45. Систематичні взаємини птахів з іншими групами

Загальновизнано, що птахи походять від Архозаврів — підкласу плазунів, що панував у мезозойську еру.Нові представники віялохвостих птахів відомі з крейдового періоду. Першою широко поширеною групою птахів стали енанціорніси, які захопили різноманітні екологічні ніші — від мешканців піщаного морського узбережжя й мисливців за рибою до форм, що мешкали на деревах та живилися насінням. Більш прогресивно розвиненими були іхтіорніси, які за зовнішнім виглядом були схожі на мартинів, мешкали на морських просторах та живилися рибою. Морські птахи з ряду гесперорнісоподібних із мезозойської ери були добре пристосовані до полювання на рибу, вони втратили здатність до польоту та повністю перейшли до водного способу життя. У ранньокрейдовому періоді (близько 120 млн років тому) існували також Конфуціусорніси (Confuciusornis), рештки яких знайдено в Китаї. Це були перші птахи, що мали дзьоб, крім того, вони були беззубими, на відміну від гесперорнісів та іхтіорністів.

46.Біологія птахів

Птахи – це вкриті пір’ям гомойотермні амніоти, передні кінцівки яких перетворені на крила. За багатьма морфологічними ознаками птахи подібні до плазунів, але мають багато специфічних рис організації, які відрізняють їх від інших класів хребетних.

Пір’я, що вкриває тіло птаха, виконує теплоізоляційну функцію, забезпечує обтічність і сприяє польоту. Перетворення передніх кінцівок у крила супроводжувалось перебудовою скелета і мускулатури кінцівок та плечового пояса. Перебудова скелета, мускулатури задніх кінцівок і тазового пояса забезпечили птахам можливість ходіння на двох кінцівках по твердому субстрату, а також плавання. Кістки птахів є пневматизованими, що, разом із зменшенням ваги, збільшує їх міцність у порівнянні з кістками плазунів. Хребці гетероцельного типу забезпечують значну рухомість шиї й голови. Інтенсифікація зору та слуху, прогресивний розвиток головного мозку розширюють можливості орієнтації у просторі, поліпшують координацію складних рухів, забезпечують ускладнення поведінки. Наявність здатного до складних рухів дзьоба сприяє різноманітній харчовій спеціалізації і розширює спектр використовуваних кормів.

Птахи мають виразно відокремлений мускульний шлунок, подовжений, у порівнянні з плазунами, кишківник, що сприяє кращому засвоєнню їжі. Також особливістю організації птахів є наявність пов’язаної з легенями системи повітряних мішків, яка забезпечує інтенсифікацію дихання. Для птахів характерне повне розділення великого та малого кола кровообігу, що має наслідком краще, в порівнянні з плазунами, постачання до тканин кисню й поживних речовин та виведення вуглекислого газу і продуктів розпаду.

Більш інтенсивні, у порівнянні з плазунами, дихання, кровообіг і травлення забезпечують високий рівень обміну речовин. Це, разом із наявністю теплоізолюючого покриву, забезпечує сталість температури тіла, яка підвищує стійкість до коливань температури зовнішнього середовища, а, отже, розширює можливості для розселення у різних кліматичних зонах.

Для птахів характерне піклування про потомство – насиджування яєць та вигодовування пташенят, що скорочує тривалість ранніх етапів онтогенезу і знижує ембріональну та постембріональну смертність.

Гомойотермія, висока рухливість, складна й різноманітна поведінка дозволили птахам широко розселитися по земній кулі й заселити практично всі наземні біотопи. Частина видів успішно засвоїла і наземно-водний спосіб життя. Однак глибока спеціалізація до польоту веде до обмеження адаптивної радіації класу птахів: серед них, на відміну від ссавців, які не мають такої вузької спеціалізації, відсутні види з підземним і суто водним способом життя.