Аускультація

Аускультація легень - це вислуховування акустичних явищ, які виникають у грудній клітці у зв'язку з нормальною або патологічною роботою органів дихання. У процесі аускультації необхідно оцінити основні дихальні шуми, побічні (додаткові) дихальні шуми і бронхофонію.

При наявності додаткових дихальних шумів прибігають до спеціальних прийомів для уточнення характеру звуків: просять хворого глибоко дихати ротом, вислухують дихання на тлі форсованого вдиху й видиху, після відкашлювання, лежачи на боці або спині, більш щільно пригорнувши фонендоскоп, імітують вдих, використовують і інші діагностичні прийоми. Виявлені зміни дихання й побічні дихальні шуми описують, використовуючи прийняті топографічні орієнтири на грудній клітці: над-, підключичні області, пахвові області, над-, між-, підлопаткові області, рівень відповідних ребер і т.і.).

Основні дихальні шуми. Залежно від фізичних властивостей коливних структур звукові феномени в нормі і патології мають різну характеристику. Найбільш істотні розходження окремих варіантів основних дихальних шумів (везикулярного, жорсткого, бронховезикулярного, бронхіального і амфорічного) представлені на малюнку. У здорової людини майже над всією поверхнею легень вислухується везикулярне дихання. Механізм виникнення нормального везикулярного дихання. М'який дуючий шум, що нагадує звук «Ф-ф» , обумовлений вібрацією еластичних альвеолярних стінок, що розтягуються, чується на всьому протязі вдиху. У першій третині видиху коливання стінок альвеол, які спадаються, ще досить значні й доступні для вислуховування, однак останні дві третини видиху спадання альвеол відбувається безшумно. Механізм виникнення нормального везикулярного дихання. Фізичні характеристики основних дихальних шумів: 1 - везикулярне; 2 - жорстке; 3 - бронховезикулярне; 4 - бронхіальне; 5 - амфоричне.

В низу схематично представлене співвідношення вдиху і видиху, а також тембр дихальних шумів. Механізм виникнення ларинготрахеального дихання. Грубий і голосний дихальний шум ларинготрахеального дихання, схожий на звук «Х-Х», обумовлений турбулентним потоком повітря й пов'язаними з ним коливаннями прилягаючих щільних тканин. Турбулентний повітряний потік утворюється в гортані і верхній частині трахеї як під час вдиху (а), так і протягом усього видиху (б). Причому тривалість шуму на видиху трохи більша, ніж на вдиху. Це пов'язано насамперед з тим, що під час видиху голосова щілина вужче, ніж на вдиху, що підсилює завихрення повітря, роблячи їх більш чутними на всьому протязі видиху. Механізм виникнення ларинготрахеального дихання: а - вдих: 6 видих. Всі інші види дихання по суті є похідними від двох основних - везикулярного і ларинготрахеального дихання.

Для правильного трактування дані аускультації важливе розуміння механізму проведення дихальних шумів на поверхню грудної клітки. Ларинготрахеальне дихання, що виникає при проходженні повітря через голосову щілину, добре поширюється по трахеї і бронхіальному дереву, але потім у нормі гаситься альвеолярною тканиною легені й практично не проводиться на його поверхню (червоні стрілки). На поверхню грудної клітки добре проводиться тільки звук везикулярного дихання (сині стрілки), що виникає в результаті сумації дихальних шумів, обумовлених розтяганням і вібрацією великої кількості альвеол. Проведення дихальних шумів на поверхню легені. Місця вислуховування везикулярного і ларинготрахеального дихання в нормі: спереду, ззаду.

Причини ослаблення або відсутності дихання на поверхні легені:а – гідроторакс (у нижніх відділах легені, що відповідають проекції рідини в плевральній порожнині, дихання не проводиться); вище рівня рідини в області проекції компресійного ателектазу вислухується бронхіальний дихання);

б - пневмоторакс;

в - фіброторакс;

г - обтураційний ателектаз.

Механізм виникнення жорсткого дихання. Жорстке дихання є різновидом везикулярного дихання. У результаті звуження бронхів(набряк слизової, в′язкий ексудат у просвіті бронхів, бронхоспазм) до звичайного шуму везикулярного дихання, пов′язаного з коливаннями альвеолярних стінок, домішується звук, обумовлений турбу-лентним рухом потоку повітря по бронхах, стінки яких мають нерівності й шорсткості. Дихальний шум стає більше твердим, ніж нормальне везикулярне дихання, і вислухується протягом усього вдиху

й видиху.

Причиною саккадованого (переривчастого) дихання є нерівномірне звуження бронхіол у результаті чого потік повітря, зустрічаючи на своєму шляху перешкоду у вигляді неоднаково вираженого звуження різних бронхів, спочатку проникає в одну ділянку легень, потім в іншу ділянкуі т.і. При цьому вдих здійснюється переривчасто, звичайно в 2 - 3 етапи

Механізм виникнення змішаного (бронховезикулярного) дихання при вогнищевому запальному ущільненні легені (вогнищевої пневмонії) представлений на малюнку. В області проекції невеликої ділянки ущільненої легеневої тканини над поверхню легені проводиться слабке бронхіальне дихання.

Оточуючі це вогнище мало змінені альвеоли індукують шум везикулярного дихання. Змішання двох шумів приводить до появи так називаного бронховезикулярного дихання.

Механізм виникнення змішаного (бронховезикулярного) дихання при вогнищевому запальному ущільненні легені (вогнищевої пневмонії). Три основні причини виникнення патологічного бронхіального дихання на поверхні грудної клітки:

а - порожнинав легені, що спілкується із бронхом;

6 – дольове запальне ущільнення;

в - компресійний ателектаз.