- •1.Формування Амніот. Плазуни (Reptilia).
- •5. Основні риси організації плазунів
- •6. Загальна морфологія та покриви плазунів
- •7. Опорно-рухова система плазунів
- •8. Травна система плазунів.
- •11. Нервова система плазунів.
- •12. Органи чуттів плазунів.
- •14. Сучасні класифікації плазунів.
- •15. Особливості морфології та анатомії черепах (Testudinata)
- •16. Особливості біології черепах (Testudinata)
- •18. Загальна характеристика підряду ящірки (Sauria).
- •19. Родина веретінницеві (Anguidae).
- •20. Підряд Змії (Ophidia, або Serpentes).
- •21. Лускаті: хамелеони та амфісбени.
- •22. Систематичні взаємини діапсид з іншими групами.
- •23. Біологія плазунів.
- •24. Середовища існування плазунів.
- •25. Живлення плазунів.
- •26. Розмноження та розвиток плазунів.
- •27. Місце плазунів в екосистемах.
- •28. Роль нижчих тетрапод у природі та їх значення для людини.
- •29.Нижчі тетраподи що охороняються законом.
- •30.Походження птахів.
- •31.Ароморфоз птахів.
- •32.Основні риси організації птахів.
- •33. Загальна морфологія та покриви птахів.
- •34. Опорно-рухова система птахів.
- •35. Травна система птахів.
- •36. Газообмін та кровоносна система птахів.
- •37.Сечостатева система птахів.
- •38.Нервова система птахів.
- •39.Органи чуття птахів.
- •40. Основні напрямки еволюції птахів.
- •41. Сучасні класифікації птахів.
- •42. Особливості морфології та анатомії Надряд Плаваючі (Impennes)
- •43. Загальна характеристика Надряду Безкільові (Ratitae)
- •44. Різноманіття Новопіднебінних (Neognathae)
- •45. Систематичні взаємини птахів з іншими групами
- •46.Біологія птахів
- •47. Середовища існування птахів
- •48.Живлення птахів
- •49.Розмноження і розвиток птахів.
- •50.Місце птахів в екосистемах.
- •51.Роль птахів в природі та житті людини.
- •52. Птах, що охорроняються законом.
50.Місце птахів в екосистемах.
Птахи населяють усі материки й більшу частину островів земної кулі. Вони живуть скрізь, де є рослини й тварини, придатні для їхнього живлення: у лісах і садах, на луках і болотах, у тундрі, у степах і пустелях. Деякі птахи більшу частину свого життя проводять у відкритому морі. Тепер у світовій фауні налічується понад 9000 видів птахів. Найбільш різноманітні види птахів у тропічних лісах, а в суворих умовах Арктики й Антарктиди видів небагато, але кількість особин кожного з них дуже велика.
Завдяки своїй дуже великій кількості й різноманітній діяльності птахи відіграють у природі досить значну роль. Підраховано, що на земній кулі живе близько 100 млрд. птахів. Усі вони щодня з’їдають велику кількість рослинної і тваринної їжі й цим самим істотно впливають на живу природу, особливо на чисельність комах і дрібних гризунів. Нерідко птахи самі стають їжею для інших тварин. Таким чином птахи є важливою ланкою в ланцюгу живлення живих організмів.
Птахи сприяють розповсюдженню насіння. Вони скльовують соковиті плоди горобини, бузини, брусниці, черемхи, чорниці та багатьох інших рослин і, перелітаючи з місця на місце, викидають разом із послідом непошкоджені насінини
Значення птахів для людини залежить головним чином від тієї ролі, яку вони відіграють у природі. Усі комахоїдні птахи вважаються корисними, бо вони знищують комах, насамперед різних масових шкідників культурних та цінних дикорослих рослин. Тому так важливо оберігати птахів і приваблювати їх на поля, городи, у сади. Безперечно, корисні для людини й хижі птахи: вони у великій кількості знищують дрібних гризунів — шкідників польових культур і поширювачів багатьох інфекційних захворювань (чуми, жовтяниці тощо).
На багатьох диких птахів існує промислове й спортивне полювання. Полюють з промисловою метою переважно на куриних птахів (куріпок, рябчиків, тетеревів, фазанів), а з водоплавних на качок та гусей.
Пташиний послід, який містить велику кількість солей азоту й фосфору, є прекрасним добривом.
51.Роль птахів в природі та житті людини.
У більшості випадків людина використовує птахів для отримання м'яса, пір'я та пуху, а також в релігійних обрядах, для розваг та з метою комунікації (поштові голуби). Інколи між людиною і птахами спостерігаються мутуалістичні взаємовідносини, наприклад кооперація у пошуку меду між медоуказчиками (Indicatoridae) та африканськими народами, наприклад, борана. В інших випадках стосунки між людиною та птахами можна розглядати як коменсалізм, наприклад, стосовно хатнього горобця, який залежить від людської діяльності. Деякі види птахів завдають значної шкоди сільському господарству та становлять загрозу для літаків. Окремі види (свійський голуб) своїм послідом завдають шкоду пам'ятникам та архітектурним спорудам. У той же час діяльність людини (відстріл, забруднення навколишнього середовища, хижацтво з боку одомашнених котів, собак тощо) у багатьох випадках є причиною загибелі для багатьох птахів. Птахи можуть брати участь у перенесенні на великі відстані багатьох хвороб (пташиний грип, сальмонельоз, орнітоз, кампілобактеріоз, лямбліоз та інші). Деякі з них, так звані зоонози, можуть бути небезпечними для людини
Птахи є важливими складовими різноманітних екосистем, входять до ланцюгів живлення та здійснюють безпосередній вплив на екосистеми. Особлива помітна роль птахів в екосистемах островів. Оскільки птахи заселяли острови набагато швидше ссавців; на таких островах птахи можуть повністю відігравати екологічну роль ссавців Деякі птахи, що живляться нектаром, є важливими запилювачами рослин. в окремих випадках птахи є єдиними запилювачами рослин. Тому у рослин та птахів-запилювачів нерідко спостерігається коеволюція. Багато видів, що живляться плодами, відіграють важливу роль у поширенні насіння. Насіння багатьох видів рослин проростає тільки у разі, якщо пройшло через травний тракт птахів. Тривале гніздування морських птахів на одному місці приводить до концентрації посліду у вигляді гуано, що можуть збагачувати місцеві ґрунту.
