32. Види змінних.

Залежна змінна – це змінна за якою експериментатор спостерігає в дослідженні, яку вимірює.

Незалежна змінна – це умова чи параметр які експериментатор може довільно незалежно змінювати, варіювати. Всі НЗ можна класифікувати на 4 категорії:

1. ситуативна З- це певні особливості оточення, які створюються для учасників експерименту

2. робочі НЗ – групам досліджуваних пропонують різні види завдань

3. інструктивні НЗ – завдання залишається одним і тим же, а інструкція змінюється для кожної групи

4. суб’єктивні НЗ – обираються безпосередньо експериментатором, не зазнає активного впливу з боку експ-ра, вона просто обирається(стать, вік, IQ, гендер, рівень чоловічих гормонів, раса тощо)

Існують 2 способи задання рівнів НЗ:

1. інтраіндивідуальний(внутрішньо груповий)- досліджуваний чи група досліджуваних проходять послідовно через різні рівні, чи умови НЗ.

2. Міжгруповий – різні групи досліджуваних і одна умова(один рівень НЗ).

Крім ЗЗ та НЗ існують зовнішні змінні експериментальної ситуації, які дослідник повинен чітко контролювати:

• побічні

• додаткові

Побічна змінна – погоджування змішування з НЗ, що призводить до неадекватності даних.

32. Методики виміру змінних.

Важливою проблемою, яка особливо складно вирішується в пси­хологічних дослідженнях, є проблема виміру змінних.

У найзагальнішому понятті під виміром розуміють операцію, за­вдяки якій числа (чи інші символи) приписуються об'єктам дійсності. При цьому важливо встановити відповідність між властивостями чи­сел і властивостями об'єктів.

Усього, слідом за С. Стівенсом, виокремлюють 4 рівні виміру — переведення якісних психічних явищ у зовнішні, кількісні показники, які називають шкалами. Це, по-перше, номінальна шкала, або шкала найменувань, коли всі психологіч­ні прояви класифікуються за певними ознаками в класи еквівалент­них об'єктів, наприклад, належність особистості до певної раси. На цій шкалі об'єкти можна розташувати в будь-якій послідовності. Клас із найбільшою кількістю об'єктів називають модою — статистичною мірою центральної тенденції (тобто статистичним показником, що характеризує найбільш виражене, репрезентативне значення змінної) для даного виду шкал.

Іншим видом шкал є шкала порядку, або рейтингова шкала, коли об'єкти не тільки розділяються на класи рівних між собою (еквівалент­них) об'єктів, а й ці класи упорядковуються (ранжуються) за мірою вираженості цієї ознаки.

Третім видом шкал є шкала інтервалів, на якій ознаки не тільки упорядковані за мірою вираженості, а й відстань між позначками шкали відповідає реальному розриву між даними.

Четвертим видом шкал, які у психології, як правило, використову­ються як додаткові, є шкали відношень або пропорцій, для яких нульо­ва позначка на шкалі відповідає природній нульовій позначці. На та­ких шкалах вимірюється довжина, площа, об'єм об'єктів, а також час перебігу певних процесів.