- •2. Поняття трудового права як галузі права. Відмежування трудового права від суміжних галузей праве: цивільного, адміністративного права, права соціального забезпечення, цивільного процесу.
- •3. Поняття та особливості методу трудового права в умовах переходу до ринкових відносин.
- •4.Система трудового права як галузі права.
- •5. Джерела трудового права: поняття, види, особливості
- •6.Трудове законодавство, поняття, структура, сфера дії.
- •7.Поняття і класифікація суб'єктів трудового права.
- •8.Трудова правосуб'єктність працівників: виникнення; зміст, випадки обмеження
- •9.Ознаки трудової правосуб'єктності роботодавця.
- •10. Права та обов'язки профспілок за Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії їх діяльності».
- •11. Повноваження організації роботодавців та їх об'єднань за Законом України «Про організації роботодавців».
- •12.Поняття і сторони колективного договору, сфера його укладення.
- •14.Порядок укладення, зміни колективною договору і колективних угод.
- •15. Поняття, форми та державні гарантії (загальні й додаткові) зайнятості населення.
- •17.Державна служба зайнятості: структура, повноваженні!.
- •18.Правовий статус безробітного.
- •19.Поняття та сторони трудового договору, його відмінність від суміжних цивільно-правових договорів, пов'язаних із працею (підряду, доручення, авторського договору та ін).
- •20.3Міст і форма трудового договору.
- •21.Загальний порядок укладення трудового договору, Його оформлення.
- •23. Суміщення професій (посад) та його значення
- •24. Правове регулювання сумісництва.
- •25.П0няття та види переведень на іншу роботу.
- •26.Переміщення на інше робоче місце, зміна істотних умов праці та їх правові наслідки.
- •27.Атестація працівників та її значення.
- •30.Порядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
- •31.Зягяльні підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.
- •32.Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця .
- •33.Порядок розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.
- •34.Порядок оформлення звільнення працівників і здійснення розрахунків з ними. Вихідна допомога.
- •35.Понятгя і види робочого часу
- •36. Режим та облік робочого часу.
- •38. Поняття і види часу відпочинку.
- •40.Щорічні відпустки та порядок їх надання.
- •42. Сфери регулювання заробітної плати, їх співвідношення.
- •43.Тарифна система та її елементи
- •44. Система заробітної плати
- •45.Порядок обчислення середньої заробітної плати
- •46. Оплата при відхиленні від нормальних умов праці
- •47. Поняття і види гарантійних виплат і доплат.
- •48. Поняття і види компенсаційних виплат
- •49. Поняття і засоби забезпечення дисципліни праці.
- •51. Заохочення та успіхи в роботі: поняття, підстави, види, порядок застосування
- •52. Поняття і види дисциплінарної відповідальності працівників
- •53.Порядок застосування, оскарження та зняття дисциплінарних стягнень.
- •54.Поняття, підстави та умови матеріальної відповідальності сторін трудового договору
- •56. Визначення розміру шкоди, заподіяної працівником та порядок її відрахування
- •57. Матеріальна відповідальність роботодавця в трудових правовідносинах: підстави, умови, розміри.
- •58.Матеріальна відповідальність роботодавця за порушення права працівника на працю.
- •59.Організація охорони здоров'я працівників на підприємстві
- •61.Розслідування і облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на підприємствах, в установах і організаціях.
- •62. Види пільг працівникам, які суміщають працю з навчанням
- •63.Поняття і види трудових спорів
- •64.Порядок вирішення індивідуальних трудових спорів
- •65.Порядок вирішення колективних трудових спорів.
- •66.Пряво на страйк та його реалізація.
- •67. Поняття та види нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю, охорону здоров'я на виробництві
- •68.Система органів з нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю, охорону здоров'я на виробництві
- •69.Поняття і джерела міжнародно-правового регулювання праці.
26.Переміщення на інше робоче місце, зміна істотних умов праці та їх правові наслідки.
Переміщення працівника пов'язане з реалізацією роботодавцем своїх повноважень щодо управління виробництвом та організацією праці. Так, ч. 2 ст. 33 КЗпП досить широко трактує поняття "переміщення" у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Вона включає в нього, у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором, зміну:
• робочого місця (тобто місця безпосереднього виконання роботи);
• структурного підрозділу у тій самій місцевості;
• доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті.
Звертаємо увагу, що переміщення може здійснюватися тільки за умови, що не змінюється жодна з істотних умов трудового договору працівника.
Статтею 32 КЗпП України передбачено, що у зв'язку зі змінами в організації виробництва та праці роботодавцю надано право змінювати істотні умови праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. При цьому він зобов'язаний попередити працівників про це не пізніше ніж за 2 місяці. А якщо працівник не погоджується на зміну істотних умов праці, то допускається його звільнення за п. 6 ст. 36 КЗпП України.
Змінами в організації виробництва та праці є об'єктивно необхідні дії роботодавця, обумовлені, за загальним правилом, приватизацією, вдосконаленням структури підприємства, установи, організації, впровадженням нової техніки, нових технологій, режиму робочого часу, управлінської діяльності, що спрямовані на підвищення продуктивності праці, поліпшення економічних та соціальних показників, запобігання банкрутству і масовому вивільненню працівників, створення безпечних умов праці, поліпшення санітарно-гігієнічних її умов'. У законодавстві визначення цього поняття немає. Пленум Верховного Суду України у п. 10 постанови "Про практику розгляду судами трудових спорів" наводить приблизний перелік обставин, що можуть розглядатися як зміни в організації виробництва та праці. Цс —раціоналізація робочих місць, введення нових форм організації праці, у тому числі перехід на бригадну форму організації праці, і навпаки; впровадження передових методів, технологій; запровадження на законодавчому рівні обов'язкового укладення контрактів з працівниками тощо. До умов праці, які дозволяється змінювати роботодавцю у зв'язку зі змінами в організації виробництва та праці, відносять: системи та розміри оплати праці, пільги, режим роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, розряди, найменування посад та інші. Перелік цих умов не є вичерпним.
І хоча правомірність проведення зміни істотних умов праці ставиться в залежність від наявності змін в організації виробництва та праці, у законі не йдеться про правові наслідки недотримання цієї вимоги. 3 цього приводу Пленум Верховного Суду України зазначає у п. 31 постанови "Про практику розгляду, судами трудових спорів", що коли при розгляді трудового спору буде встановлено, що зміна істотних умов трудового договору проведена не у зв'язку із зміною в організації виробництва і праці на підприємстві, в установі, організації, то така зміна з урахуванням конкретних обставин може, бути визнана судом неправомірною з покладанням на роботодавця обов'язку відновити працівникові попередні умови праці.