32. Квазіекспериментальний підхід і плани квазіекспериментів

. Квазі експериментальні плани: Експеримент за планом часових серій.

Квазі експериментальний експ – дослідження, де експериментатор відмовляється від повного контролю за змінними через його нездійсненність за об’єктивними причинами. Стенлі, Кемпбелл. НЗ обираються з природного середовища, передбачає відсутність контрольної групи.

Експеримент за планом часових серій.

Сутність плану: дослідник здійснює серію періодичних замірів показників ЗЗ на групі чи на індивіді з введенням експериментального впливу в середині серії.

Експ О1 О2 О3 О4 Х О5 О6 О7 О8

На експериментальний ефект вказує порушення безперервності результатів виміру.

Стосовно внутрішньої валідності досить добре контролюються всі фактори, крім фону. Можливі ускладнення з фактором інструментальної погрішності. З метою контролю фонових подій:

1. необхідно забезпечити експериментальну ізоляцію досліджуваних

2. пропонується проводити експ в різні пори року з врахуванням погодних умов, освітлення тощо.

Стосовно зовнішньої валідності – низька. Результати специфічні для даної особливості вибірки і не є типовими для генеральної сукупності. Рекомендація: для досягнення достовірних надійних висновків необхідно забезпечити якомога більше часових серій стосовно однієї групи, збільшити кількість груп досліджуваних.

Дослідник використовує еквівалентні часові вибірки ситуацій,в одній з яких Х-вплив має місце, а в іншій – ні., або наявні декілька рівнів Х-впливів.

Експ Х1О Х2О Х1ОХ2О

Олпотр, Сорроків.

Рекомендація: застосовувати великі репрезентативні еквівалентні рандомізовані вибірки часових інтервалів.

Стосовно внутрішньої валідності план дуже хороший, всі фактори оптимально контролюються. Зовнішня валідність низька. Результати є особливостями даної вибірки і не є типовими для генеральної сукупності. Особливо слабке місце за фактором реакція досліджуваних на експеримент. Рекомендація:

1. використовувати латинські квадрати, збалансовані латинські квадрати

2. збільшити кількість груп

3. повторити дослідження.

32. Кореляційне дослідження.

Кореляційним називається дослідження, проведене для підтвердження або спростування гіпотези про статистичний зв'язок між декількома (двома і більш) перемінними. У психології в якості перемінних можуть виступати психічні властивості, процеси, стани й ін.

«Кореляція» у прямому перекладі означає «співвідношення». Якщо зміна одною перемінної супроводжується зміною іншої, то можна говорити про кореляції цих перемінних. Наявність кореляції двох перемінних нічого не говорить про причинно-наслідкові залежності між ними, але дає можливість висунути таку гіпотезу. Відсутність же кореляції дозволяє відкинути гіпотезу про причинно-наслідковий зв'язок перемінних. Розрізняють кілька інтерпретацій наявності кореляційного зв'язку між двома вимірами:

1. Прямий кореляційний зв'язок. Рівень одної перемінної безпосередньо відповідає рівневі іншої. Прикладом є закон Хіка: швидкість переробки інформації пропорційна логарифмові від числа альтернатив. Інший приклад: кореляція високої особистісної пластичності і схильності до зміни соціальних установок.

2. Кореляція, обумовлена 3-й перемінної. 2 перемінні (а, с) зв'язані одна з іншої через 3-ю (в), не обмірювану в ході дослідження. За правилом транзитивності, якщо є R (а, b) і R (b, с), то R (а, с). 3. Випадкова кореляція, не обумовлена ніякою перемінною.

4. Кореляція, обумовлена неоднорідністю вибірки