25. Живлення плазунів.

Ротова порожнина добре відділена від глотки, стравохід довший, шлунок має м’язові стінки, а на межі тонкий – товстий кишечник є зачаток сліпої кишки. Закінчується кишечник клоакою. На міжщелепних,верхньощелепних, крило видних кістках і зубних кістках сидять малі конічні зуби.

Живляться плазуни від малих наземних і водних безхребетних до великих ссавців. Рослинною їжею живится степова черепаха. Їжу проковтують цілою, лише деякі розривають. Сучасні плазуни є переважно тваринноїдними видами. Більшість харчується дрібними наземними і водними тваринами,запаси котрих в природі великі і більш-менш сталі; поїдають також дрібних хребетних – риб, земноводних, миловидних гризунів та інших. Водні і навколо водні черепахи та змії харчуються водними безхребетними й рибою. Переважно головоногими молюсками живляться морські змії, наприклад Pelamis platurus. Крокодилиі великі змії нападають на крупну здобич. Наземні і водні черепахи, тропічні агами й ігуани є рослиноїдними плазунами.

26. Розмноження та розвиток плазунів.

Статеві залози лежать в порожнині тіла з боків хребта. Сім’яники – це парні овальні тіла, які з’єднані з сім’япроводами. Правий і лівий сім’япровід відкриваються у відповідні сечопроводи. Самці всіх плазунів, крім гатерії, мають спеціальні копулятивні органи; у крокодилів і черепах непарний, а у ящірок та змій – парні вирости задньої стінки клоаки, котрі під час запліднення вивертаються назовні. Парні яєчники мають вигляд зернистих овальних тіл. Від них відходять мюлерові канали. Вони починаються миготливими лійками, розташованими біля яєчників, а закінчуються отворами в клоаці. Запліднення проходить у верхньому відділі яйцепроводу. Виділення секреторних залоз середньої частини яйцепроводу утворює довкола яйцеклітини (жовтка) білкову оболонку. Вона погано розвинена у змій і ящірок, і добре – у черепах та крокодилів. Із секрету, що виділяють клітини стінок нижньої частини яйцепроводу (матки), формуються зовнішні оболонки яйця. Більшість плазунів закопують відкладені яйця в ґрунт у добре прогрітих місцях; частина видів відкладає яйця в купи рослинного сміття або під гнилі ппеньки, використовуючи тепло, що утворюється під час гниття. Деякі крокодили риють ями й засипають яйця рослинними рештками; самки тримаються біля гнізда і охороняють кладку. Деякі дрібні ящірки також охороняють свої кладки (варани та ін.). Самки пітонів обкручують кладку яєць своїм тілом, охороняють і обігрівають її. В такому «гнізді» температура на 6―12 оС вища, ніж в оточуючому середовищі. У крокодилів самка розкопує кладку після вилуплення малят, полегшуючи їм вихід на поверхню; самки частини видів охороняють дітей і на початку їхнього самостійного життя. Для невеликої кількості видів сучасних лускатих властиве яйцеживородіння або, зрідка, живородіння (гадюка звичайна, веретільниця).