1. Історія розвитку експериментальної психології.

Вже в XVII столітті обговорювалися різні шляхи становлення психологічного знання і складалися представлення про раціональну та емпіричної психології. У XIX ст. З'явилися психологічні лабораторії і були проведені перші емпіричні дослідження, названі експериментальними. У першій лабораторії експериментальної психології В. Вундта використовувався метод експериментальної інтроспекції (інтроспекція - самоспостереження людини за своєю власною психічною активністю). Л. Фехнером були розроблені основи побудови психофізичного експерименту, вони розглядалися як способи збору даних про відчуття випробуваного при зміні фізичних характеристик пропонованих йому стимулів. Г. Еббінгауз проводив дослідження закономірностей запам'ятовування і забування, в яких простежуються прийоми, що стали нормативами експериментування.  Таким чином, експериментальна психологія була підготовлена ​​широко розгорнулися в середині XIX століття вивченням елементарних психічних функцій - відчуттів, сприйняття, часу реакції. Першим метром експ. психології справедливо називають ст. Вундта, який заснував у Лейпцигу в 1879 році інститут психології.Засновником американської експ. психології називають С. Холу, який протягом 3 років учився в Лейпцизі в лабораторії В. Вундта. Потім він став першим президентом Американської психологічної асоціації. З інших дослідників слід назвати Джеймса Кеттела, який також отримав докторську ступінь у В. Вундта (1886 р.). Він першим ввів поняття інтелектуального тесту.У вітчизняній психології одним з перших прикладів методологічної роботи на шляху осмислення нормативів експериментування є концепція природного експерименту А.Ф. Лазурского, яку він запропонував у 1910р. на I-му всеросійському з'їзді по експериментальній педагогіці.

2. Місце експериментальної психології в системі психологічних знань.

Експериментальна психологія — галузь психологічної науки, яка ставить на меті розробку системи принципів, методів та процедур планування, проведення, обробки й інтерпретації результатів психологічних експериментів.Нікандров визначав,що в даний час склалася досить непроста ситуація з визначенням меж експ.псих. та її місця в системі наук. Ананьєв вказував,що з одого боку здавалося б,існує фундаментальна наука про методи псих.досліджея,досягненнями якої можуть користуватися усі розділи псих., а з іншого боку це є відносно несамостійна наукова дисципліна. В суч. Словниках відсутній предмет цієї науки

Математика – експериментальна-соціологія

Стат аналіз - обробка

3. Розвиток експериментальної психології за кордоном.

Виділення психології в самостійну науку супроводжувалося інтенсивним розвитком експериментальних досліджень. Вундт, вже в 80-і рр.. відбувається його поширення на дослідження вищих психічних функцій.  Початок їм поклав Г. Еббінгауз (1850-1909) своєю роботою про пам'ять (1885), до якої примикають праці Г.Е. Мюллера (1850-1934) і співробітників.  Психологи вюрцбурзьких школи в першому десятилітті XX в. почали експериментальне вивчення мислення і волі. Експериментальні дослідження змикаються з медичної, педагогічної, промислової та ін практикою, виникають прикладні галузі психології.  Г. Еббінгауз в роботі про пам'ять (1885) в перші вийшов за межі фізіологічного експерименту вундтовской типу і сформулював закони пам'яті на основі власне психологічного експерименту.  Саме Холл з'явився основоположником експериментальної психології в Америці як керівник однієї з найбільших експериментальних психологічнихлабораторії (1883, університет ім. Гопкінса).  Створення експериментальної психології у Франції пов'язано з ім'ям А. Біне (1857-1911). Його внесок:  В експериментальних дослідженнях по вивченню мислення, він прийшов до тих самих висновків, що й вюрцбурзьких школа. Він вивчав також людей з видатними здібностями - великих лічильників, шахістів. Досліджував також уява, пам'ять і інтелект у дітей. У 1896 р.  А. Біне опублікував серію тестів для випробування особистості.