- •2. Поняття трудового права як галузі права. Відмежування трудового права від суміжних галузей праве: цивільного, адміністративного права, права соціального забезпечення, цивільного процесу.
- •3. Поняття та особливості методу трудового права в умовах переходу до ринкових відносин.
- •4.Система трудового права як галузі права.
- •5. Джерела трудового права: поняття, види, особливості
- •6.Трудове законодавство, поняття, структура, сфера дії.
- •7.Поняття і класифікація суб'єктів трудового права.
- •8.Трудова правосуб'єктність працівників: виникнення; зміст, випадки обмеження
- •9.Ознаки трудової правосуб'єктності роботодавця.
- •10. Права та обов'язки профспілок за Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії їх діяльності».
- •11. Повноваження організації роботодавців та їх об'єднань за Законом України «Про організації роботодавців».
- •12.Поняття і сторони колективного договору, сфера його укладення.
- •14.Порядок укладення, зміни колективною договору і колективних угод.
- •15. Поняття, форми та державні гарантії (загальні й додаткові) зайнятості населення.
- •17.Державна служба зайнятості: структура, повноваженні!.
- •18.Правовий статус безробітного.
- •19.Поняття та сторони трудового договору, його відмінність від суміжних цивільно-правових договорів, пов'язаних із працею (підряду, доручення, авторського договору та ін).
- •20.3Міст і форма трудового договору.
- •21.Загальний порядок укладення трудового договору, Його оформлення.
- •23. Суміщення професій (посад) та його значення
- •24. Правове регулювання сумісництва.
- •25.П0няття та види переведень на іншу роботу.
- •26.Переміщення на інше робоче місце, зміна істотних умов праці та їх правові наслідки.
- •27.Атестація працівників та її значення.
- •30.Порядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
- •31.Зягяльні підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.
- •32.Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця .
- •33.Порядок розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.
- •34.Порядок оформлення звільнення працівників і здійснення розрахунків з ними. Вихідна допомога.
- •35.Понятгя і види робочого часу
- •36. Режим та облік робочого часу.
- •38. Поняття і види часу відпочинку.
- •40.Щорічні відпустки та порядок їх надання.
- •42. Сфери регулювання заробітної плати, їх співвідношення.
- •43.Тарифна система та її елементи
- •44. Система заробітної плати
- •45.Порядок обчислення середньої заробітної плати
- •46. Оплата при відхиленні від нормальних умов праці
- •47. Поняття і види гарантійних виплат і доплат.
- •48. Поняття і види компенсаційних виплат
- •49. Поняття і засоби забезпечення дисципліни праці.
- •51. Заохочення та успіхи в роботі: поняття, підстави, види, порядок застосування
- •52. Поняття і види дисциплінарної відповідальності працівників
- •53.Порядок застосування, оскарження та зняття дисциплінарних стягнень.
- •54.Поняття, підстави та умови матеріальної відповідальності сторін трудового договору
- •56. Визначення розміру шкоди, заподіяної працівником та порядок її відрахування
- •57. Матеріальна відповідальність роботодавця в трудових правовідносинах: підстави, умови, розміри.
- •58.Матеріальна відповідальність роботодавця за порушення права працівника на працю.
- •59.Організація охорони здоров'я працівників на підприємстві
- •61.Розслідування і облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на підприємствах, в установах і організаціях.
- •62. Види пільг працівникам, які суміщають працю з навчанням
- •63.Поняття і види трудових спорів
- •64.Порядок вирішення індивідуальних трудових спорів
- •65.Порядок вирішення колективних трудових спорів.
- •66.Пряво на страйк та його реалізація.
- •67. Поняття та види нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю, охорону здоров'я на виробництві
- •68.Система органів з нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю, охорону здоров'я на виробництві
- •69.Поняття і джерела міжнародно-правового регулювання праці.
42. Сфери регулювання заробітної плати, їх співвідношення.
Законом України "Про оплату праці" передбачаються дві сфери регулювання заробітної плати: на державному і договірному рівнях. Державний рівень заробітної плати полягає у законодавчому регулюванні оплати пращ працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення мінімальної заробітної плати, а також інших державних норм і гарантій; встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ і організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, регулювання фондів оплати праці працівників підприємств-монополістів, а також шляхом встановлення податків на доходи працівників.
Договірне регулювання оплати праці здійснюється на основі системи соціально-партнерських угод, які укладаються на державному (Генеральна угода), галузевому (галузева угода), регіональному (регіональна угода) і виробничому (колективний договір) рівнях згідно із Законом України "Про колективні договори і угоди". Головним принципом при цьому є недопущення погіршення положення працівників шляхом зниження гарантій, передбачених угодою більш високого рівня або законодавством. Однак Закон України "Про оплату праці" допускає для подолання фінансових труднощів підприємства тимчасово, на період до б місяців, в колективних договорах передбачати норми по оплаті праці нижчі, ніж в Генеральній і галузевій угодах, але не нижчі від державних норм і гарантій в оплаті праці. Предметом договірного регулювання відносин в галузі оплати праці на державному рівні виступають: основні принципи і норми реалізації соціально-економічної політики та трудових відносин; мінімальні соціальні гарантії оплати праці і доходів населення на достатньому життєвому рівні; розмір прожиткового мінімуму, мінімальних стандартів; умови зростання фондів оплати праці та встановлення міжгалузевих співвідношень в оПлаті праці.
На галузевому рівні угодою сторін колективних переговорів встановлюються галузеві норми оплати праці, зокрема: норми праці й нормативи оплати праці, мінімальні гарантії зарплати на основі єдиної тарифної сітки, мінімальні розміри доплат і надбавок з урахуванням специфіки, умов праці окремих професійних груп і категорій працівників галузі (підгалузі); умови зростання фондів оплати праці; міжкваліфікаційні (міжпосадові) співвідношення в оплаті праці працівників даної галузі. Галузева угода не може погіршувати становище працівників порівняно з Генеральною угодою. У той же час в галз'зевмх і регіональних угодах можуть передбачатися підвищені соціальні гарантії для працівників в сфері оплати праці.
Нарешті, особливе місце в системі договірного регулювання оплати праці займас нижня ланка цієї системи - колективний договір. Саме тут відбувається конкретизація правових норм більш високого рівня, встановлених колективними угодами і законодавством. Потрібно підкреслити, що багато яких норм в оплаті праці, сформульованих в законодавстві та Генеральній, галузевих і регіональних угодах як загальні моделі, взагалі не можуть бути реалізовані без їх конкретизації в колективному договорі.