- •2. Поняття трудового права як галузі права. Відмежування трудового права від суміжних галузей праве: цивільного, адміністративного права, права соціального забезпечення, цивільного процесу.
- •3. Поняття та особливості методу трудового права в умовах переходу до ринкових відносин.
- •4.Система трудового права як галузі права.
- •5. Джерела трудового права: поняття, види, особливості
- •6.Трудове законодавство, поняття, структура, сфера дії.
- •7.Поняття і класифікація суб'єктів трудового права.
- •8.Трудова правосуб'єктність працівників: виникнення; зміст, випадки обмеження
- •9.Ознаки трудової правосуб'єктності роботодавця.
- •10. Права та обов'язки профспілок за Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії їх діяльності».
- •11. Повноваження організації роботодавців та їх об'єднань за Законом України «Про організації роботодавців».
- •12.Поняття і сторони колективного договору, сфера його укладення.
- •14.Порядок укладення, зміни колективною договору і колективних угод.
- •15. Поняття, форми та державні гарантії (загальні й додаткові) зайнятості населення.
- •17.Державна служба зайнятості: структура, повноваженні!.
- •18.Правовий статус безробітного.
- •19.Поняття та сторони трудового договору, його відмінність від суміжних цивільно-правових договорів, пов'язаних із працею (підряду, доручення, авторського договору та ін).
- •20.3Міст і форма трудового договору.
- •21.Загальний порядок укладення трудового договору, Його оформлення.
- •23. Суміщення професій (посад) та його значення
- •24. Правове регулювання сумісництва.
- •25.П0няття та види переведень на іншу роботу.
- •26.Переміщення на інше робоче місце, зміна істотних умов праці та їх правові наслідки.
- •27.Атестація працівників та її значення.
- •30.Порядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
- •31.Зягяльні підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.
- •32.Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця .
- •33.Порядок розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.
- •34.Порядок оформлення звільнення працівників і здійснення розрахунків з ними. Вихідна допомога.
- •35.Понятгя і види робочого часу
- •36. Режим та облік робочого часу.
- •38. Поняття і види часу відпочинку.
- •40.Щорічні відпустки та порядок їх надання.
- •42. Сфери регулювання заробітної плати, їх співвідношення.
- •43.Тарифна система та її елементи
- •44. Система заробітної плати
- •45.Порядок обчислення середньої заробітної плати
- •46. Оплата при відхиленні від нормальних умов праці
- •47. Поняття і види гарантійних виплат і доплат.
- •48. Поняття і види компенсаційних виплат
- •49. Поняття і засоби забезпечення дисципліни праці.
- •51. Заохочення та успіхи в роботі: поняття, підстави, види, порядок застосування
- •52. Поняття і види дисциплінарної відповідальності працівників
- •53.Порядок застосування, оскарження та зняття дисциплінарних стягнень.
- •54.Поняття, підстави та умови матеріальної відповідальності сторін трудового договору
- •56. Визначення розміру шкоди, заподіяної працівником та порядок її відрахування
- •57. Матеріальна відповідальність роботодавця в трудових правовідносинах: підстави, умови, розміри.
- •58.Матеріальна відповідальність роботодавця за порушення права працівника на працю.
- •59.Організація охорони здоров'я працівників на підприємстві
- •61.Розслідування і облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на підприємствах, в установах і організаціях.
- •62. Види пільг працівникам, які суміщають працю з навчанням
- •63.Поняття і види трудових спорів
- •64.Порядок вирішення індивідуальних трудових спорів
- •65.Порядок вирішення колективних трудових спорів.
- •66.Пряво на страйк та його реалізація.
- •67. Поняття та види нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю, охорону здоров'я на виробництві
- •68.Система органів з нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю, охорону здоров'я на виробництві
- •69.Поняття і джерела міжнародно-правового регулювання праці.
65.Порядок вирішення колективних трудових спорів.
Розгляд колективного трудового спору (конфлікту) здійснюється з питань встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту (п. "а" і "б" ст. 2 Закону), здійснюється примирною комісією, а у разі неприйняття рішення у строки, встановлені ст. 9 Закону, — трудовим арбітражем. Спори про виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень, а також про невиконання вимог законодавства про працю (п. "в" і Vі ст. 2 Закону) розглядаються трудовим арбітражем. Примирна комісія — це орган, призначений для вироблення рішення, шо може задовольнити сторони колективного трудового спору (конфлікту), який складається із представників сторін . Примирна комісія утворюється за ініціативою однієї зі сторін на виробничому рівні — у 3-денний, на галузевому чи територіальному рівні — у 5-денний, на національному рівні — у 10-ден-ний строк з моменту виникнення колективного трудового спору (конфлікту) з однакової кількості представників сторін. Порядок призначення представників до примирної комісії визначається кожною із сторін колективного трудового спору (конфлікту) самостійно. Колективні трудові спори (конфлікти) розглядаються виробничою примирною комісією у 5-денний, галузевою та територіальною примирними комісіями — у 10-денний, примирною комісією на національному рівні — у 15-денний строк з моменту утворення комісій. За угодою сторін ці строки можуть бути продовжені.
Рішення примирної комісії оформляється протоколом та має для сторін обов'язкову силу і виконується в порядку і в строки, встановлені цим рішенням. Після прийняття рішення щодо вирішення колективного трудового спору (конфлікту) примирна комісія припиняє свою робот}' Трудовий арбітраж — це орган, який складається із залучених сторонами фахівців, експертів та інших осіб і приймає рішення по суті трудового спору (конфлікту). Трудовий арбітраж утворюється з ініціативи однієї зі сторін або незалежного посередника у 3-денний строк у разі неприйняття примирною комісією погодженого рішення щодо вирішення колективного трудового спору (конфлікту) про встановлення нових або зміну існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту, а також про укладення чи зміну колективного договору, угоди; виникнення колективного трудового спору (конфлікту) про виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень, про невиконання вимог законодавства про працю.
Кількісний і персональний склад трудового арбітражу визначається за згодою сторін. Якщо сторони не досягнуть згоди, то трудовий арбітраж складається з трьох арбітрів. До складу трудового арбітражу не можуть входити особи, які є представниками сторін колективного трудового спору (конфлікту), або особи, які тією чи іншою мірою зацікавлені в його однобічному вирішенні. Колективний трудовий спір (конфлікт) розглядається трудовим арбітражем з обов'язковою участю представників сторін, а в разі потреби — представників інших заінтересованих органів та організацій.