37.Сечостатева система птахів.

Видільна система птахів представлена метанефричними нирками.Вони розташовані у тазовій області,богоподібні,але видовжені.Мають кіркову,мозкову частину.Кіркова частина складається з капсул Шумлянського-Боумена та клубочку мальпігі.Мозкова речовина,в основному,складається з канальців. Наднирники у вигляді невеликих парних утворів жовтуватого кольору розташовані поблизу передньої частини нирок. Від черевного боку кожної нирки відходить сечовід, який відкривається в середній відділ клоаки.

Для птахів характерною рисою є часткова,або повна редукція клуб очкового апарату і капсул Шумлянського-Боумена.Сечоутворення відбувається лише за рахунок секреції і реадсорбції.Крім цього,кінцевим продуктом білкового обміну птахів є сечова кислота.

У морських птахів розвиваються залози неподалік очей,які виконують функцію виведення надлишку солей з організму.

Статева система.Птахи є роздільностатевими і запліднення у них внутрішнє.

У самок яєчники непарні,залишається лише один лівий ячник,а прави й редукується,хоча яйце води частково залишаються.Яйцеводи,як і в плазунів,поділяються на ряд відділів:білковий,шкаралуповий і матковий відділи. Яйцеводи являє собою довгу трубку, нижній кінець якої відкривається в клоаку, а верхній – у порожнину тіла поблизу яєчника. Живонародження чи яйцеживонародження для них не характерне.

У самців є парні сім*яники,над сім*яниками придатки сім*яника,а над ними яйцеводи і відкриваються у дорсальному боці клоаки.

Запліднення внутрішнє.У примітивних птахів є копулятивний орган,у більш прогресивних копулятивного органу нема.

Для яєць птахів характерна наявність твердого шкаралупового покриття. Яйце дуже багате на жовток, який є харчовою речовиною для зародка і розташований на так званому зародковому диску.

Для птахів характерна турбота про нащадків.Пташенята та птахи поділяються на на гнізді та виводкові та змішані(денні хижаки).

38.Нервова система птахів.

Нервова система птахів поділяється на центральну і периферичну.

Центральна нервова система складається з головного та спинного мозку. Периферична нервова система представлена черепно-мозковими та спинномозковими нервами, які зв’язані між собою перехідними нервами потиличної ділянки. За своїми функціями периферичні нерви поділяються на вісцеральні – рухові, доцентрові – чуттєві, а також нерви, що іннервують внутрішні органи і поєднують в собі ці дві функції – симпатичні нерви.

Пердній мозок поділений перегородкою на 2 частини.Покриви його представлені архіпаліумом з краплями неопаліуму.В межах переднього мозку є 2 бічні шлуночки.Від переднього мозку нюхові долі з нюховими нервами.Передній мозок відповідає за нюхову функцію,однак з незначним їх розвитком він бере на себе інтегративну функцію середнього мозку.Проміжний мозок містить третій шлуночок,в основі посмугованого тіла.Від дорсальної частини відходить епіфіз,від вентральної відходить лійка з гіпофізом.Від проміжного мозку відходять 2 пари черепно-мозкових нервів.

Середній мозок являє собою дві відведені в боки лопаті (зорові долі), з дорсальної сторони прикриті півкулями переднього мозку.Всередині середнього мозку є порожнина,яка носить назву сільвійового водопроводу.За середнім мозком йде мозочок.

Мозочок складається з язичка і нової еволюційної долі – бічні долі,у межах якої є борозни та звивини.Мозочок відповідає за координацію рухів.

Далі йде довгастий мозок,який з’єднується зі спинним. Зверху у ньому є заглибина – ромбоподібна ямка або четвертий мозковий шлуночок – яку прикриває мозочок. Від довгастого мозку бере початок більшість черепних нервів.

Спинний мозок є продовженням довгастого мозку у вигляді вузької трубочки. Порожнина мозку вистелена епітеліальним шаром (епендимою). Навколо неї знаходиться сіра речовина, а по периферії мозку – біла мозкова речовина. Сіра мозкова речовина складається з опорних зірчастих та нервових клітин. Відростки нервових клітин дають початок спинномозковим нервовим корінцям. В поперечному розрізі сіра речовина має форму літери “х”, утворюючи два спинних та два черевних відроги; перші мають рухові клітини, другі – чутливі нервові клітини. Біла речовина, яка складається лише з нервових волокон, оточених мієліновою оболонкою, займає всю периферію і ділиться відрогами сірої речовини на так звані стовпи: спинні стовпи лежать між спинними відрогами мозку; черевні стовпи – між черевними, і бічні – з боків мозку. Спинний мозок утворює два потовщення: одне – в плечовій, друге – у поперековій ділянці.

У птахів розвиваєть потужна автономна нервова система.Закладається вона у межах периферійної і поділяється на симпатичну та парасимпатичну.Симпатична нервова система утворена вісцеральними гілками спинномозкових нервів і характеризується наявністю великої кількості гангліїв та відсутністю осьових циліндрів. У нервах, що входять до її складу, спинномозкові центри розташовані у вигляді маленьких зірчастих клітин сірої речовини між плечовим та поперековим потовщеннями. Волокна симпатичної нервової системи, як і всієї вегетативної нервової системи, входять в той чи інший периферичний нервовий вузол і закінчуються на його нервових клітинах. Відростки цих нервових клітин – аксони – вже безпосередньо іннервують залози, гладеньку мускулатуру серця, скелетні м’язи. До недавнього часу вважалось, що симпатична нервова система іннервує лише внутрішні органи. Але, як показали дослідження академіка Л.А. Оберлі, подразнення симпатичних волокон впливає і на скелетні м’язи, збільшуючи силу скорочення втомленого м’яза, підвищуючи його збудливість і змінюючи механічні властивості. Пізніше було також встановлено, що подразнення симпатичних нервових волокон змінює збудливість рецепторів, а також різних відділів центральної нервової системи. Гілка нерва симпатичної нервової системи, яка відходить від першого грудного ганглія , іннервує серце; сусідні розгалуження іннервують шлунок, печінку та інші внутрішні органи. Периферичні гілки симпатичної системи, які відходять в ділянці крижів, іннервують товсті кишки, нирки, статеві органи та клоаку птахів.

У птахів є 12 пар черепно-мозкових нервів, хоч ХІ пара ще не цілком диференційована:

І пара – Нюхові чутливі нерви; ІІ – Зорові чутливі нерви заходять в око і розгалужуються, переважно в сітківці. ІІІ – Окорухові нерви іннервують очне яблуко і його м’язи. ІV – Блоковий нерв іннервує косий м’яз ока. V – Трійчастий змішаний нерв ділиться на три великі гілки: верхньощелепову, яка іннервує шкіру голови, піднебіння та верхню щелепу;

нижньощелепову, що іннервує шкіру, слизову оболонку ротової порожнини та нижню щелепу, та глибокий очний нерв, який іннервує шкіру передньої частини голови.

VІ – Відвідний нерв іннервує м’яз, який втягує очне яблуко, та м’язи мигальної перетинки. У птахів цей нерв розвинутий погано. VІІ – Лицевий нерв іннервує стінки зовнішнього слухового проходу та м’яз вуха. VІІІ – Слуховий нерв іннервує відділ внутрішнього вуха. ІХ – Язиково-глотковий нерв іннервує гортань, м’язи язика та стравохід. Х – Блукаючий нерв іннервує частину кишкового тракту. ХІ – Додатковий нерв іннервує трапецієподібний м’яз.

ХІІ – Під’язиковий нерв іннервує м’язи язика.