- •1.Формування Амніот. Плазуни (Reptilia).
- •5. Основні риси організації плазунів
- •6. Загальна морфологія та покриви плазунів
- •7. Опорно-рухова система плазунів
- •8. Травна система плазунів.
- •11. Нервова система плазунів.
- •12. Органи чуттів плазунів.
- •14. Сучасні класифікації плазунів.
- •15. Особливості морфології та анатомії черепах (Testudinata)
- •16. Особливості біології черепах (Testudinata)
- •18. Загальна характеристика підряду ящірки (Sauria).
- •19. Родина веретінницеві (Anguidae).
- •20. Підряд Змії (Ophidia, або Serpentes).
- •21. Лускаті: хамелеони та амфісбени.
- •22. Систематичні взаємини діапсид з іншими групами.
- •23. Біологія плазунів.
- •24. Середовища існування плазунів.
- •25. Живлення плазунів.
- •26. Розмноження та розвиток плазунів.
- •27. Місце плазунів в екосистемах.
- •28. Роль нижчих тетрапод у природі та їх значення для людини.
- •29.Нижчі тетраподи що охороняються законом.
- •30.Походження птахів.
- •31.Ароморфоз птахів.
- •32.Основні риси організації птахів.
- •33. Загальна морфологія та покриви птахів.
- •34. Опорно-рухова система птахів.
- •35. Травна система птахів.
- •36. Газообмін та кровоносна система птахів.
- •37.Сечостатева система птахів.
- •38.Нервова система птахів.
- •39.Органи чуття птахів.
- •40. Основні напрямки еволюції птахів.
- •41. Сучасні класифікації птахів.
- •42. Особливості морфології та анатомії Надряд Плаваючі (Impennes)
- •43. Загальна характеристика Надряду Безкільові (Ratitae)
- •44. Різноманіття Новопіднебінних (Neognathae)
- •45. Систематичні взаємини птахів з іншими групами
- •46.Біологія птахів
- •47. Середовища існування птахів
- •48.Живлення птахів
- •49.Розмноження і розвиток птахів.
- •50.Місце птахів в екосистемах.
- •51.Роль птахів в природі та житті людини.
- •52. Птах, що охорроняються законом.
25. Живлення плазунів.
Ротова порожнина добре відділена від глотки, стравохід довший, шлунок має м’язові стінки, а на межі тонкий – товстий кишечник є зачаток сліпої кишки. Закінчується кишечник клоакою. На міжщелепних,верхньощелепних, крило видних кістках і зубних кістках сидять малі конічні зуби.
Живляться плазуни від малих наземних і водних безхребетних до великих ссавців. Рослинною їжею живится степова черепаха. Їжу проковтують цілою, лише деякі розривають. Сучасні плазуни є переважно тваринноїдними видами. Більшість харчується дрібними наземними і водними тваринами,запаси котрих в природі великі і більш-менш сталі; поїдають також дрібних хребетних – риб, земноводних, миловидних гризунів та інших. Водні і навколо водні черепахи та змії харчуються водними безхребетними й рибою. Переважно головоногими молюсками живляться морські змії, наприклад Pelamis platurus. Крокодилиі великі змії нападають на крупну здобич. Наземні і водні черепахи, тропічні агами й ігуани є рослиноїдними плазунами.
26. Розмноження та розвиток плазунів.
Статеві залози лежать в порожнині тіла з боків хребта. Сім’яники – це парні овальні тіла, які з’єднані з сім’япроводами. Правий і лівий сім’япровід відкриваються у відповідні сечопроводи. Самці всіх плазунів, крім гатерії, мають спеціальні копулятивні органи; у крокодилів і черепах непарний, а у ящірок та змій – парні вирости задньої стінки клоаки, котрі під час запліднення вивертаються назовні. Парні яєчники мають вигляд зернистих овальних тіл. Від них відходять мюлерові канали. Вони починаються миготливими лійками, розташованими біля яєчників, а закінчуються отворами в клоаці. Запліднення проходить у верхньому відділі яйцепроводу. Виділення секреторних залоз середньої частини яйцепроводу утворює довкола яйцеклітини (жовтка) білкову оболонку. Вона погано розвинена у змій і ящірок, і добре – у черепах та крокодилів. Із секрету, що виділяють клітини стінок нижньої частини яйцепроводу (матки), формуються зовнішні оболонки яйця. Більшість плазунів закопують відкладені яйця в ґрунт у добре прогрітих місцях; частина видів відкладає яйця в купи рослинного сміття або під гнилі ппеньки, використовуючи тепло, що утворюється під час гниття. Деякі крокодили риють ями й засипають яйця рослинними рештками; самки тримаються біля гнізда і охороняють кладку. Деякі дрібні ящірки також охороняють свої кладки (варани та ін.). Самки пітонів обкручують кладку яєць своїм тілом, охороняють і обігрівають її. В такому «гнізді» температура на 6―12 оС вища, ніж в оточуючому середовищі. У крокодилів самка розкопує кладку після вилуплення малят, полегшуючи їм вихід на поверхню; самки частини видів охороняють дітей і на початку їхнього самостійного життя. Для невеликої кількості видів сучасних лускатих властиве яйцеживородіння або, зрідка, живородіння (гадюка звичайна, веретільниця).
