних. Наступний крок опрацювання полягає в отриманні деяких узагальнюючих характеристик, які дозволяють глибше зрозуміти особливості одиниці спостереження. Сюди перш за все відносять середнє значення ознаки, навколо якого варіюють інші її значення, а також міру розсіювання ознаки. До середніх величин у математичній статистиці відносять середнє арифметичне, медіану, моду, до показників міри розсіяння - варіаційний розмах, дисперсію, середнє квадратичне відхилення тощо.
Кореляційний аналіз призначений для оцінювання форми, знаку й тісноти зв'язку між кількома ознаками або факторами, що досліджуються. При визначенні форми зв'язку розглядається її лінійність або нелінійність.
Регресійний аналіз дозволяє вивчати залежності однієї або декількох середніх величин від інших. Регресійний аналіз застосовується переважно в емпіричних психологічних дослідженнях при розв'язанні завдань, пов'язаних з оцінюванням будь-якого впливу (наприклад, впливу мотивів на поведінку), при конструюванні психологічних тестів тощо.
Факторний аналіз - метод багатофакторної математичної статистики, який застосовується при дослідженні статистично пов'язаних ознак з метою виявлення певної кількості прихованих від безпосереднього спостереження факторів. Факторний аналіз є особливо продуктивним на початкових етапах наукових досліджень, коли необхідно виділити будь-які попередні закономірності в галузі, що досліджується. Це дозволяє майбутній експеримент зробити більш досконалим порівняно з експериментом на змінних, які обрані довільно або випадково.
Якісна і кількісна обробка даних експериментального дослідження.
Обробка даних у цілому спрямована на переведення "сирих" даних у значущі результати, пошук основних параметрів розподілу даних — показників центральної тенденції (моди, медіани, середнього арифметичного тощо) і дисперсії значень навколо цієї центральної тенденції.
Першим кроком обробки є упорядкування даних, тобто їхня класифікація і групування через табулювання (складання таблиць, в яких результати розбиті по групах "сирих" значень, частот або відсотків), геометричне зображення залежностей між змінними (побудова полігонів частот, гістограм, графіків, графів, діаграм тощо).
Далі, як правило, проводиться статистична обробка даних. Зокрема, у функціональних експериментах на основі графічного зображення даних проводиться пошук закону, який пов'язує залежну і незалежну змінні:
У = (х),
(як, наприклад, закон Вебера — Фехнера, що пов'язує інтенсивність подразника і силу відчуття). Крім того, здійснюється пошук значущих відмінностей з метою висновку про неможливість прийняття чи відхилення статистичної нуль-гіпотези або встановлення наявності та інтенсивності зв'язку між змінними. За необхідності проводиться факторний, кластерний, дисперсійний аналіз тощо [2].
Пояснення експериментальних результатів полягає в кожному конкретному випадку у визначенні можливості характеристики встановленого типу відношень як часткового випадку вже відомого закону.
схеми пояснень:
• дедуктивна схема, Імовірнісна схема, функціональне пояснення через висвітлення функції, яку відіграє те, що пояснюється, у складній системі дійсності;
генетичне пояснення через виведення характерних властивостей і особливості того, що пояснюється, як результату його попередніх ета пів